Головне за день

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що ситуація в Україні може погіршитися уже цієї весни. Тому він закликав зберегти підтримку України, особливо на тлі проблем з допомогою від США. Чому Боррель зробив саме таку оцінку, що відбувається зараз на фронті, наскільки серйозною для росіян є удари по нафтопереробних комплексах, чи можуть з’явитися в Україні війська НАТО, з чим пов’язане зменшення кількості ракетних атак по тилових регіонах України та чи можуть росіяни завдавати ударів стратегічної авіації без літака ДРЛВ А-50 – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Відеоверсія розмови – тут.

Через затримку допомоги можемо розраховувати лише на оборону

– Чому саме таку оцінку ситуації зробив Жозеп Боррель?

– Важко сказати, чим Боррель керується. Він вважає, що доля війни може вирішитися весною-літом 2024. Можемо робити якісь попередні висновки. Зрозуміло, що активні бойові дії триватимуть ще щонайменше місяць – десь до другої половини квітня ворог намагатиметься просунутися на Авдіївському та Новопавлівському напрямках з виходом на Часів Яр. Саме там зараз фіксується найбільша кількість бойових зіткнень. Після цього російський наступ почне спадати. Він уже здійснюється не в таких темпах, як місяць-два тому. Війська РФ поступово видихаються. Путін в інтерв’ю російському пропагандисту Кисельову заявив, що, мовляв, в українських військ закінчуються набої, але, в той же час, у Кремлі додатково перекидають на фронт резерви. Це означає, що й у росіян ситуація не найкраща.

Тому після того, як росіяни почнуть слабшати – наступить пауза, яка триватиме залежно від цілей РФ. Вона буде меншою, якщо ворог спробує протягом півтора-двох місяців доукомплектуватися і поновить наступальні дії, наприклад, у липні чи серпні. Якщо ж в Росії буде оголошена додаткова мобілізація, то активні бої поновляться ближче до жовтня.

З іншого боку, розуміємо, що допомога нам йде з запізненням і від США, і за певними категоріями з Європи. Наразі ми отримали снаряди від країн ЄС, які дають нам можливість на деяких відтинках фронту покращити ситуацію, але і з нею можемо розраховувати лише на оборону і локальні тактичні наступальні дії на окремих ділянках.

Удари наносяться по найдорожчому в РФ

– Зафіксовано щонайменше 12 влучань по НПЗ Росії, чотирьох нафтобазах та одному нафтотерміналу. Наскільки серйозною стає для росіян ця ситуація?

– Понад 2/3 російських НПЗ розташовані в європейській частині рф, а отже – у межах досяжності для безпілотників. Інтенсивність наших обстрілів зростає, географія розширюється і це добре.

Зверну увагу на те, наскільки майстерно сплановані і реалізовані операції. Бо удари наносяться по устаткуванню і обладнанню для переробки нафти. Влучно б’ють по найдорожчому, по тому, що на тривалий час виводить НПЗ з ладу і потребує дороговартісного ремонту.

Наслідки, на які варто розраховувати, це дефіцит палива в РФ. Відповідно, він має позначитися на дефіциті палива у військах, аграріїв, у російськиих споживачів та до зменшення виручки від продажу нафтопродуктів за кордон. Також, думаю, що ми скоро побачимо розширення географії цих ударів. Додадуться об’єкти, які залучаються Росією до виробництва зброї. Це теж важливо.

Йде серйозна розвідувальна робота, в якій нам допомагають партнери

– Удари, які наносяться, свідчать про якісну розвідку, ми точно знаємо, де і яке обладнання розташоване…

– Саме так. Йде серйозна розвідувальна робота. Думаю, що в цьому Україні допомагають і партнери, передаючи певні дані. Але удари наносяться саме дронами українського виробництва і тут немає жодних порушень щодо Заходу.

Що стосується російських засобів ППО, то російську територію важко прикрити, бо вона велика, а багато засобів РЕБ і зенітно-ракетних комплексів російських військ розташовано зараз на окупованій частині України. Не можна сказати, що їх у них там зовсім немає. Однак маршрути БпЛА плануються таким чином, аби знайти коридори, які не перекриваються засобами ППО Росії.

Французькі війська можуть з’явитися у разі загрози Києву чи Одесі

– У мережі ширяться твіти про нібито прийняте рішення про відправку французького легіону до Одеси. Як виглядає ця ситуація?

