Головне за день

Президент США Джо Байден офіційно оголосив про відмову від подальшої участі у виборчих перегонах. «І хоча я мав намір домагатися переобрання, я вважаю, що в інтересах моєї партії та країни, щоб я пішов у відставку та зосередився виключно на обов’язках президента до кінця свого терміну», – зазначив він. Байден офіційно підтримав кандидатуру віцепрезиденти Камали Гарріс. І хоча такий розвиток подій не став сюрпризом для політиків у Вашингтоні – протягом останнього місяця наростали заклики до Байдена знятися з президентських перегонів – він усе ж вносить суттєві зміни в подальший хід виборчої кампанії, а також у майбутнє найбільш впливової у світі демократії.

Про вихід Байдена із виборчих перегонів, шанси Камали Гарріс на перемогу, кадрові перестановки у Білому домі та як це вплине на політику США щодо України – у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний» професор міжнародних відносин Військової академії США Вест-Пойнт Роберт Персон.

Відеоверсія розмови – тут.

Не думаю, що хтось у Демократичній партії кине виклик Гарріс

– Президент Джо Байден вийшов із виборчих перегонів та підтримав віцепрезидентку Камалу Гарріс. Як розвиватимуть події далі?

– Буде відбуватися процес офіційного висування Камали Гарріс у якості офіційного кандидата від Демократичної партії. Так виглядає, що майже вся партія об’єдналася навколо кандидатури Гарріс.

Зараз відбуваються спекуляції на тему того, кого вона обере своїм віцепрезидентом. Очікуємо почути новини щодо цього у найближчий тиждень.

Далі буде відбуватися передвиборча боротьба. Обидва кандидати, у яких дуже різні погляди на внутрішню та зовнішню політику, будуть боротися за підтримку виборців.

– Чи очікували ви такого рішення від президента Байдена?

– В останні тижні було багато обговорень, чи може Байден продовжувати свою передвиборчу боротьбу. Усі ці розмови лише посилилися після участі Байдена в дебатах.

В мене, звісно, немає якоїсь інформації з кіл президентської адміністрації, висловлюю лише свої особисті думки. Разом з тим, ще тоді все рухалося у такому напрямку, але фінальне рішення, звісно, ухвалив президент Байден. У своєму зверненні він підкреслив, що зробив це не тільки для Демократичної партії, але й на користь американського народу.

– Чи можуть з’явитися якісь альтернативні кандидати серед представників Демократичної партії?

– Виглядає, що таких кандидатів не буде. Гарріс заручилася підтримкою більшості делегатів Національної конвенції Демократичної партії. Ці делегати якраз формально голосують за те, кого висувати в якості офіційних кандидатів. Гарріс має достатню кількість голосів серед них. Ба більше, всі її можливі суперники підтримали її кандидатуру. Тому не думаю, що хтось у Демократичній партії кине їй виклик.

У Гарріс трішки кращий рейтинг, ніж у Байдена

– На вашу думку, чи зможе Камала Гарріс дійсно перемогти Дональда Трампа?

– Часто говорю, що політологи дуже погано передбачають майбутнє. Ми краще пояснюємо минуле. Саме тому не дуже хочу робити якісь прогнози. Моєю сферою досліджень є політика Росії та пострадянського простору, тому деколи внутрішня політика США є такою ж загадковою для мене, як і для іноземної аудиторії.

Водночас, у США ще ніколи не стикалися із тим, що кандидат у президенти виходив із перегонів так пізно. Немає історичних прецедентів, які допомогли б визначити те, як це може вплинути на думки виборців. Крім цього, багато передвиборчої боротьби ще попереду. Поки соціологічні опитування не вказують на явну перевагу, якогось із кандидатів. Вони йдуть нога в ногу у рамках статистичної похибки.

– Але чи має Гарріс хоча би шанс перемогти Дональда Трампа на цих виборах?

– Очевидно, що шанси в неї є. Звісно, соціологія вказує на те, що вони йдуть нога в ногу. Разом з тим, соціологія, яку проводили ще до виходу Байдена із перегонів вказувала на те, що у Гарріс трішки кращий рейтинг, ніж у Байдена. Саме тому вона має реальні шанси перемогти у листопаді.

– Спікер Палати представників США Майк Джонсон попередив, що демократи можуть зіткнутися із юридичними проблемами через заміну свого кандидата. Чи дійсно є такі загрози?

– Не володію всіма нюансами цього питання. Разом з тим, дійсно є побоювання щодо деяких штатів, зокрема Огайо. Вони мають дедлайн для висування кандидатів, які закінчуються до того, як Демократи проведуть свій з’їзд. Для таких випадків у партії встановили певний механізм віртуального висування кандидатів, який дозволить висунути кандидатуру Гарріс до цього дедлайну. Їм доведеться вирішити цю юридичну проблему.

Також є розмови про те, який має бути механізм фінансування кампанії. Питання полягає в тому, чи можуть кошти, які були зібрані на вибори Байденом, бути передані на використання виборчому штабу Гарріс. Ось чому спітер Палати представників США говорить про юридичні проблеми.

Не сумніваюся в тому, що інші республіканці теж будуть порушувати це питання. Водночас не думаю, що вони досягнуть успіху в цьому. Така думка в мене ґрунтується лише на моєму аналізі, а не експертній думці.

Уже ні Салліван, ні Байден не будуть ухвалювати рішень щодо України

– Якщо Камалу Гарріс таки оберуть на посаду президента США, наскільки може змінитися політика Сполучених Штатів щодо війни в Україні?

