Головне за день

Крим у частині протиповітряної оборони – найзахищеніше місце у РФ. Він прикритий краще, ніж Москва. Саме там розташовані всі найефективніші зенітно-ракетні комплекси.

Аби вдарити по логістичному шляху ворога, прокладеному саме через Кримський міст, потрібно було провести надвисоку інтелектуальну операцію. Однак, аби вороже угруповання відчуло голод по логістиці, Кримський міст повинен впасти повністю.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Петро Черник, військовий експерт, полковник ЗСУ.

Відеоверсія розмови – тут.

– Українці жваво обговорюють чергове падіння конструкції Кримського моста. Що маємо з цього розуміти?

– Питання – важке, але слід розуміти кілька моментів. Перше – міст є стратегічним у частині забезпечення логістики Кримського півострова і південного плацдарму. Але важливим є саме залізничне полотно, оскільки автомобільною дорогою всієї необхідної кількості боєприпасів не довозишся. Скажімо, вантажівка «Камаз» або «Урал» бере на борт лише 60 снарядів 152-мм. А 50-тонний вагон може взяти на борт до 500 таких снарядів або 300 реактивних снарядів до системи БМ-21 «Град». Розуміємо, що один стандартний ешелон – 30-50 вагонів. І вони можуть рухатися кожен день.

Також варто врахувати ідеологічний момент. Це – дуже серйозний удар по символіах РФ. Цей міст – найбільший здобуток Путіна, як президента. Він сильно ним пишається. Для того, щоб угруповання насправді відчуло голод по логістиці, міст повинен впасти повністю. А це – 18 км.

Чи може це бути черговим раундом протиборства між вежами Кремля? Може. Поки що ми не знаємо правди. Але сам факт того, що тиск на цей міст наростає, однозначно вітається.

Варто відзначити, що Крим у частині протиповітряної оборони – найзахищеніше місце у РФ. Він прикритий краще, аніж Москва. Всі найкращі зенітно-ракетні комплекси, особливо сучасні, такі як С-350 «Вітязь», С-400 «Тріумф», С-500 «Тріумфан» розташовані саме там.

Якщо це дійсно відбулося завдяки підтримці добрих сил, які вирішили повоювати на стороні України, то розуміємо, що рівень інтелектуальності цієї операції – надвисокий.   

Перемовини Путіна із Заходом можливі тільки через Ердогана

– Дата удару по Кримському мосту збіглася з датою виходу Росії із зернової угоди. Чи можемо ми відновити дію зернового коридору без Росії, опираючись на заяви Ердогана? Чи зможе Ердоган забезпечувати його дію?

– Чи має Туреччина воєнний потенціал для того, аби екскортувати судна з зерном? Однозначно, так. Технічно організувати такий процес можна. Вони мають серйозний флот фрегатів, корветів і підводної техніки. Чи підуть вони на це? Адже росіяни – підла нація, яка може вдатися до більш філігранних моментів, до прикладу мінування. Міни можуть розташовуватися у такому положенні, що їх не видно. Вони можуть бути за кілька метрів до поверхні. Обчислити такий об’єкт дуже важко. Вони ще й нас можуть підставити, заперечивши свою причетність.

Але росіяни грають в абсолютно непродуктивну для себе гру. Їхні загальні нафтові та газові доходи зараз дуже суттєво падають. Якщо, скажімо, до початку війни вони добували на добу приблизно 11,5 барилів мільйонів нафти і продавали по високій ціні в межах 80-100 доларів на ліквідний європейський ринок, то зараз, попри те, що практично вся їхня нафта перемістилася до Індії та Китаю, вона впала у кількості, а вартість знизилася до майже 50 доларів. Тому зерновий продукт це – їхня тверда валюта. А тверда валюта їм потрібна. Чому?.. Вони налагодили ракетне виробництво, але ніхто ні рублями, ні юанями продавати таку продукцію у світі не буде. Лише валютою.

Вони думають, що в такий спосіб піднімають ціну зерна, створюють передумови для голоду в Африці і сподіваються, що з ними хтось піде на переговори. Але після того, як турки віддали нам захисників «Азовсталі», Путін повністю ізольований. Ердоган був останньою ниточкою, яка пов’язувала дипломатичний ланцюжок між країнами НАТО, Заходом та Росією.

– Путін розуміє, що перемовини із Заходом можливі лише через Ердогана? Адже саме Захід визначив президента Туреччини негласним перемовником…

– Поділяю цю точку зору. Але нехай пройде деякий час. Тоді наші висновки матимуть експертний характер. У загальній філософії росіяни більше програють, аніж виграють. Але це вітається. Адже наше завдання полягає в тому, щоб завдати їм стратегічної, геополітичної поразки на всіх фронтах.

У російських низах немає потенціалу для справжнього бунту

– Бійці російського ВДВ стали на захист своїх командирів, яких хочуть усунути. Вони заявили, що заради цього готові покинути лінію фронту. Як це розуміти?

