Головне за день

Часто діти не хочуть навчатися саме через неякісні підручники. Розуміючи це, педагоги Львівщини самі написали посібник з фізики для 7 класу, у планах – написання підручника з біології. Також освітяни самостійно розробили інтегрований курс української та зарубіжної літератури. Відповідно до програми Міністерства освіти і науки України розробляють методики.

Окрім того, у Львівській області активно впроваджують реформу старшої школи, що дає можливість учням обирати профільні предмети. І все заради того, аби навчання було ефективним, а знання школярів – якісними.    

Про це у програмі «GОпро…» на ТРК «Перший Західний» розповів Олег Паска, директор Департаменту освіти та науки Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

– Чому діти не горять бажанням вчитися у школі?

– Причин є декілька. Є діти, котрі ходять до школи із задоволенням та усвідомленням того, що їм потрібно здобувати професію. Хоча чим старшими вони стають, тим їх менше. Але ключова проблема небажання дітей навчатися полягає у тому, що підручники і програми не завжди є ефективними та якісними. Я бачив підручники, які мабуть не лише в мене викликають несприйняття. Ця проблема виникає тоді, коли спішно починають реформувати освіту, коли під нові стандарти та програми пишуть нові посібники. Звісно, зміни потрібні, але вони повинні бути продуманими, методично правильно написаними, з урахуванням віку та особливостей дітей, щоб їм було цікаво. До прикладу, наші вчителі фізики зі Львівщини написали підручник для 7-го класу. Я його переглядав. Він – цікавий. Думаю, що дітям також буде цікаво за ним навчатися.   

Не всі підручники написані добре та цікаво

– Можливо потрібно змінити авторів підручників?

– Річ у тім, що є люди, котрі пишуть роками і роблять це погано. Але є й ті, котрі пишуть добре. Насправді цю систему хотів змінити ще Іван Вакарчук. Після запровадження ЗНО, його друга ціль – запровадження ринку підручників. Кошти, що централізовано надходять з міністерства на їх друк та закупівлю, скерувати на громади, щоб батьки та вчителі обирали ті підручники, які на їхню думку краще написані. Думаю, що це була добра ідея. Адже чим централізованіше накопичуються кошти, тим гіршою стає якість продукту.   

– А що можете сказати про кількість шкільних предметів? Їх не забагато?

– Є відповідні стандарти щодо кількості годин. Але часом є години, які, на мою думку, залишаються для того, щоб певні вчителі мали роботу. До прикладу, кілька років тому на нараді у міністерстві ми обговорювали вивчення зарубіжної літератури. До речі, на Львівщині є автори, які розробили інтегрований курс української та зарубіжної літератури, викинувши із предмету всіх російських шовіністів. Відтак вчителям зарубіжної літератури було б доцільно пройти курси і викладати українську літературу чи інтегрований курс. Але це – одна із причин, чому ці години залишаються, як обов’язковий компонент.

Зараз Львівщина вперше здійснює реформу старшої школи, де увага приділятиметься предметам, що відповідають профілю учнів. Діти самостійно із задоволенням обирають собі профіль. Окрім того, їм практично не потрібні репетитори для підготовки до ЗНО. Оскільки, маючи 7-6 годин в тиждень уроків математики, зрозуміло, що вони її знатимуть. Маємо вже 9 ліцеїв, що працюють за цією системою.

Школам бракує вчителів фізики, іноземної мови та інформатики

– Нестачі вчителів зарубіжної літератури немає. А яких педагогів нам бракує?

– У нас є понад 150 вакансій вчителів фізики. Це пов’язано з тим, що студенти фізичного факультету, які дуже добре обізнані в галузі природничих наук, не йдуть працювати у школи, де зарплата становить 6 тис. грн, а інтегруються у ІТ-сферу. Вони настільки розумні, що їх охоче там працевлаштовують. Те саме стосується вчителів англійської мови та інформатики.  

На мою думку, держава повинна побачити проблеми, пов’язані з окремими категоріями вчителів, подумати над програмами підтримки, підвищенням заробітної плати. Розумію, що в умовах війни робити це складно, але якщо втратимо освіту, то втратимо Україну.  

– Чи Львівщина ініціює зміни за освітніми напрямами роботи?

– Львівщина завжди ініціює зміни. До прикладу, підручник з фізики про який я згадував, то була наша ініціатива. Також хочемо спробувати об’єднати вчителів біології та написати підручник саме з цього предмету, який був би доступний для дітей.

Також буде удосконалено перелік обладнання кабінетів захисту України. Є й низка інших ініціатив, розпочатих Львівщиною, які згодом знаходили продовження на рівні Міністерства освіти і науки України. І це – добре.  

Діти почали менше читати

– Також є інформація про те, що діти мало читають. Це справді так?

– Так. У нас проводили міжнародне дослідження якості освіти (PISA). Згідно з отриманими даними, читацькі компетенції дітей погіршилися з 2018 року. Відставання дуже серйозне, особливо у сільській школі. На це впливають кілька чинників. По-перше, слід переглянути програми за якими діти навчаються у молодших класах. По-друге, потрібно виробити політику щодо використання гаджетів у школі. Я запропонував учнівському самоврядуванню, спільно з вчителями розробити правила користування гаджетами в школах, опісля подати ці правила обласному учнівському парламенту та всім школам на розгляд.

– А якою є ваша думка щодо реформи «Нової української школи» (НУШ) вцілому?

– Реформа – дискусійна. З одного боку, вона має позитиви. Адже діти є більш розкуті, почуваються більш впевнено, вільно висловлюють свою думку. З іншого боку, є проблеми зі знаннями. Очевидно, слід переглядати частину підручників і зміст освіти, що призводять до такого результату.

Нещодавно спілкувався з учителями початкових класів. Ми проаналізували підручник з математики для 1-го класу. Вчителі сказали, що це – один з кращих. Але цей посібник – зовсім не цікавий. Не думаю, що дитина може сприймати підручник в якому є багато яскравих кольорів. Це відволікає увагу. Щодо змісту, то також є суттєві зауваження. Там подано такі далекі від життя приклади, що дитині просто не цікаво цим підручником користуватися.

Натомість освітяни Львівщини знаходять вихід. Вони самостійно, відповідно до програми, розробляють методику, щоб дітям на уроках було цікаво. Це – додаткове навантаження для наших творчих вчителів, котрі роблять все, що можуть.

На Львівщині мультитест здаватимуть виключно в укриттях

– Як цьогоріч буде організовано здачу мультипредметного тесту?

– Національний мультипредметний тест (НМТ) це – форма ЗНО, застосована Міністерством освіти і науки України на час війни. Вона себе виправдала. Головною проблемою проведення тесту є часті тривоги. Зважаючи на час переривання іспиту, учні змушені або продовжити його пізніше, або приходити в інші дні та складати повторно. Для багатьох це – стрес. Виконуючи завдання вдруге, діти можуть отримати гірший результат. Аби такого не було ми, спільно з Центром оцінювання якості освіти, поставили собі завдання – забезпечити проведення національного мультипредметного тесту в укриттях.

– Чи не складно учням проходити тест, що містить питання з 4 предметів?

– Усе залежить від побудови мультитесту. У 2022 році ми запропонували Міністерству освіти і науки України провести апробування. Вчителі підтвердили, що завдання відповідають програмі. Відтак у кількох областях Західної України було проведено випробування тесту. Цьогоріч Центр оцінювання якості освіти також оприлюднить пробні тести. Їх можна буде пройти та зробити висновки щодо рівня складності.

Також обов’язково запроваджено 4 предмет за вибором. Адже, до прикладу, медуніверситету дуже важко обирати майбутнього лікаря за оцінками з історії України, української мови та математики. А якщо там є оцінювання знань з хімії чи біології, то це – значно простіше.

У Львівській області розвивається профтехосвіта

– Якби у вас була можливість провести реформу освітньої галузі, що б ви зробили насамперед?

– По-перше, я б створив робочі групи, спільно з батьками, учнями та відповідними фахівцями. Обов’язково б запитував учнів, які закінчили той чи інший клас їхню думку щодо підручників, зошитів і методичок. Це б допомогло зрозуміти, наскільки вони є комфортними та доступними для дітей.

По-друге, які б комп’ютерні класи ми не облаштовували, яке б обладнання не закуповували, без доброго підручника і доброго вчителя нічого не буде.

На мою думку, це – два основні напрями, які потрібно пильнувати і міністерству, і департаменту освіти. Звісно, враховувати програму, оскільки відповідно до неї пишуться посібники.   

– Якою на Львівщині є ситуація із профтехосвітою?

– Профтехосвіта дуже швидко розвивається. Ми відкрили понад 40 навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням. Кількість учнів профтехосвіти зростає. У нас зараз гуртожитки у профтехосвіті кращі, аніж в багатьох університетів.

Після навчання в одному з наших закладів зарплата для випускників стартує від 25 тис. грн. Це – більше, аніж зарплата вчителя у школі.

Розмовляв Олег Радик

Записала Олеся Когутич