– У найважливіших питаннях її зовнішня політика відносно України буде схожою на політику Байдена. Вона вже брала участь у обговоренні багатьох важливих питань відносно України. Ба більше, Гарріс представляла США на багатьох міжнародних заходах, зокрема, на Мюнхенській конференції з безпеки та Глобальному саміті «української формули миру», який цього літа організовував президент Зеленський.

Як на мене, Гаріс має не лише хороші відносини з президентом Зеленським, але й віддана підтримці України, адже висловлювалася про це багато разів. Думаю, що до її команди радників увійдуть люди, які працювали у адміністрації Клінтона та Обами. Переважна більшість Демократичної партії потужно підтримує Україну, тож вона продовжиться у більшості сфер.

Водночас, буде цікаво спостерігати за одним моментом. Не можу передбачити, адже не знаю, що в голові віцепрезидентки Гарріс. Але очевидно, що багато разів в час війни Байден дуже обережно діяв через страх провокування ескалації з боку Росії. Як на мене, все через особистий підхід Байдена до цього та позицію Джейка Саллівана. Водночас тепер ні Салліван, ні Байден вже не будуть ухвалювати зовнішньополітичних рішень в адміністрації Гарріс.

Відкритим питанням залишається те, чи буде вона більш хоробро діяти щодо тих питань, у вирішенні яких Байден був дуже обережним.

– Чи очікуєте ви, що Камала Гарріс може бути більш рішучою щодо зняття обмежень на далекобійні удари України вглиб території РФ?

– Не можу говорити за неї, але, очевидно, враховуючи те, що Байден діяв обережно, складалося таке враження, що більшість демократів та їх зовнішньополітичного апарату підтримували сильніший підхід щодо цих питань.

Ймовірно, що Гарріс найме якраз таких радників, які будуть поділяти сильнішу позицію. Сподіваюсь, що Камала Гарріс заради інтересів України та США буде вести потужнішу політику та зніме обмеження на удари України по Росії. Але давайте зачекаємо і побачимо, як буде насправді.

Трамп дуже розчарується щодо Путіна

– Спікер Палати представників США Джонсон сказав, що у Трампа буде сила для завершення війни в Україні. Було багато обговорень планів Трампа відносно війни в Україні, які передбачать укладання угоди із Путіним, використання членства України у НАТО в якості розмінної монети та, ймовірно, йшлося про здачу деяких територій Росії. Що думаєте про це?

– Не думаю, що ці ідеї є реалістичними. Частиною публічного іміджу Трампа є представлення себе у якості великого перемовника. Він вірить в те, що має необхідні навички і має такі відносини з Путіним, аби досягти угоди найближчим часом, яка би завершила війну. Однак, на мою думку, він дуже розчарується у той же день, коли спробує це зробити.

Скептично ставлюся до цього, бо розмови Трампа завжди включають в себе дві теми: території та членство в НАТО. Зокрема, скільки території Україна має здати РФ, аби домовитися про мир, і про те, як мають виглядати домовленості відносно майбутнього України в НАТО. Проблема у тім, що з першого дня війна не була про членство України в НАТО чи про територію України. Ці моменти не є причинами того, чому Росія вторглася в Україну. Вона це зробила, бо не хоче толерувати суверенну, демократичну, орієнтовану на захід Україну.

Путін має на меті контролювати Україну, тож навіть якщо існувала би якась формула, яка би розділила її територію та виключала би членство в НАТО, це не задовільнило би військові цілі Путіна. Якби було припинення вогню, він би продовжував війну. Зокрема, політичну, гібридну, яку веде проти України вже понад 20 років.

До того ж, думаю, жоден демократично обраний президент України не погодиться на умови, які передбачали би капітуляцію.

НАТО не є причиною нападу РФ на Україну

– Видання Politico повідомило, що група експертів з питань зовнішньої політики закликала Захід не приймати Україну до НАТО та не запрошувати офіційно нашу державу до вступу в Альянс. Чому існує така думка у США та інших країн Заходу, зокрема серед представників наукових кіл?

– Не погоджуюся з цією позицією. Багато писав про цей міф, який досі живе, про те, що розширення НАТО начебто стало причиною, чому РФ напала на Україну. Є достовірні докази того, що це неправда. Цей міф досі живий серед деяких політиків, науковців та оглядачів. Вони побоюються, що рух до членства України в НАТО може спровокувати ескалацію з боку Росії та відплату.

Однак, останні два з половиною роки підтвердили, що це міф. Кожного разу, коли Путін йде на ескалацію, він це робить не у відповідь на дії Заходу чи України, а коли відчуває, що це зійде йому з рук. Тож єдиний спосіб протидіяти РФ та Путіну – це відповідати сильніше. Слід запропонувати Україні членство в НАТО саме зараз і це стало би сильним сигналом.

Всі розуміють, що Україна не увійде до НАТО до завершення війни. Це та реальність, яка розчаровує багатьох українців. Разом з тим, ніхто не хоче, аби війська США та НАТО воювали з російськими в Україні. Якби ми могли б погодитись уже формально запросити Україну до НАТО, але, фактично, прийняти пізніше, думаю, тоді ризики були б мінімальними.

Таким чином ми могли б зробити сильнішу заяву, ніж та, яка була цього літа на саміті Альянсу у Вашингтоні, про те, що членство України в НАТО є неминучим.

Розмовляв Даніель Ткіє