«Чому Авдіївка? Для мене загадка». Експерт про штурми росіян, реактивні «Шахеди» та завод в Татарстані
- Понеділок, 27 листопада 2023
ЗСУ утримують зайняті позиції на лівому березі Дніпра на Херсонщині та продовжують штурми на Мелітопольському напрямку та на півдні Бахмута. Натомість армія РФ намагається оточити Авдіївку на Донеччині. Також росіяни проводить штурми біля Кліщіївки та Андріївки. Чому окупанти так вперто атакують Авдіївку, якою є ситуація на лівобережній Херсонщині, що з реактивними «Шахедами» та від чого залежать подальші події на фронті – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» ветеран війни та військовий експерт Євген Дикий.
Відеоверсія розмови – тут.
Авдіївська промзона і Коксохім – це дуже потужний укріпрайон
– Події на фронті так чи інакше підв’язуються росіянами під бажання Путіна. А він активізував штурми, аби оголосити про свій новий президентський термін. Як ви бачите розгортання цього сценарію?
– Досі у наших людей є ілюзії стосовно того, що Путіну, аби переобратися потрібно якась там перемога. Бо інакше, що – не проголосують? Люди, це Росія і усі політичні конструкції, що там є в людей вибір, – це з іншої реальності. Це не про РФ. Процитую товариша Пєскова «вибори в Росії є процедурою швидше бюрократичною, ніж політичною». Вони уже знають, хто в березні наступного року стане президентом і для цього їм не потрібно жодних перемог в Україні. На це навіть би не вплинула якась поразка на фронті, хіба що парад ЗСУ у Москві.
Тому Авдіївка для мене у цьому сенсі загадка – чому саме її обрано росіянами для наступу? Авдіївська промзона і Коксохім – це дуже потужний укріпрайон. Ми не випадково у 2014 зупинили ворога тут. Це єдина частина старої лінії розмежування, усі інші – уже у ворожому тилу.
І навіть, не дай Боже оточення, в Авдіївці можна триматися три місяці, як це було в Маріуполі. А до цього далеко, хоча певну загрозу ворог створив. Трасу вони прострілюють, це неприємно, але не більше. У схожих умовах чотири місяці тривало оточення Бахмуту.
Окрім того, ворог мав би перекидати резерви на лівобережну Херсонщину, бо у них там кризова ситуація. І це, за словами російських воєнкорів. Ми дуже обережно говоримо про лівобережжя Херсонщини, а росіяни це називають боями на Херсонсько-Кримському напрямку і це не випадково. Там ціна питання – вихід до Перекопу. Точніше, там ми можемо прорватися до траси, яка з’єднує Крим з Мелітополем і в рази ускладнити функціонування усього південного угруповання РФ.
Що стосується спроб росіян наступати на Куп’янськ та Лиман, то програму максимум (вийти на рубіж річки Оскіл, окупувати Куп’янськ і залізничну станцію) вони не виконали. Взяли хіба що лісопосадки, але і їх пізніше втратили. Проте там нам довелося на оборону Куп’янська кинути підкріплення і в цьому сенсі свою програму мінімум росіяни виконали. Ці бригади не поїхали штурмувати «лінію суровікіна» і цим ослабили наш наступ на півдні.
Новий іранський дрон – це лише дослідний зразок
– Останні місяці росіяни активно використовують «Шахеди». В Ірані показали нову версію цього БпЛА – якщо росіяни їх куплять, то чи буде складніше нам їх збивати? І чи уже працює завод дронів в Татарстані?
– На жаль, цей завод вже є. Але почнемо з реактивного «Шахеда», який, до речі, дуже нагадує ту зброю, якою ми змогли вперше дістати глибокі російські тили. Пригадуєте, ми тоді переробляли ще радянські безпілотники «Стриж» з розвідувальних на ударні. Так от за конструкцією цей «Шахед» дуже нагадує «Стрижа». Чи будуть його росіяни закуповувати залежить від того, як довго триватиме ця війна. Наразі це дослідний зразок. Іранці показали його на виставці, а від цього до масового виробництва ще дуже тривалий шлях. Нагадаю, що ті «Шахеди», які іранці постачають росіянам розроблені ще 15 років тому. Тому цього рективного «Шахеда» наразі можна не боятися.
А от, що стосується класичних «Шахедів», то, на жаль, тут новина сумна – завод в особливій економічній зоні «Алабуга» у Татарстані уже працює. Мені довелося в одній з наших, скажемо лабораторій, бути присутнім при розборці «Шахедів», і якщо в попередніх серіях зверху писали «Герань», то тут всередині частина деталей була уже російського виробництва. Тобто, це вже частковий монтаж дрона. Тому поки ми не розробили щось настільки далекобійне, що долетить до Алабуги, мусимо визнати, що до 300 «Шахедів» на місяць росіяни зараз здатні виготовляти.
Не союзники винні у тому, що ми зайшли в цю війну не готовими
– Якби наші союзники надали усю необхідну нам зброю раніше, чи могли б ми вже перемогти ворога, або, принаймні, покращити ситуацію на фронті?
– Так, усе могло б бути зовсім по-іншому. Але ми дуже любимо обговорювати, що нам Захід не додав, а я нагадаю менш популярні речі, бо легко в усіх своїх проблемах винуватити партнерів. Ні Байдені, ні Шольц не заважали нам вісім років готуватися до цієї війни. Не вони винні у тому, що ми зайшли в цю війну абсолютно не готовими.
– А ще ми були тоді одними з найбільших продавців зброї…
– Саме так, розпродали усе, що було. Нагадаю також про склади, які вісім років підряд регулярно підривалися, а ми обговорювали корупцію, пожежну безпеку, однак нікому не спадало на думку, що це РФ готується до війни.
І ще одне, менш популярне. Нагадаю, які необхідні ресурси озвучив Залужний минулого грудня, коли описував майбутній весняний наступ (стаття Залужного і Забродського). Йшлося про 300-400 танків, 500 гармат, 700 БМП – так от з цього нам дали лише одну третину та й ту з запізненням на пів року. Але ще там було сказано про 40 бригад. Ми точно не знаємо, скільки їх насправді сформовано, але, принаймні, в публічному просторі озвучено, що навчання на Заході пройшли – 17. І це знову ж таки не про союзників, а про нашу мобілізацію.
Тож усе залежить не тільки від того, скільки зброї нам довезуть, а й від того – скільки людей її візьмуть в руки. Тому набагато конструктивніше в Україні більше обговорювати ті питання, які реально залежать від нас.
Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач
Записала Наталка Сохан
