Головне за день

Окупанти в очікуванні контрнаступу вибудовують потужні лінії укріплень. Наскільки вони відповідають вимогам сучасної війни, фосфорні бомби у Бахмуті, хто і чому виїжджає з Енергодару, якою є ціль російських ракетних обстрілів, які поновилися, – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» – голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.

Фото: Еспресо

Навіть потужні укріпрайони – завжди бралися

– Є історія з 70-ти кілометровим окопом у Запорізькій області, який вже перетворився у 120-ти кілометровий. Навіщо такі укрпілення робити і чи вони відповідають реаліям сучасної війни?

– Тут ключове слово «сучасної війни». Сучасна війна – це мобільна війна з застосуванням дронів, авіації, артилерії, високоточного обладнання і озброєння. Ураження відбувається на далеких відстанях і завдання піхоти під час наступу займати ті позиції, де ворог вже, в основному, «видавлений». Другий момент це те, що вже є історичний досвід ліній оборони Молотова, Манергейма та інших. Ці лінії вважалися надзвичайно потужними укріпрайонами, але вони завжди бралися. І третій, найважливіший, – росіяни роблять ці лінії не для оборони, оскільки не знають напрямку нашого контрнаступу, а більше для відмивання коштів і звітів своєму командуванню.

Це приблизно як Пригожин у Бахмуті «дайте мені снарядів і я усіх переможу», але те, що він вже пів року наступає 30 кілометрів і ніяк не може взяти місто – це вже питання десяте.

Звичайно, недооцінювати такі речі не можна. Але суть у тому, що росіяни вже на Харківському напрямку пробували укріплюватися, а також, надзвичайно потужні лінії оборони робили і на Херсонському, та якщо будуть правильно перекриті логістичні шляхи, то росіяни на тих позиціях опиняться у пастці. Окрім того, дуже важливо, щоб ці лінії, окопи і опорні пункти, доти і дзоти заповнили фахові люди та була відповідна техніка. Зараз там засоби оборони в основному статичні і їх там дуже мало. Якщо ж прокладати шляхи для своєї техніки, то ними може скористатися ворог.

Фото: investigator.org.ua

Питання нашого контрнаступу вже настільки витає у повітрі і ситуація настільки наелектризована, що у інформаційному просторі це завдання уже виконано. Завжди будь-якому наступові та військовому удару, передує інформкампанія. Ми змусили ворога у самій РФ обговорювати цю топ-новину. Одним з напрямків удару у них стала навіть сама Москва, свідченням чому був парад 9 травня, коли Путін вийшов на нього лише тому, що поряд було чимало потенційних високопоставлених заручників з пострадянських держав.

Скрін з відео: Перший Західний

«Запальнички», як засіб прикриття ротацій, переміщення і атак ворога

– Ворог терпить поразку на полі бою, його стратегія і тактика не виправдовується, але саме в такі моменти починає застосовувати найжорстокіші заходи. Зокрема, фосфорними бомбами накриває Бахмут…

– Це, так звані «запальнички», які випускають з реактивних систем залпового вогню. А мотивація у ворога – засліпити наші нічні засоби бачення, щоб під їхнім прикриттям підтягнути свої сили та провести ротацію. Це росіяни роблять неодноразово. Окрім того, коли війська РФ йдуть у нічний наступ «запальнички» прикривають їх від наших засобів нічного бачення. Тож основне їх завдання не стільки нанести якогось удару, скільки приховати пересування. Фото та відео таких обстрілів справило у світі гнітюче враження. Дуже добре те, що там наглядно побачили, як чинить ворог.

Скрін з відео

Бахмут став ще й епіцентром величезного конфлікту у росармії

– Яка ситуація в Бахмуті?

– Окрім усього іншого, він став епіцентром величезного конфлікту у російській армії. Зокрема, між тим же ПВК «Вагнер» Пригожина і начальником Генштабу РФ Герасимовим і міністром оборони Шойгу. Пригожин практично здав військову таємницю. Якщо б він був представником регулярних військ, то його за це вже можна було б судити. У РФ зараз садять і за набагато менші провини.

Результатом усього цього стало те, що на параді в Москві не були представлені жодні російські добровольчі об’єднання чи парадна коробка бойових бригад, десантників.

Це свідчення того, що росіянам зараз дуже і дуже складно. Бахмут  для них уже не стільки питання атаки, скільки – стримування. Пригожин то заходить, то виходить, Кадиров каже, «я прийду, але ти залишайся», або «я не залишуся, бо ти прийдеш». Ці рухи у їхньому середовищі – це найкраще свідчення нашої зброї і тактики.