– Це – однозначно гра веж Кремля. Там на низовому рівні немає потенціалу для справжнього бунту. Якщо хтось думає, що бунт Пригожина це – самостійна акція, то дуже помиляється. Питання лише в тому, хто і з якою метою розіграв цю карту. Якщо загально, то є група кабінетів у ФСБ, яка на цю хвилину «мацає» Путіна у частині трансферу, тобто як далеко вони можуть зайти. Мені видається, що на цю хвилину – бойова нічия. Кабінети праюють через якусь частину своїх афілійованих осіб у війську і дають сигнал, що вони є і що готові боротися.

На мій погляд, деморалізація російського солдата може статися лише тоді, коли одномоментно у полон здасться кілька тисяч особового складу. На початку цієї війни я думав про кілька десятків, потім – декілька сотень, а тепер кажу про декілька тисяч. Якщо нам вдасться створити справжній оперативний мішок у частині Бахмуту і їхнє угруповання буде знищене, відійде, а найкраще буде уполонене, то це дійсно, у психологічному сенсі, може стати каскадним обвалом їхньої мотивації.

– Звільнення цих генералів ВДВ пов’язано з бунтом терористичного ПВК Вагнер. За інформацією, начебто ці генерали не віддали наказ війську опиратися бунту. Але цікаво, що ті люди, котрі допомагали Пригожину пройти через Росію, не дозволили йому дійти до Москви. Чи може це означати, що вони не хотіли прийти до влади шляхом великих жертв?

– Ви правильно міркуєте. Потім Пригожин зустрівся з Путіним за одним столом. Але ніхто не покараний, окрім генерала, який його не зупинив. Отже люди, котрі стоять за Пригожиним є мегапотужними і мегавпливовими. На мій погляд це – дуже серйозний союз російських олігархічних сил і того, що ми називаємо «вежа ФСБ». Але це все – аналітичне вгадування. Що там відбувається насправді, ми знати не будемо. Але під якими б прапорами не виступав московський імперіалізм, він є смертельно небезпечним для нас.

У червні ЗСУ блискуче нищили ворожу артилерію

– Якою є ситуація на фронті? Які основні завдання стоять перед нашими силами оборони?

– Фронт ділимо на дві частини: меншу і більшу. Менша частина – росіяни перебувають у стані атакуючої сторони на східному плацдармі. Для них і далі завданням мінімум залишається вихід на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини. Але з огляду на те, що по всій 1000-кілометровій лінії розмежування атаки суттєво впали, у них немає великого потенціалу. Вони все більше концентруються на Сході. На Південній ділянці ми зараз перебуваємо у класичній третій стадії індустріальної війни. А це означає одне: винищення тилів противника.

Як сказав єдиний шестизірковий генерал часів Першої світової війни Джон Першинг: «Битви виграють солдати, а війни – логістика». У цій частині ми діємо грамотно і коректно. Ми намацали їхні больові точки. І класична тактика вогневого зашморгу, що склалася ще по Херсонській операції, зараз повністю себе виправдовує. Але є нюанс: першу лінію забезпечення противник перетворив у величезне мінне поле. І ми не можемо дозволити собі того, що вони дозволяли собі під Бахмутом.

Наша філософія – інша. З допомогою якісного озброєння, яким нас забезпечили союзники, заходимо у вогневий контакт, змушуємо рухатися їхню другу лінію, розуміємо, де їхня артилерія і винищуємо. У показнику за червень українці показали в цьому блискучі результати: 688 винищених установок артилерії, штатна артилерійська бригада – 72 стволи.

– Росіяни ніби налагодили промислове виробництво дронів. Наскільки велика їхня спроможність у цьому напрямі?

– «Шахеди» це – іранська розробка. Ми показуємо високий коефіцієнт збивання саме цієї ударної зброї.

Якщо говорити про «Ланцет» це – доволі серйозний апарат, який розроблявся як баражуючий боєприпас, призначений для боротьби з повітряними цілями, тобто дронами. Але вони зрозуміли, що бойова частина 1-5 кг може знищити одиницю техніки і на глибину 40-70 км, це – дуже небезпечна річ.

Нам потрібно якомога більше антидронової зброї, насамперед, радіоелектронної боротьби і всі типи вогневих установок, які можуть допомагати у вирішенні цієї проблеми. До речі, американці відновили виробництво FIM-92 Stinger, призупинене ще в 90-их роках. Але це не буде так швидко, як би нам того хотілося.

Чи дрони є головною ударною силою за фізичними властивостями? Однозначно, так. Хоча великий конвеєр виробництва українських дронів також запущено. Думаю, що масовані хвилі будуть тоді і там, де це буде найбільш корисно.

– Наскільки корисною на лінії фронту була б для нас ППО Hawk з радіусом дії до 50 км?

– MIM-23 Hawk – дуже серйозна ракета, наймасовіша в американському виробництві. З 50-их років виготовлено понад 50 тисяч таких ракет. Їх є багато на складах. Ця ракета пройшла нескінченну модернізацію. Вона зручна тим, що її легко перевозити. Звичайна вантажівка чи навіть невеликий джип може підтягнути її на лінію розмежування. Процес пішов. Сподіваємося, що вони до нас надійдуть і в якомусь сегменті прикриють наше небо.

Розмовляв Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич