Праведник народів світу, громадсько-політичний діяч, священнослужитель, який  зарахований до лику блаженних, Климентій-Казимир Шептицький народився у селі Прилбичі на Львівщині, у багатодітній сім’ї графа Яна Кантія Шептицького та Софії Людвиги Цецилії. 

Найстарший брат Климентія – Роман – став митрополитом Андреєм та очолив Церкву українців греко-католиків. 

Казимир здобув гарну освіту: навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, здобув ступінь доктора права. Працював адвокатом, став депутатом австрійського парламенту. 

Казимир був бажаним гостем у домах європейської знаті, світських салонах, де мусив відбиватися від знайомих, які мріяли його оженити. Втім уже за декілька років на Галичині поширилася сенсація: Казимир граф Шептицький йде до монастиря.

У листах до родини, Шептицький-молодший згадував, що він зрікся світу політики, громадської діяльности та бізнесу й вирішив піти в монастир через бажання допомогти братові-митрополиту в його діяльності. 

***

У передвоєнні роки отець Климентій став незамінним помічником для важкохворого митрополита Андрея. Глава церкви хворів на туберкульоз кісток. У другій половині 1930-х років він уже не міг пересуватися самостійно. Брат не залишав брата ні на крок – виконував функції і писаря, і близького повірника, і сповідника.

Взагалі війна була нещадною до родини Шептицьких. У 1939 році більшовики у Прилбичах вбили брата Леона та його дружину Ядвігу. У наступному році німці розстріляли в Замості брата Олександра. НКВС стратив і двох небожів братів Шептицьких. 

Під час Другої світової війни Андрей і Климентій Шептицькі рятували львівських євреїв.

У монастирях переховували понад 200 дітей, яким роздали фальшиві документи з українськими іменами та прізвищами. 

5 червня 1947-го 78-річного Климентія заарештували радянські спецслужби (просто в келії, під час молитви), звинувативши в антирадянській діяльності та співпраці з ОУН. 

Далі були пів року допитів і тортур, але він не назвав жодного прізвища і не пішов на співпрацю з владою. Засудили його на 8 років. 

Помер 1 травня 1951-го у тюремній лікарні, похований десь на церковному цвинтарі – тіло кинули в яму і засипали землею, не залишивши жодних позначок. Монахам-студитам у 2000-му так і не вдалося відшукати його могилу.

Року 1996 року Климентія Шептицького оголосили “Праведником народів світу” за порятунок євреїв у період Голокосту. А 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ беатифікував отця Климентія Шептицького. 

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.