Головне за день

З початку агресії у 2014 році Кримський півострів став великою в’язницею для тих, хто не погоджується з його окупацією. У першу чергу – це кримські татари. Щоб привернути увагу українців та світової громадськості до злочинів росіян в Криму, правозахисники організували одноденну фотовиставку «Крим. Очима громадянських журналістів. 10 років у неволі». Львів’яни мали можливість побачити фотодокази знущань над затриманими та написати листи політв’язням в Крим.

Фотовиставка була створена із світлин громадянських журналістів, які, ризикуючи життям, документували злочини російської влади. Здебільшого – це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів. Це люди з телефонами, представники різних професій, які зрозуміли, що інформація це зброя в боротьбі проти окупації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, з 336 політичних в’язнів і переслідуваних там, 219 – це представники кримськотатарського народу. У програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» Азіз Умеров, рідний брат політув’язненої Леніє Умерової та Вікторія Нестеренко, правозахисниця, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Відеоверсія розмови – тут.

«Не знаємо деталей звинувачення»

‒ У якому статусі зараз Леніє Умерова. З оприлюдненого вами її листа восени готується судовий процес? Чи відомо, які будуть звинувачування їй висувати?

Азіз Умеров: З травня 2023 сестра підозрюється у шпигунстві на користь України. Її було затримано при спробі перетину державного кордону. Вона намагалася потрапити до важкохворого тата для догляду після операції.

П’ять місяців росіяни різними способами утримували її під адміністративними арештами, раз за разом, продовжуючи терміну ув’язнення на 15 діб. Однак, у подальшому, усе ж таки етапували її з Владикавказу до Москви і звинуватили в шпигунстві. Справа повністю засекречена. Ми не знаємо деталей звинувачення, відома тільки стаття і розуміємо, що їй загрожує 20 років позбавлення волі.

«Ми в інформаційній ізоляції»

‒ Чи мають батьки можливість спілкуватися з нею безпосередньо під час зустрічей, чи це відбувається за допомогою листів?

‒ Наразі спілкування з нею обмежено. Вона може розмовляти тільки з адвокатами раз в місяць, оскільки СІЗО переповнене. Короткі листи, які проходять довгу процедуру цензури ‒ три тижні ‒ єдина можливість отримати якусь інформацію від сестри.

‒ Окрім незаконного утримання, чи чиниться на неї тиск, чи відомо про це? І чого від неї хочуть насправді?

‒ Важко сказати, оскільки ми в інформаційній ізоляції. Те, що відбувається, це акт жорстокої розправи над людиною, яка виразила свою громадянську позицію у 2014 і відмовилася отримувати російський паспорт. І саме з цього почалася вся процедура затримання і репресії з метою залякування тих громадян, які залишаються вірними в Україні і чекають звільнення Криму.

«Умовних 10 тисячах порушень прав людини»

‒ Чи взагалі можливо вести якусь адекватну статистику злочинів росіян на території тимчасово окупованого Криму? Як верифіковувати їх, адже доступ до інформації є надзвичайно обмежений?

Вікторія Нестеренко: За 10 років окупації маємо дуже великий масив інформації. Усе описуємо десь в умовних 10 тисячах порушень прав людини. Окрім понад 300 людей, які потерпали від незаконних переслідувань і ув’язнень, враховуємо ще адміністративні справи, залякування людей і тих, хто перебуває під домашнім арештом.

Також, при цьому, порушувалося не одне право людини, не конкретна стаття, а могла бути їх низка. Тож цей перелік ще не є вичерпний.

«Професійні журналісти покидають півострів»

‒ А якщо взяти повномасштабну агресію РФ проти України у 2022 році, то з цього часу збільшилась чи зменшилась кількість порушень прав людини на півострові?

‒З одного боку, РФ продовжує чинити тиск в окупованому ними Криму, переслідують активних громадян. З іншого ‒ наприклад, тиск на представників медіа зменшився, маємо менше таких кейсів. Але це пов’язуємо з тим, що більшість журналістів виїжджають і медіа закриваються. РФ з 2022 приймає закони, які стосуються «дискредитації», «фейків» російської армії та війни. І це обмежує роботу ЗМІ, професійні журналісти виїжджають.

За статистикою, до повномасштабної війни у 2022, зафіксовано десь 300 випадків різного тиску на представників медіа, а вже за 2022-2023 ‒ близько 180.

«Потрібний новий механізм, щоб повернути політв’язнів»

‒ Були сподівання, що інші країни, зокрема Туреччина чи країни Близького Сходу можуть допомогти у справах з ув’язненими: йдеться про їх обмін чи звільнення. Чи вони справдилися? Чи вдаються захисники ув’язнених за допомогою до інших країн?

‒Ми завжди намагаємося апелювати до третіх країн, які мають нормальні дипломатичні стосунки з Росією. Це ‒Туреччина, Саудівська Аравія та ОАЕ. Як відомо, вони допомагали в поверненні військовополонених. Зокрема, омбудсман Туреччини дуже зацікавлений в тому, щоб допомагати в адвокатуванні повернення політичних в’язнів, які були затримані в окупованому Криму.

Також постійно наголошуємо, що нам необхідний новий механізм, щоб звільнити затриманих там людей. Через повномасштабне вторгнення зросла кількість військовополонених і відповідно до норм міжнародного гуманітарного права можемо їх обмінювати. А ось щодо цивільних, які були затримані в окупованому Криму із порушенням норм гуманітарного права, РФ порушує всі «червоні лінії», які тільки можна.

Росія намагається легітимізувати свої дії, нав’язуючи їм російський паспорт, і судити їх як своїх громадян. Хоча, відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного права, це є забороненим.

‒ Під час акції львів’яни мали можливість написати листи політув’язненим. Чи знаєте, що бажали львів’яни кримським політв’язням?

‒ Зазвичай консультуємо людей про те, як це правильно зробити. Бо написати лист невідомій людині – це важко.

Зазвичай, люди пишуть слова підтримки, що ми їх чекаємо вдома, запрошують їх у Львів, коли вони повернуться з полону. Також люди висвітлюють інформацію, що про політв’язнів говорять і те, що їхні історії розповідають в Україні та у світі.

Розмовляв Віктор Біщук