Головне за день

Криза, яку переживає український агросектор змусила аграріїв переглянути свої плани. Відтак цьогоріч на Львівщині садитимуть менше кукурудзи, більшу частину якої експортували, але сіятимуть більше сої, попит на яку у західних країнах залишається високим.

Ще один зі способів втриматися в агробізнесі – реалізовувати не сировину, а продукт із доданою вартістю. Якщо, до прикладу, ягоди заморозити і розфасувати в якісне упакування, це створюватиме додаткову вартість.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповіла Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

– Як блокування кордонів польськими перевізниками впливає на бізнес аграріїв Львівщини?

– Вплив – однозначно негативний. Львівщина – прикордонний регіон і для нас ринок Європейського Союзу, навіть до повномасштабного вторгнення, був одним із ключових. Після того, як наповну перестали працювати порти, потік до країн Європейського Союзу збільшився. Через те, що не відбувається повноцінного експорту, залишки попереднього врожаю зберігаються, а це, своєю чергою, дуже тисне на ціни. Окрім того, стартувала цьогорічна посівна кампанія. І це також впливає на плани наших аграріїв.

Буде менше кукурудзи і більше сої

– Як змінилися плани аграріїв на посівну? Чого цьогоріч будуть сіяти більше, а чого менше?

– Насправді наші аграрії переживали не одну кризу. Звісно, вони не були такими глибокими, як цього разу. Але у деякі періоди, коли були низькі ціни, аграрії чудово розуміли: єдине, що вони можуть змінити в такій ситуації це – зменшити собівартість, тобто оптимізувати свої витрати. Саме цим вони зараз і займаються. Показником є збільшення площ під озимі культури. Вони дають на 20-30% більшу врожайність.

Окрім того, буде скорочення площ під тими культурами, які є найбільш ризикованими і які найбільш експортувалися. До прикладу, кукурудза. Раніше ми експортували 80% всієї вирощеної кукурудзи. Зараз ця культура є дуже залежною від експорту. Ці перспективи залишаються невідомими. Відтак наші аграрії, вже другий сезон поспіль, скорочують площі під кукурудзу.

– Це означає, що деякі площі будуть незасіяні, чи будуть засіяні іншими культурами?

– Скоріш за все, будуть засіяні іншими культурами. Адже не так просто відмовитися від аграрної справи, особливо, якщо це професійне господарство і під нього підв’язана відповідна інфраструктура, склади, техніка тощо. Це має працювати. Земля має працювати. До прикладу, у частині збільшення посівних площ своєрідним драйвером буде соя. Вона є затребуваною в країнах Європейського Союзу. Ми сподіваємося, що до початку збору врожаю питання з експортом буде вирішене.

– На сою ціни в країнах Заходу не падали?

– Це – єдина культура на яку, станом на сьогодні, ціна або стабільна, або навіть трохи рухається вгору. Це зумовлене доволі високим попитом в країнах Європейського Союзу. Окрім того, наші аграрії зрозуміли, що вирощувати сировину не надто прибутково. Відтак активно впроваджуються проєкти з переробки сої. Тобто ми вже думаємо не про те, щоб просто вивести на західні ринки сою, а про те, щоб вивезти продукцію з доданою вартістю, скажімо, соєвий шрот або соєву олію.

На Львівщині почали активніше вирощувати фундук

– Раніше активно обговорювалася ідея вирощування фундукових садів. Чи є у планах якісь інші екзотичні культури?

– Не хочу говорити про «фундуковий бум», але у нашому регіоні справді з’явилися перші фундукові сади. Це – складний бізнес. Окупність, мінімум, 5-7 років. Раніше була велика загроза приморозків. Саме це і стримувало від висаджування цього сорту горіхів. Зараз зими стали більш м’якими, загроза заморозків менша, відтак кількість охочих впроваджувати такі проєкти збільшилася.

– Якщо люди інвестють у сільське господарство, чи означає, що вони вірять в економіку країни?

– Вони вірять в свою справу, в майбутнє аграрної галузі. Вони розуміють, що люди мають потребу в їжі і попит на їхню продукцію буде завжди.

Військові можуть розпочати власну аграросправу

– Чи є програми, зокрема від Львівської ОВА, які допомагають аграріям почати свій бізнес?

– Нещодавно розпочали щорічний цикл семінарів в районах. Ми збираємо аграріїв і пояснюємо, які є фінансові можливості на рівні області, держави, громад, які діючі проєкти міжнародно-технічної допомоги. Насправді програм є дуже багато. Класичні державні програми зараз не працюють. Єдина програма, що діє – відшкодування 25% нової техніки українського виробництва. Решта це – або програми міжнародно-технічної допомоги, або місцеві бюджети. Цьогоріч ми дещо обмежені в законодавстві. Поки що нам виділили з обласного бюджету 5 мільйонів гривень. Це будуть найдешевші пільгові кредити в Україні під 3% річних. Надаватимемо їх суб’єктам господарювання, засновниками яких є військові, учасники бойових дій. Видаватимемо до 700 тисяч гривень на обігові витрати та на провадження діяльності.

Окрім того, є низка інших програм: єРобота (сади, теплиці), «Новий рівень» (переробка). Минулого року з бюджету Львівської області було погоджено і профінансовано близько 30 заявок. Це проєкти з доданою вартістю. Це ті бізнеси, які починають стимулювати розвиток інших виробничих проєктів навколо себе.    

– Чи можете навести приклади таких проєктів з доданою вартістю?

– Насамперед це переробка сої, переробка овочів, заморозка ягід. Усе, що просо вирощене це – сировина. Але якщо запакувати ягоду в якісне упакування, то це створює додану вартість.

Наші виробники крафтової продукції вже відійшли від стереотипу, що коли в українців немає грошей, вони куплять будь-що дешевше. Насправді це не так. Вони куплять менше, але куплять якісніше. На цьому робиться акцент. Відтак потрібно створювати продукти із доданою вартістю. Наш споживач залишається доволі патріотичним. Якщо це український продукт, можна дозволити собі купити дорожче.

Держава заохочує до створення продукції із доданою вартістю

– Чи заохочує держава засновників бізнесу створювали продукцію з доданою вартістю?

– Так. До прикладу єРобота це – програма, яка дає до 8 мільйонів гривень грантів на створення об’єктів з переробки.

Також Львівщина є пілотним регіоном, де реалізується програма ФАО – підтримка господарств, що займаються виробництвом молока, ягід, овочів, рибництва. Кажучи іншими словами, видаються гранти на те, щоб створити виробництво із доданою вартістю.

Більшість програм, що пропонуються для аграрного сектору сфокусовані, по-перше, на мікро- і малих суб’єктах господарювання, по-друге, на створенні доданої вартості. Думаю, це стимулюватиме наших суб’єктів господарювання об’єднуватися. До прикладу, такі виробничі об’єкти можна створювати навколо лінії, що заморожує ягоду і навіть виходити із цим продуктом на міжнародні ринки. До речі, Україна є одним із вагомих постачальників замороженої ягоди в країни Європейського Союзу.

Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич