Головне за день

На Львівщині відновили проведення комплексної рейтингової оцінки територіальних громад. Це системний інструмент, що дозволяє об’єктивно аналізувати якість управління, прозорість та спроможність кожної громади в умовах воєнного стану. Рейтинг формується на основі 44 показників, що охоплюють фінансовий менеджмент, безпекову політику, економіку, цифровізацію, соціальні послуги, адміністрування місцевих податків і стратегічне планування. За результатами моніторингу за березень, десятка лідерів виглядає так: Підберізцівська громада; Львівська; Добротвірська; Сколівська; Белзька; Стрийська; Бориславська; Сокільницька; Пустомитівська та Великомостівська.

Навіщо такий рейтинг у воєнний час, як він формується, які критерії оцінки громад, чому деякі опинилися внизу списку і чи матиме це для них наслідки – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Вадим Табакера.

Відеоверсія розмови – тут.

«Буде ефективним інструментом оцінки громад»

– Навіщо цей рейтинг? Чи має він якісь практичні значення і завдання?

– Багато речей зараз можуть здаватися не на часі, бо триває війна. Та важливо розуміти, що рейтинги – це не якісь примхи, а те, що дозволяє оцінити прогрес розвитку тої чи іншої громади, покращення якості публічних послуг на певній території, внесок кожної з громад у загальну перемогу. Адже оцінюється не просто фінансовий, економічний, цифровий розвитки громад, а також внесок, який громади роблять у загальну перемогу, закупляючи дрони, РЕБи, допомагаючи військовим.

До повномасштабного вторгнення також був розроблений і затверджений рейтинг громад та після початку війни ми про нього забули. Та зараз ситуація стабілізувалася, тож можемо комплексно оцінити розвиток тої чи іншої громади і вважаємо, що це буде ефективним інструментом оцінки.

– Чи не казали вам представники громад, що таким чином ви їх хочете посварити або внести зайву конкуренцію?

– Наші громади дуже свідомі. Були, звісно, дзвінки з громад, та ми пояснили нашу логіку, там з цим погодилися.

Додатково навіть запланували серію консультацій з тими громадами, які відстають в рейтингу, щоб пояснити їм і знайти спільні рішення. Конкуренція робить якість. А громада – це ж про послуги для мешканців. І якщо десь просідає дошкілля, в іншій – недопрацювали з безбар’єрністю, ще десь відсутні якісні послуги в сфері загальної середньої освіти, мешканці можуть бути цим незадоволені. У такому випадку краще уже коригувати ситуацію, не очікуючи наступних виборів. Громади зможуть собі покращити ті чи інші сервіси.

«Є сім блоків і 44 показники»

– Перейдемо до рейтингу – як він формується? Хто визначає, що саме 44 показники є тими, які відображають якість життя в громаді?

– Є сім блоків і 44 показники. Їх було насправді більше, частину з них довелося відкинути. Над ними працювали галузеві експерти, представники структурних підрозділів обласної військової адміністрації, центральних органів влади, які також оцінювали регіони.

Маємо наступні блоки: фінансовий, адміністрування місцевих податків і зборів, регіональний цифровий розвиток, соціальна сфера і безпековий сектор, що дуже важливо в умовах війни. І кожен блок має ще свої окремі показники.

– Як їх формують? Це є кількісні речі, чи якісь якісні оціночні показники? Бо кожен може сказати, покажіть цифри, а не переконуйте, що це добре чи погано…

– Методика є прозорою. Готові до того, щоби навіть, якщо в громад є якісь зауваження до способу підрахунку, вони могли безпосередньо до нас телефонувати і озвучувати свої пропозиції. Суб’єктивності мало в цифрах. Кожен представник громади: чи то голова чи рядовий мешканець, можуть зайти на аналітичний портал Львівщини і ознайомитися з комплексним рейтингом громад, переглянули показники. Можна навіть побачити, яке місце у районі займає громада.

«Актуалізували стратегії розвитку Львівської області»

– Вказується, що модель рейтингу залишається гнучкою і показники можуть доповнюватися або прибиратися. Як це відбувається і чи можете навести конкретні приклади?

– Дуже важливо бути гнучкими. Ніхто не думав у 2019 році, коли ми затверджували стратегію розвитку Львівської області до 2027 року, що в нас буде пандемія коронавірусу, локдауни. Також не очікували, що буде повномасштабне вторгнення у 2022-му.

Станом на сьогодні ми актуалізували стратегії розвитку Львівської області, врахувавши умови військового стану. Також зараз маємо оцінювати і безпековий сектор і насамперед соціально-гуманітарну сферу, роботу громад з внутрішньо переміщеними особами. Усі ці речі є важливими і якщо завтра з’являться нові виклики, то їх також будемо оцінювати.

