Головне за день

Ціни на цибулю вражають. Це пов’язано із тим, що області, де вирощували більшість овочевої продукції або перебували в окупації, або досі є осередком ведення бойових дій. Відтак доводиться купувати імпортовану з Польщі, Туреччини, Голландії чи Єгипту.

Однак аграрії Львівщини намагаються знайти вихід. Для цього планують збільшити виробничі площі під овочі борщового набору на 20-30%. А ще, у 2,5 рази збільшили врожайність гречки.

На жаль, у масштабах держави не все так оптимістично. Агропромисловий сектор потребує негайного вирішення цілої низки питань.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповіла Тетяна Гетьман, директорка департаменту з питань агропромислового розвитку Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Тетяна Гетьман, Фейсбук

60% всього ВВП цибулі було сконцентровано на Херсонщині

– Ціни на моркву, цибулю, капусту знову пішли вгору. Чому їх вартість зростає, якщо це – наша продукція?

– Це – локальні продукти, які вирощувалися для внутрішнього споживання. Ми майже їх не експортували. Тож говорити про надмірний експорт, про те, що все вивезли і тому в нас такі високі ціни, не можемо. Проте в нас скоротилося внутрішнє виробництво. Із сезону випали головні виробничі регіони, де виробляли дуже багато продукції. До прикладу 60% всього валового виробництва цибулі було сконцентровано у Херсонській області, у тих південних регіонах, що перебували під окупацією. Цибуля у нас є доволі дорогою, оскільки ми імпортуємо її із Польщі, Туреччини, Голландії, Єгипту. Також слід враховувати фактор девальвації.

У новому сезоні ми не зможемо компенсувати відсутність Херсону. Але цьогоріч аграрії Львівщини планують збільшити виробничі площі під овочі борщового набору, приблизно на 20-30%. У нас немає великого комерційного досвіду у вирощуванні цибулі, але впевнена, що він буде. У сусідній Польщі, з якої ми імпортуємо цибулю, це вдається. Тож нашим аграріям це також вдасться!

Фото: Бізнес

– Тобто прогнози Мінагрополітики щодо цінової стабілізації на осінь є виправданими?

– Впевнена, що ціни стабілізуються. Але якщо подивитися на попередні роки, до повномасштабного вторгнення, цибуля коштувала 7-8 грн/кг. Чи можемо ми розраховувати на таку ціну у цьому сезоні?.. Це – питання. Усе залежатиме від того, наскільки збільшаться площі і на Львівщині, і в інших регіонах.

Потрібно розуміти, що виробництво овочів це – досвід. Неможливо за один рік навчитися якісно вирощувати овочі. Це – технології, відпрацьовані роками. Але впевнена, що в нашому регіоні овочеві площі, зокрема під цибулю, збільшаться.

На Львівщині врожай гречки за один рік збільшився у 2,5 рази

– За даними Інституту аграрної економіки, найсуттєвіше знизилися ціни на буряк, яйця, гречку. З чим це пов’язано?

– Все залежить від порівняльної бази. Ми пам’ятаємо ціни на гречку 80-90 грн/кг. Це пов’язано з тим, що в минулому сезоні аграрії зреагували і збільшили площі під гречку. Ми частково змогли компенсувати місцевий врожай. До прикладу, на Львівщині врожай гречки за один рік збільшився у 2,5 рази. Хоча в масштабах країни це поки – невеликий відсоток.

– Кабінет Міністрів України заборонив експорт цукру. Чому було прийняте саме таке рішення?

– Висловлю особисту думку. В останні місяці темпи експорту були доволі значними. Ми дійшли до рекордного обсягу експорту. Відтак уряд вирішив спрацювати на випередження для того, щоб не виникло внутрішнього дефіциту цукру. Не думаю, що це триватиме до кінця сезону. Адже такі різкі зупинки не є добрими для бізнесу. Люди сіяли цукрові буряки для виробництва цукру на експорт, діють контракти… тож я думаю, що це – тимчасове явище.

Заразом ми повинні дбати і про внутрішню продовольчу безпеку. Якщо ми будемо активно вивозити цукор, бо є сприятлива зовнішня кон’юнктура, то від цього можуть постраждати наші громадяни. Адже українці за період війни не стали заможнішими, а зовсім навпаки. І це також потрібно враховувати, дбаючи про продовольчу безпеку.

Скрін з відео: Перший Західний

– Чи не спровокує це ажіотаж серед споживачів? Чи не побіжать всі у супермаркети запасатися цукром?

– Раніше така ситуація була зі сіллю. Тоді я говорила, що не варто скуповувати сіль. Ми – відкрита країна. Якщо нам чогось не вистачає, ми можемо компенсувати імпортом з інших країн.

У цьому випадку йдеться про те, що внутрішніх запасів цукру – достатньо. І для того, щоб надмірний експорт не скоротив ті запаси і не призвів до суттєвого зростання внутрішньої ціни, було введено обмеження.

Найгірший варіант, коли два сезони поспіль аграрії недозаробляють

– Майже місяць діє заборона на експорт української агропродукції. Як це позначилося на агросекторі Львівщини?

– Ми відчули зниження ціни на ці продукти. На щастя, дозволили транзит. Але сама процедура перевезення нашої продукції через територію п’яти країн проходить довше і прискіпливіше. Все це впливає на собівартість. Ціни (йдеться про чотири культури, залежні від експорту. Особливо про кукурудзу, експорт якої становив 70% від усього обсягу) і так вже – на межі собівартості. Загалом це – недобре.

Найнеприємніше, що Україну звинуватили у зниженні цін на зерно в Євросоюзі. Хоча, насправді, це світова тенденція. І це також впливає на вартість українського зерна. Також на настрій трейдерів, котрі укладають форвардні контракти впливає невизначеність щодо продовження зернової угоди. Тож загалом ситуація – доволі серйозна.

– Раніше ви розповідали, що поляки закуповували у нас багато сировини. Однак згодом було введено обмеження і довелося шукати компроміс. Чи вдалося дійти згоди у цьому питанні?

– Обмеження стосувалися саме цих чотирьох культур: пшениці, ріпаку, соняшника та кукурудзи. Спочатку заборонили абсолютно все. Однак, станом на зараз, заборона діє щодо цих чотирьох культур.

Це дійсно проблема для підприємств Польщі, які укладали контракти з українськими трейдерами. Зараз вони змушені викуповувати цю продукцію дорожче, оскільки вона, фактично, завозиться з інших країн. Вони змушені шукати альтернативу. Так само шукають альтернативу і наші трейдери.

На щастя, це сталося наприкінці сезону, коли залишки не такі високі. Але наприкінці червня розпочинаються жнива. І це – проблема.

Фото: Crispy News

– Яким може бути найгірший варіант вирішення цього питання?

– Найгірший варіант тоді, коли два сезони поспіль аграрії недозаробляють. Якщо в минулому сезоні у них ще був фінансовий ресурс з позаминулого сезону, тому що там були рекордно високі ціни, то в цьому сезоні їм дійсно бракує грошей на проведення посівної. При цьому, ціни не зростають, а знижуються. І це також – проблема. До прикладу, ціни на кукурудзу – нижче собівартості, але продавати потрібно. Потрібно вирішувати це питання, адже коли почнуться жнива, ситуація стане ще складнішою.

З обласного бюджету Львівщини виділили 34 млн грн на підтримку аграріїв

– З обласного бюджету Львівщини на потреби аграріїв скерували 10 млн грн фінансової підтримки. Кому і на які потреби призначено ці кошти?

– 10 млн грн це – один із напрямів нашої програми. Насправді у цьому році, на підтримку аграрного сектору Львівщини, маємо понад 34 млн грн. Це – рекордний показник серед усіх областей України. Минулого року ми були єдиною областю, що запровадила таку програму. Цьогоріч приєдналися інші області. Вони створили свої програми. Але саме у нас залишається найбільший фінансовий ресурс, понад 34 млн грн. З них 10 млн грн це – гроші, які ми надавали під 3% пільгових кредитів, на створення об’єктів з доданою вартістю. Це – новий напрям. Чому ми вирішили його запровадити? Бо саме війна показала нам, що ми дуже залежимо від сировинного експорту; що вивозимо багато продукції, яка не є кінцевим продуктом. Відтак додана вартість створюється в інших країнах.

Станом на сьогодні, усі програми фінансової підтримки, які існують в Україні (державного, обласного рівня, міжнародні проєкти), спрямовані на підтримку створення доданої вартості.

Ці кредити ми надавали господарствам, які будуть переробляти сою, овочі, сушити і зберігати зерно, тобто все, що створює додану вартість сировині, яку вирощують аграрії.

– Чи є ще якісь програми фінансової підтримки на Львівщині, якими можуть скористатися фермери та аграрії?

– Чудова програма «єРобота». У ній, як мінімум, два напрями стосуються виключно аграрної сфери. Це – гранти на програми «Своя теплиця» (заявка заповнюється в Дії) і «Свій сад».

По програмі «Свій сад» Львівщина – на четвертому місті серед регіонів України. 8 проєктів вже отримали фінансування, 2 проєкти очікують. Загальний бюджет становить приблизно 50 млн грн. Завдяки цьому у нас будуть суттєво збільшені площі під ягодами і, навіть, горіхами.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляла Ніна Сукач

Записала Олеся Когутич