Чим Україна «лататиме» дірку у бюджеті: Олександр Паращій про гроші від США, запуск «друкарського верстату» і ймовірну інфляцію
- Понеділок, 04 березня 2024
Якщо Україна не отримає очікуваної фінансової допомоги від Сполучених Штатів чи інших країн-партнерів, очевидно, що доведеться увімкнути друкарський станок і надрукувати кількасот мільярдів гривень. Це – ризикований крок, який може не сподобатися МВФ. Але краще мати високу інфляцію і збережену країну, аніж низьку інфляцію і окупанта в Києві чи Львові.
Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу IK Concorde Capital.
Відеоверсія розмови – тут.
– Долар здорожчав на 9 копійок. Здається, що це – небагато. Чи варто за це хвилюватися?
– Нацбанк встановив курс. Курс, який ми бачимо на міжбанку багато в чому залежить від бачення Нацбанку. З початку жовтня, коли Нацбанк перейшов на нову програму керованості курсу, ця політика передбачає активне втручання Національного банку в міжбанківський валютний ринок. Ми повинні розуміти, що після початку повномасштабної війни валютний ринок не є збалансованим, відтак банку доводиться залучати свої резерви. Відповідно до цього, він може докидати більше, щоб гривня стала сильнішою, а може – менше, щоб гривня стала слабшою. Саме це спостерігаємо протягом кількох останніх тижнів. Тож у мене складається враження, що це – цілеспрямована політика Національного банку.
Середній курс від Нацбанку на цей рік – 39 грн за долар
– Чи впливає на цю цілеспрямовану політику затягування з фінансовою допомогою від США?
– Ні, не впливає. У Національного банку більш ніж достатньо золотовалютних резервів, щоб прожити рік або й більше без суттєвих фінансових вливань з боку Заходу. Розуміємо, що дефіцит бюджету у цьому році залишається досить великим. Він трохи менший, аніж минулого року. Минулого року ми отримали від міжнародних партнерів 42,5 млрд доларів. При цьому резерви Нацбанку зросли всього на 12 млрд доларів. Близько 10 млрд доларів ми повернули нашим закордонним кредиторам. Решту суми Нацбанк витратив на те, щоб підтримувати той курс гривні, який ми бачили.
Цьогоріч, за інформацією Міністерства фінансів України, наша потреба в зовнішньому фінансуванні становить 37 млрд доларів. Якщо ці кошти Заходу до нас зайдуть, то вони збільшать золотовалютні резерви. Мабуть 6 млрд доларів доведеться повернути, зокрема Міжнародному валютному фонду. І навіть попри це, приплив буде досить суттєвий. Відтак поповнення резервів Національного банку буде відбуватися. Тож немає підстав говорити, що в Нацбанку немає достатньо доларів чи іншої валюти, щоб тримати курс, скажімо, на рівні 36,6 грн за долар чи на будь-якому іншому. Але, як я розумію, середній курс долара на цей рік, який бачить Нацбанк – 39 грн за долар. Він вже починає туди рухатися. Це не означає, що курс не може розвернутися і, скажімо, завтра ми не побачимо 37 грн за долар. Але, наскільки я розумію, середньорічний курс буде ближчим до 39 грн за долар.
– Усі сподіваються, що Сенат США таки проголосує за пакет допомоги для України. Але якщо цього не відбудеться, з яких джерел можна покрити дефіцит бюджету у 37 млрд доларів про який ви говорили?
– Як показує практика попередніх років, більше розуміння у нас з’являється в квітні-травні. Відтак, щоб мати повну картину, потрібно почекати.
ЄС нібито пропонує нам близько 17 млрд євро (19,5 млрд доларів). Від МВФ, за виконання усіх умов програми, отримаємо ще 5,5 млрд. Також нам обіцяють допомогу у Сполученому Королівстві Великої Британії. Орієнтовно вона не мала б бути меншою, аніж минулого року, а саме 1 млрд доларів. Канада також обіцяє допомогу, приблизно 1,8 млрд доларів. Також, за оцінками Мінфіну, вже у першому кварталі отримаємо 2,2 млрд доларів від Японії. Сукупно виходимо на 30 млрд доларів. Можливо 1-2 млрд доларів нашкребемо від інших міжнародних фінансових організацій, від інших урядів, не таких великих, як Японія чи США. Тобто на 32 млрд доларів виходимо спокійно.
