Головне за день

Президент Зеленський заявив, що глава Білого дому Дональд Трамп під час останньої з ним зустрічі заявив, що США працюватимуть на технічному рівні та розглядатимуть можливість посилення дальності удару України. «Ми говорили про це питання вперше восени минулого року – тоді в Нью-Йорку я порушував це питання з ним, коли президент Трамп проходив виборчий процес. Зараз на останній зустрічі не почув «ні». А почув, що будуть працювати на технічному рівні, і будуть розглядати цю можливість», – зазначив Зеленський. За словами президента, одна з можливостей, яка може посилити Україну – це ракета Tоmahawk. Він наголосив, що такі речі можуть змусити росіян «бути тверезими». Нагадаємо, 7 жовтня Трамп заявив, що певною мірою ухвалив рішення про постачання ракет Tomahawk Україні.

Чи є підстави Україні таки сподіватися на ракети Tomahawk, що потрібно для паритету з РФ на полі бою, чи виправдані глибинні удари по інфраструктурі РФ та чого хоче досягти Путін, запускаючи дрони в Європу – у програмі «Головне за день» на Першому Західному ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий.

Відеоверсія розмови – тут.

«Це більша спроба Трампа погратися з Кремлем»

– Новина про те, що США нібито погоджуються надати Україні Tomahawk надихнула багатьох українців. Та є багато зауважень щодо цієї інформації. Навіть, якщо відкинути сумніви у серйозності заяв президента Трампа, то є ґрунтовні технічні зауваження. Насамперед – ці ракетні системи базуються на морських платформах, а наземні носії є не дуже поширені. Чи може це стати перепоною для їх постачання Україні?

– Почав би з політичної частини цього питання, бо, на мою думку, до технічної нам ще дуже далеко. Належу до тої частини суспільства, яку не надихнула заява 47-го президента США. Дональд Трамп уже неодноразово показав, що він може за добу кілька разів змінювати риторику. За весь час свого другого президентського терміну він не зробив жодної реальної дії, яка була б на користь Україні. Вони абсолютно на допомогу Кремлю. Тож не бачу підстав вважати, що щось зміниться і зараз.

А заяви, які так надихнули певну частину українців, вони ж не конкретні – Трамп заявив, що майже вирішив це питання. Розумієте, майже ракета не летить і майже не влучає. Буду радий, якщо помилюсь і нам дійсно дадуть системи Tomahawk і побачимо, як вони вражають Кремль. Та це більше спроба Трампа черговий раз погратися із Кремлем. Він намагається послати сигнал другу Владіміру, що ирй дістав його своєю байдужістю, тому він думає дати українцям Tomahawk.

Щодо наземних пускових установок, то я не ракетчик, не фахівець з цього питання, але видається, що певні рішення існують. Після певної адаптації Tomahawk може полетіти із землі.

Але от, що точно відомо, це кількість цих ракет, які можемо отримати. Зрозуміло, що ніхто нам їх не дасть сотню чи дві, в ідеальному варіанті – десяток. І це був би бонус, приємно було б побачити, куди вони прилетять. Та це точно не те, що в один момент вирішить хід цієї війни.

«У цій війні кількість дуже має значення»

Якщо серйозно говорити про удари по Росії, то ми фактично уже зрівнялися з росіянами по далекобійних дронах. Це переважно FP1 плюс «Люті» і «Бобри». А по ракетах, на жаль, ситуація принципово інша. Для того, щоб ми дійсно вийшли в паритет по запусках нам потрібні саме комбіновані удари, де будуть сотні дронів, десятки крилатих ракет і і хоча б якась кількість балістичних. Аби ми могли робити з росіянами те, що вони з нами. Балістики в нас поки нема від слова зовсім, хоча над нею працюють і коли це зроблять, тоді порадіємо.

А от крилаті ракети у нас уже є. Розумію, що і «Нептун», і «Фламінго» поки Tomahawk поступаються. Але є нюанс – кількість. Тут ми лімітовані лише виключно тим, скільки наші підприємства зможуть їх виробити. А у цій війні кількість дуже має значення. «Шахед» – дуже недосконалий апарат, але коли їх летить 500 штук, то виникає велика проблема. Те саме з ракетами. «Фламінго» може бути гіршим за Tomahawk, але їх кількість дасть серйозний ефект.

«У 2026 точно побачимо бойове застосування української балістики»

– Бачимо, що російська ППО пропускає і більш повільні дрони. Тож очевидно, що буде пропускати і крилаті ракети, якщо вони з’являться в достатній кількості…

– А коли допрацюємо балістику, то ситуація зміниться радикально. Кажу коли, бо не бачу жодної причини, чому в Україні це не зробити. В нас є усі необхідні технології, потенціал. Чомусь війна у 2014 році нас не спонукала до гонки озброєнь. Ми чекали «великої війни» у 2022-му.

Та якщо Росія опирається на заводи, які збудовані ще Радянським Союзом, то ми починаємо майже з нуля. Зрозуміло, що на четвертому році в нас готової балістики ще нема, та у нас є великі традиції випуску ракет, наприклад, на «Південьмаші», хоча частково вони були втрачені. Та все ж лишились конструктори, є стара документація, молоді толкові мізки, які знають, як дати цьому раду.

Не люблю «вангувати», але тут ризикну сказати, що у 2026-му уже точно побачимо бойове застосування української балістики. Наскільки буде масштабне це виробництво не готовий оцінити, але готовий сперечатися, що саме наступного року вона полетить на РФ.

«Удари углиб РФ є найбільш стратегічними»

– Схоже, що Росія та Україна почали взаємні атаки на енергетичні об’єкти. Якщо попередні роки тільки росіяни «виносили» нам електростанції, а ми не могли нічим відповісти, то зараз паритет – наприклад, Бєлгород без світла. І це не про зловтіху, а – справедливість.. Чи виправданою є така тактика, зважаючи на те, що Росії простіше дотягнутися до наших міст, аніж нам до їхніх?

– Це навіть не тактика. Це практично єдиний елемент стратегії, який у нас наразі простежуються. Якщо порівнювати з фронтом, то виглядає, що ми там намагаємося лише вистояти. Для 2022 це адекватно, але не для 2025.

Тому найбільш стратегічним є – удари углиб РФ. Вона включає в себе три компоненти. Найважливіший – це удари по нафтопереробному комплексу Росії. Бо ми воюємо з божевільною бензоколонкою і це удари по їхній кровоносній системі. При тому, на всіх рівнях, починаючи від того, що це зменшує їхнє наповнення бюджету, а й, відповідно, кількість грошей вести далі цю війну.

Друге – це пальне для населення, якого вже не вистачає. Бачимо черги до АЗС у регіонах Росії. І це сенсація, бо бензоколонка не може забезпечити своє населення бензином і дизелем.

Моніторю їхні соцмережі – це «задоволення» для людей з міцними нервами – зараз там серйозно обговорюють, куди зникло паливо. У них ще не випрацьована зв’язка, що їхня країна напала на іншу і тому у них зник бензин. І дуже важливо, щоб вони це зрозуміли.

І в цьому сенсі наші дії не симетричні з російськими. Адже попереду важка зима. Та ми четвертий рік знаємо, що нас прийшли вбити і розуміємо, що нам потрібно вистояти. А для росіян важка зима – це абсолютна новина. Для них це шок, до такого вони не готувались. Зміна картини світогляду. Це зв’язка: відсутність палива через СВО в Україні. Це те, чого ми добиваємося на не побутовому рівні. Наразі їхні цивільні не мають бензину і дизеля. Але завтра не матиме уже і армія. Плюс надходження в бюджет.

Далі – удари по їхній залізниці, адже вона є основою їхньої військової логістики. По ній їдуть корейські снаряди, китайські дрони і російські солдати.

Третій момент – удари по підстанціях. «Росія во мгле» ламає якнайбільше їхні стереотипи. Вони нарешті починають розуміти, що ця війна їх теж стосується. Це перший крок до розуміння: якщо хочете далі нормально жити, змусьте свого царя припинити цю війну.

«Путін демонструє безсилість НАТО»

– Поговоримо про Європу, адже «Шахеди» почали долітати уже й туди. Один з них упав за кілька десятків кілометрів від Варшави. І мусимо визнати, що НАТО не надто вправне у їх збиванні. Також російські дрони над Данією, Німеччиною, іншими європейськими країнами, можливо, це і є та гібридна агресія, яку Росія уже розпочала проти країн Альянсу, але там ніяк не можуть наважитися її визнати. Що переслідує Путін цими ударами?

– Це абсолютно чітка, однозначна гібридна агресія. До речі, це не означає, що уже завтра Путін розпочне повномасштабну війну. Згадайте, скільки часу в нас пройшло від одного до другого вторгнення і це при тому, Путін не був зв’язаний великою війною. Зараз не бачу ким та чим Путін мав би почати нову агресію. Його армія застрягла в Україні, тож Європа має певний запас часу, як там ним скористаються – інше питання. Але поки російська армія на Харківщині, Донбасі, Запоріжжі Сувальський коридор вони штурмувати не підуть.

Але гібридна війна тим часом іде по повній програмі. Логіка яка? Насправді велика війна – це щось не бажане, навіть для тих, хто її розв’язує. Вони би хотіли в ідеалі виставити ультиматум і щоб його прийняли. А якщо не вийшло, то розпочали гібридну війну. І бачимо, що у ній РФ достатньо успішна, а Європа, на жаль, ні. Дуже хочеться вважати, що поки що.

Путін демонструє безсилість НАТО. І тут йому дуже підіграє 47-й президент США. Бо так чи інакше, але без армії США НАТО не боєздатне. Воно так побудоване, що найбільшою силою є саме Штати. Заяви Трампа, а потім ще й Рубіо, що, можливо, дрони над Польщею були помилкою – це жахливо.

Розмовляв Віктор Біщук