– Ті громади, які опинилися в нижній частині рейтингу, можуть сказати: «Усі громади є в різних умовах. Наприклад, ті, що біля Львова, наприклад, або в інших інвестиційно-привабливих місцях області, їм, напевно, легше залучати інвесторів. Тож вони мають більший грошовий ресурс, щоби ним розпоряджатися і краще задовільняти потреби мешканців громади. Але є громади, які знаходяться не в таких вигідних умовах.» Тоді цей рейтинг є не зовсім справедливим по відношенню до них?

– Коли з колегами, галузевими експертами напрацьовували рейтинг, то виключили деякі показники, які певним громадам давали перевагу не з огляду на їхню динаміку розвитку, а зважаючи на їхні стартові умови, які вони мали на час утворення.

Розуміємо потужність львівської, стрийської громад, вони будуть давати найбільшу частку надходжень для бюджету області. Але в той же час усі показники, які рахувалися в громаді, ділилися на одного мешканця, що дозволяло нормалізувати систему підрахунку. Це перший момент.

Друге. У першій десятки рейтингу опинилися громади, які є не надто близько до Львова, наприклад, Белзька, Великомостівська громади, які віддалені від обласного центру. Та бачимо, що вони лідерах по багатьох показниках динаміки роботи органу місцевого самоврядування. Зокрема, громади пишуть проєкти, реалізовують їх, залучають кошти міжнародної технічної допомоги. При цьому, дають кошти на оборону, закупляють дрони та допомагають військовим частинам.

«Підберізцівська громада – крутий кейс»

– Навіть львівська громада є не на першому місці… Що визначає позицію в рейтингу громади, зокрема робить одні динамічними, прогресивними, а інші – не такими успішними?

– На мою думку, успішними громади роблять наявність потужних управлінських команд. Вони не чекають рішень згори, що хтось в Києві чи у Львові скаже, як їм працювати. Активно шукають можливості, як збільшити податкову базу, надходження до місцевих бюджетів, як працювати з бізнесом та інвесторами.

Тоді навіть умовно невеликі громади можуть показувати вагомі результати. Підберізцівська громада яскравий тому приклад – номер один у рейтингу. Кілька разів з колегами перевіряли і зрозуміли, що це крутий кейс, який слід вивчити іншим. Там використали усі можливі інструменти роботи з платниками податків. Зокрема, створення чат-ботів, які нагадують мешканцям про наявність тої чи іншої заборгованості. Також громада увійшла в пілотний проєкт Всеукраїнської Асоціації ОТГ у сфері місцевих податків і зборів. Сюди включена робота з ПриватБанком, коли СМС приходять людям, сповіщаючи їх про заборгованість. Підберізцівська громада також працює активно з державною податковою службою, окрім того закупляють конверти і надсилають їх. Використовуються усі можливості роботи з мешканцями. І показники просто неймовірні. Це дійсно працює.

Знову ж таки регіональний розвиток. Проєкти пишуться, використовується кредитна програма з відновлення України, від Європейського інвестиційного банку з реконструкції дошкільного закладу. Працюють заходи з енергозбереження та енергоефективності.

Також працюють з коштами реформи «Нової української школи», субвенції на закупівлю шкільних автобусів. Громада не просто бере ці гроші, вона їх використовує ефективно.

Ще один момент – якість проєктів. Система DREAM (державна цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням), з якою ми теж працюємо і яку моніторять донори. Громада не просто створюють шапки проєктів, а й наповнюють кожен з них розрахунками, обґрунтуванням і вони якісні.

Стратегія – є, план заходів – теж. Бачимо приріст суб’єктів малого та середнього підприємництва. Також там наповнюють аналітичний портал своїми інвестиційними ділянками, пропонуючи їх інвесторам. Громада навіть попросила окремий кабінет і створила інвестиційний дашборд для себе. Використовуються усі можливі шляхи, які дозволяють громаді збільшити надходження до бюджету.

«Цей рейтинг точно не є каральним»

– Чи матиме якісь наслідки позиція громади у цьому рейтингу? Чи може обласна військова адміністрація якісь, так би мовити, оргвисновки з перебування громад в нижній частині списку?

– Він точно не є каральним. Це інструмент ефективного управління, аби бачити, де слід покращити якість управління і в якому напрямку.

Наприклад, бачимо відсутність дитячих садочків. Зокрема, недостатнє охоплення дітей дошкільною освітою, а це означає, що цій громаді, в першу чергу, треба допомогти коштами держбюджету чи обласного, аби цю проблему спільно вирішити.

– Намалював картинку, коли збирають керівників громад, які не допрацьовують і кажуть: «Щоб на наступний квартал був підйом у рейтингу». Такого не буде?

– Буде. Для прикладу, комунікували з деякими громадами у Самбірському районі. Вони самі вийшли до нас і хотіли пояснення, чому так низько опинилися. Вирішили зібратися і обговорити по пунктах, де треба покращити ситуацію. Сподіваюся, що ці громади покажуть поступове зростання.

Розмовляв Віктор Біщук