Питання у тому, де знайти ще 5 млрд доларів?.. Минулого тижня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль здивував заявою про те, що Японія обіцяє 12 млрд доларів. Але оскільки цю заяву у Міністерстві фінансів України ніхто не підтвердив, то я так розумію, там нічого про це не чули. Хоча якщо пофантазувати, то на 8 млрд від японців можемо розраховувати. Можливо це і буде той самий запасний варіант, якщо цього року із фінансовою допомогою від США не складеться. На жаль, щодня стає більш очевидним, що фінансова допомога від Америки – під дуже великим питанням. Тож якщо сенсаційна ідея Прем’єр-міністра України із японською допомогою зреалізується, то ми вийдемо десь на 38 млрд доларів загальної фінансової допомоги Заходу. Цього може виявитися достатньо, щоб закрити діру в бюджеті на 2024 рік.
МВФ виступатиме проти «друкарського станка»
– Але є близько 300 млрд доларів заморожених активів Центробанку РФ. З них 200 млрд доларів перебувають у Європі, на бельгійському розрахунковому центрі. Чи можемо сподіватися, що зможемо покрити цими коштами дефіцит українського бюджету?
– Звісно, ми можемо плекати надію. Наскільки я чув, за уточненою інформацією з Брюсселя, йдеться про 220 млрд доларів. Бачимо, що Європейський Союз зацікавлений, аби долучитися до розподілу цієї суми. Вони дуже важко приймали рішення про 50 млрд фінансової допомоги на 4 роки. Звісно, ні американці, ні європейці не хочуть платити ті мільярди, саме тому нам доводиться збирати по копійках і центах. Думаю, що більшість країн зацікавлена у тому, щоб ці гроші були для нас доступними. Водночас знаємо, що Європа – дуже забюрократизована. Європейські країни зважають на всі юридичні ризики, бо якщо програють якийсь позов від Росії, доведеться виплачувати компенсацію. Вони цього бояться, відтак дуже довго приймають рішення. На жаль, ідеального юридичного рішення вони поки що не знайшли. Можливо відсотки, що нараховуються на активи вони долучать до цієї допомоги у 50 млрд євро. За допомогою тих відсотків профінансують ту допомогу, яку вони вже затвердили.
Як я розумію, те, що європейці змогли витиснути з тих величезних коштів, вони готові нам надати. Але не зверху тих 50 млрд євро на 4 роки, а як частину саме з цієї суми.
– А якщо фінансової допомоги від США не буде, Японія також не виділить нам кошти, а справа з конфіскованими російськими активами може тривати довго, чи може Україна в такому випадку запустити друкарський верстат?
– У 2022 році надрукували 400 млрд гривень. Це – набагато більша сума, аніж потенційна діра в бюджеті, що очікується цього року. Я б не сказав, що в нас був колапс із цінами. Справді, була висока інфляція, але це сталося не лише тому, що Національний банк друкував гроші. У світі газ подорожчав майже у 10 років і це спричинило енергетичну кризу. У нас була валютна криза. Зараз ситуація – зовсім інша. Інфляція нижча за той рівень, який бачить Національний банк.
Думаю, що маємо певний запас для того, щоб «надрукувати» або «позичити в уряду» якусь сотню мільярдів гривень. Очевидно, що проти цього виступатиме МВФ. Це може бути дуже великою пересторогою. Адже МВФ вважається локомотивом усієї міжнародної допомоги. Тобто, якщо їм це рішення не сподобається, це може пригальмувати міжнародну допомогу по всьому ланцюжку і ми можемо дуже багато недоотримати із тих запланованих 37 млрд доларів чи хоча б 32 млрд доларів. Це буде ризиковий крок, але якщо так буде складатися, що нам не вистачатиме, то очевидно, що мати інфляцію, але зберегти країну – набагато важливіше, аніж мати низьку інфляцію і мати російського окупанта в Києві чи у Львові.
Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук
Записала Олеся Когутич
