Лесь Курбас – фундатор модерного українського театру, актор, режисер, драматург, засновник театру «Березіль». Народився 25 лютого 1887 року у Самборі у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). 

Навчався Лесь у Львівському університеті, де брав активну участь у боротьбі за українізацію університету. 

У 1911 році Лесь стає адміністратором і співрежисером створеного Хоткевичем «Гуцульського театру». А через 4 роки  разом із друзями створив свій перший театр «Тернопільські театральні вечори», аби допомогти вижити акторам, які опинилися між фронтами світової війни на окупованих російськими військами землях. 

Згодом на запрошення Миколи Садовського, Курбас переїздить до Києва, де уже з новими друзями й однодумцями закладає знаменитий МОБ — Мистецьке Об’єднання «Березіль». Восени 1926 року український театр «Березіль» переїздить до Харкова. 

Загалом, Лесь Курбас заснував шість театрів, перший серед радянських діячів мистецтва отримав театральну медаль Парижа у 1925 році. 

Завдяки Курбасу українське сценічне мистецтво європеїзувалося, відкривало для глядачів нові теми, героїв, прийоми. Він намагався поєднати національні традиції з найновішими формами європейського театру. 

Лесь Курбас був однією із зірок українського відродження, тож не міг не привернути увагу чекістів. Почалося все з тотальної критики його творчості, яка буцімто не відповідала стандартам пролетарського мистецтва. Звинувачений у схильності до українського націоналізму, Курбас наприкінці 1933 року залишив свій театр у Харкові та переїхав до Москви, де у грудні того ж року чекісти його заарештовують.

Судова трійка колегії ГПУ, звинуватила Курбаса у контреволюційній діяльності і засудила до 5 років таборів. Та на волю режисер ніколи вже не вийшов. 3 листопада 1937 року до двадцятої річниці “Жовтневого перевороту”, Леся Курбаса разом із багатьма іншими в’язнями розстріляли у карельському урочищі Сандармох.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.