– Французький президент Макрон не має наміру відступати від ідеї відправки військ в Україну. Він наполягає на ній. Зокрема, це може бути місія не тільки французьких військ, а й тих, хто готовий долучитися. Вважаю, Макрон хотів би, щоб це було колегіальне рішення, аби продемонструвати, що об’єднана Європа підтримує Україну і готова зробити цей крок. Це добре, бо демонструє Путіну, що наші партнери готові відповісти, зокрема на його ядерний шантаж.

В ЗМІ прозвучало два випадки, коли іноземні війська можуть з’явитися в Україні. Зокрема, у випадку загрози Києву чи Одесі. Щодо Києва зрозуміло, а Одеса – це вихід у Чорне море і Україні критично важливо його зберегти. Наразі ще рано говорити, якими будуть умови відправлення військ і терміни, але те, що вони можуть тут з’явитися – у мене немає сумнівів.

Слід створювати об’єднаний штаб в Україні

– Цікавим був варіант, коли цей зведений контингент міг би закрити частину білоруського кордону, де ми зараз змушені тримати свої підрозділи. Як бачите такий варіант?

– Потрібно розуміти, які плани і завдання будуть ставитися іноземним військовим і хто ними буде керувати. А якщо, наприклад, відбудеться прорив? Хто віддаватиме накази про початок бойових дій, на вжиття відповідних заходів? За таких умов слід створювати об’єднаний штаб в Україні. І старшим у ньому має бути українське командування. Бо якщо французькі війська самі по собі, латвійські та інші – теж, то це створить хаос.

Маємо знати кількість цих військ, озброєння, хто буде ними керувати і як ці війська будуть діяти. Чи готові брати безпосередню участь в активних бойових діях, чи виконуватимуть інші функції. Це надзвичайно чутливий момент і його деталі слід проговорювати на стадії планування.

Ідея дуже приваблива, що війська союзників можуть з’явитися у тій же Одесі і виконувати певні завдання. Але дуже важливо, щоб була збережена координація і тоді усе буде гаразд.

Коригувати ракетні удари ворог може і без літаків ДРЛВ

– Давно не було обстрілів України зі стратегічної авіації – чи це пов’язано зі знищенням двох літаків дальньої радіолокації А-50? Чи можуть росіяни завдавати удари без цього? Чи є у них варіанти замінити такі літаки?

– Це не є перешкодою. Розвідка ведеться, у тому числі, і супутникова. Росіяни обмежили зараз польоти і використовують лише Су-24. Це варіант літака-розвідника. Також вони вивчають ситуацію і дронами. Цими засобами вести розвідку важче, але не критично. Тож якщо буде відповідний наказ, то не думаю, що відсутність ДРЛВ перешкодить наносити удари.

Інший момент, чому не має ударів – накопичення ракет. Відстрілялися взимку, провели 4-5 масштабних залпів, а тепер треба ці ракети зберегти. Що стосується балістичних, то їх постійно ворог застосовує. А усе решту перекривають «Шахеди».

Крім того, зараз ворог буде вичікувати, бо хоче під час прибуття F-16 наносити масовані удари по нашій аеродромній мережі – намагатиметься знищити її чи пошкодити. Такі обстріли вже відбувалися і нашим Повітряним силам вдавалося швидко їх ліквідовувати, вони не були для нас критичними.

Треба продовжувати збивати російські літаки

– Якою є ваша думка щодо ймовірно знищених двох пускових установок Patriot поблизу фронту? Ми могли їх там використовувати, бо 15 збитих літаків це величезний показник…

– Нам потрібно продовжувати збивати російські літаки і прикривати фронт. І слід використовувати для цього і Patriot. Нам потрібні засоби ППО на фронті, де ворог активно діє авіацією і авіабомбами. Тому рішення застосовувати наші засоби ППО ближче до лінії зіткнення, зменшуючи їх присутність в тилу, абсолютно правильне.

Відповідно, як розповів командувач Повітряних сил Микола Олещук, Patriot продовжує виконувати завдання і є дуже серйозні результати. Чи може ворог вистежити наші зенітно-ракетні комплекси? – Такі ризики є. Але це жодною мірою не має перекривати доцільність застосування тих чи інших засобів ППО ближче до фронту, вони там необхідні.

Розмовляли Стас Гордієнко, Уляна Лаврик

Записала Наталка Сохан