Ситуація не одним Бахмутом визначається. Також, йдуть бої у тих же Авдіївці і Мар’їнці, та на Запорізькому напрямку. Лінія фронту спалахує постійно. Херсонський напрямок не перебуває в тиші, там з періодичністю відбуваються бої.

Базова мета росіян вразити будь-що

– З’явилась інформація, що почалася евакуація з Енергодару. Росіяни звідти вивозять людей і чимало матеріальних цінностей. Раніше були дані про те, що поблизу реактора у Запорізькій АЕС окупанти розмістили вибухівку. Ще раніше розповідали про підрив дамби. Наскільки такі сценарії реальні?

– Думаю відбувається щось схоже, як на Херсонському напрямку – заїзди і виїзди військ РФ, до яких ворог постійно задіює і місцеве населення. Такий значний рух техніки свідчить, що там насправді відбувається якась планова ротація і ворог намагається максимально прикритися цивільним населенням. Також, якщо виїжджають одні військові частини – вони забирають своє обладнання, а на їхнє місце мають заїхати інші, які також там його встановлюють. Частково вони дійсно звідти вивозять і те, що їм не належить. Але це ми уже спостерігаємо увесь крайній рік, певно десь учетверте.

Ілюстративне фото: ЕРА

– Росіяни продовжують завдавати ракетних ударів по Україні і атакувати нас «Шахедами». Однією з цілей є виснаження нашого ППО чи є ще якась мета?

– Базова мета росіян попасти у будь-що, а вже російська пропаганда подасть це як «успішне ураження центрів прийняття рішень, командних центрів, військових об’єктів» та інше. Звичайно, визнавати, що насправді вони б’ють по населенню чи по громадських об’єктах, вони не будуть. Щодо виснаження нашого ППО, то вони це «успішно» провалили.

Та все ж ракети вони будуть тримати до моменту нашого контрнаступу, щоб збити напругу та швидкість удару. Тому зараз здебільшого відбувається терор мирного населення.

Песимістичний сценарій уже можна відкинути

– Аналітик і військовослужбовець ЗСУ Станіслав Безушко написав про три ймовірні сценарії війни. Перший, песимістичний – це нові удари, затягування війни і не вигідний для України мир. Оптимістичний – збільшення допомоги, перемога у 2023 році, крах російської армії. І реалістичний – продовження війни, перемога, ворожі теракти, підготовка до контрнаступу. Який з них, на вашу думку, найбільш реалістичний?

– Песимістичний сценарій вже можна відкинути, він був реальним перших три-чотири місяці війни, коли тривали переговори і розглядалися якісь територіальні обмеження та Крим, як можливі торги. Оптимістичний – нещодавно заявлено, що уряд США виділив додаткових 3,5 млрд доларів на підсилення нашого ППО та поставки ракет. Ну і крім цього, розуміємо, що у 2024 президентські вибори в США і в РФ, що також стимулює американців і чинного президента Байдена показати успіх в Україні. Тож можна сподіватися, якщо не на швидке закінчення війни, то у досить близькій перспективі.

Але знову ж питання, яке закінчення війни? Ми виходимо на адміністративні кордони? Якщо Росія не розвалиться на декілька анклавів, то в майбутньому можливі чергові атаки.

Але будь-який з цих сценаріїв може змінити якась непересічна подія. На зразок удару по Кремлю чи банальної аварії. Для прикладу, дуже цікавою є зараз ситуація з сателітом РФ – Білорусією, коли після параду 9 травня ніби хворий Лукашенко одразу виїхав з Москви. Окрім того, побачимо, яке крайнє рішення прийме Китай щодо Росії, або як він зуміє домовитися з американцями. Бо РФ за великим рахунком зараз уже не гравець на геополітичному рівні. Це буде також залежати від того, наскільки Європа хотітиме розвалу РФ, бо дуже добре пам’ятаємо про їхню торгівлю та як Європа звільнялася від російської газової залежності.

Забинтована рука Лукашенка на параді 9 травня в Москві. Скрін з відео: росЗМІ

Також не знаємо, яка була домовленість стосовно так званих червоних ліній, які не будуть переходити європейці чи росіяни. Потрібно ще трішки поспостерігати і тоді зможемо говорити про результат.

Питання успішного чи неуспішного контрнаступу? Звісно ж, хотілося б, аби він був успішним, але буде другий, третій. З іншого боку, європейці усе ж внесли у свої бюджети збільшення видатків на закупівлю зброї для України та на ріст свого військового арсеналу. Це свідчить про те, що Європа і світ мілітаризуються, а зброя це така річ, яка колись може вистрілити.

Скрін з відео: Перший Західний

Записала Наталка Сохан