Людина, яка рятувала історію, майстер музейної справи. Борис Возницький народився 16 квітня 1926 року у селі Ульбарів (нині – Нагірне) неподалік Дубно.

Саме Возницький був ініціатором створення музеїв Івана Федоровича та «Русалки Дністрової», музею-садиби Маркіяна Шашкевича, музею найдавніших пам’яток Львова.

Він відкрив, врятував і популяризував твори українського мікеланджело скульптора Івана Пінзеля. 

У радянські часи не можливо було пропагувати сакральне мистецтво, але музейнику вдавалося знаходити та рятувати й експонувати глядачам неперевершені твори минулого. Так йому, його колегам та працівникам вдалося врятувати майже 36 000 творів мистецтва, серед яких гобелени, меблі, картини, мармурові і дерев’яні скульптури, унікальні зразки сакрального мистецтва.

Зусиллями мистецтвознавця отримали нове життя замки Львівщини – Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький, які з ініціативи Возницького було об’єднано у розкішний туристичний маршрут «Золота підкова Львівщини». 

У 2005 році мистецтвознавцю було присвоєно звання Героя України. Він також є кавалером найвищої польської нагороди Командорського хреста Ордену відродження Польщі.

Поховали Героя України на Личаківському цвинтарі. Ім’ям Бориса Возницького називається Національна галерея мистецтв у Львові.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.