Головне за день

Загальні збитки від російської окупації, завдані лише Ірпеню, Бучі та Гостомелю оцінюються в 40 млрд гривень. І це лише – фактичні руйнування. Повна вартість відновлення усіх об’єктів у цих містах може бути значно більшою.

Реалізація проєктів відбудови потребуватиме багато часу, значних ресурсів та чимало коштів. І саме тут з’являється загроза укладання договорів без застосування конкурентних процедур. Аби уникнути зловживань та заручитися довірою громад, усі процеси повинні відбуватися максимально відкрито та прозоро.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Володимир Даценко, проєктний менеджер «Transparency International Ukraine».

Відеоверсія розмови – тут.

– На що насамперед звертали увагу фахівці «Transparency International Ukraine» у своєму дослідженні?

– Насамперед ми хотіли подивитися, наскільки відкрито і прозоро відбувається цей процес, наскільки ми розуміємо як визначаються пріоритети відбудови, як обираються проєкти, як розподіляються кошти. Також нам було важливо знати чи довірятимуть процесу відбудови громадяни і міжнародні донори.

– На цифри яких організацій ви опиралися?

– Ми опиралися на оцінку проєкту «Rebuildua». Вони проводять обстеження через супутники, знімки дрона. Це – досить попередня оцінка. Вона не є остаточною. Остаточною вона буде тоді, коли у нас запрацює реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, який зараз наповнюється. Він розроблявся Міністерством відновлення. Можливо вже цього року ми отримаємо остаточну оцінку масштабів.

За попередніми оцінками, в Ірпені – близько 25 млрд гривень заподіяної шкоди, в Бучі – близько 5 млрд гривень, в Гостомелі – близько 10 млрд гривень. Але це – оцінка фактичних руйнувань. Вартість відновлення цих об’єктів може бути значно більшою.

Закупівлі в межах відбудови мають проводитися за відкритими процедурами

– Як ви оцінюєте старт проєкту відновлення?

– Ми виявили дуже багато проблем. По-перше, дуже багато прямих договорів укладаються без застосування конкурентних процедур. Тобто замовник визначає підрядника за якимось невідомим принципом і напряму укладає цей договір. Відповідно виникає питання, наскільки ринковою є вартість цих робіт?..

Ми максимально наполягаємо на тому, що всі закупівлі в межах відбудови мають проводитися за конкурентними відкритими процедурами для того, щоб у громадськості не було питань: як ви обирали саме цього постачальника і чому саме такою є вартість. Наведу яскравий приклад. Раптово на проєктах з’являється фізична особа-підприємець в якого у контракті – близько 100 млн гривень. До відбудови він працював зовсім в іншій сфері, із менш масштабними контрактами. У громадськості це, звісно, викликає певні побоювання і питання.

По-друге, важливим є те, наскільки громади інформують суспільство: повідомляють що вони роблять, як роблять, якими є їхні кроки та плани. Поки що інформації не дуже багато. Ми працюємо над тим, аби на рівні держави було визначено концепцію того, який мінімальний перелік даних повинен публікуватися на сайтах громад, щоб суспільство розуміло на яку суму планується реалізація проєктів відбудови.

Найбільше коштів спрямовується на відновлення житлової інфраструктури

– Чи вдалося з’ясувати, які кошти вже були витрачені: кошти міжнародних донорів, організацій, країн чи це були бюджетні кошти України?

– Більшість проєктів, які ми бачимо реалізуються за державні кошти. Деякі проєкти, що реалізовуються за міжнародні кошти ще не завершені, тому ми їх не бачимо. Ми не знаємо, які суми на них були виділені. Тому складно оцінити масштаб донорських програм. Зазвичай інформація про них з’являється лише тоді, коли цей проєкт повністю реалізовано.

– На які галузі виділяється найбільше коштів? Це – проєкти з відбудови освітніх закладів, віднови довкілля, доріг?..

– Згідно з більшістю програм та проєктів, що реалізуються в Київській області, найбільше коштів спрямовується на відновлення житлової інфраструктури. Щоправда, не всі населені пункти, не всі вулиці відновлюються рівномірно. Інколи виникають дискусії, зокрема серед громадян, в якій черговості відбудовувати ті чи інші об’єкти. Але поки це – житлова інфраструктура.

Насамперед маємо подбати про самозабезпечення громад

– Одні дотримуються думки, що слід дочекатися завершення війни і вже тоді відбудовувати всю інфраструктуру, інші наполягають на тому, аби цю відбудову розпочинати вже, оскільки людям потрібно десь жити та працювати. Якої думки дотримуєтеся ви?

– Ми повинні розділяти проєкти розвитку та відновлення життєдіяльності громад. Ми розуміємо, що деокуповані громади повинні повертатися до нормальної життєдіяльності, відновлювати функціонування. Тож відбудова у них повинна відбуватися. Але заразом маємо розуміти, що після завершення війни нас чекає велика стратегічна відбудова, в якій будемо орієнтуватися на вступ в Євросоюз, на європейські вимоги і стандарти, і це вже буде трохи інший рівень. Поки що наш рівень це – самозабезпечення громад.

– Якими мають бути подальші кроки у процесі відбудови?

– Слід забезпечувати максимальне використання відкритих конкурентних способів та механізмів, до яких у суспільства найменше запитань. Тобто громадяни повинні знати як визначається виконавець, хто відновлюватиме об’єкт, за яку суму він це робитиме. Чим більше суспільство знає про ці процеси, тим більшим є кредит їхньої довіри.

Розмовляли Ярина Капітан, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич