Головне за день

На цьогорічному саміті НАТО у Вільнюсі Україну так і не запросили стати повноправним членом Альянсу. Найімовірніше, що до завершення війни реалізувати цей намір не вдасться. Однак наступною подією, що може наблизити нас до членства стане саміт НАТО у Вашингтоні.

Для цього і США, і їхні союзники повинні продовжувати надавати Україні усі необхідні види допомоги. Робити це максимально швидко і стільки часу, скільки буде потрібно, аж до повної перемоги над Росією. Саме це стане запорукою омріяного членства у Північноатлантичному альянсі.

Про це у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний» розповів Дуглас Лют, колишній посол США при НАТО і генерал-лейтенант Збройних сил США у відставці.

Відеоверсія розмови – тут.

– Чи задоволені ви результатами саміту НАТО у Вільнюсі щодо можливого членства України?

– І так, і ні. Кожний такий саміт НАТО, за майже 75 років існування Альянсу, має єдиний результат: прояв солідарності і єдності серед 31 держави-члена НАТО. Альянс дійшов згоди і досяг консенсусу по багатьох проблемних питаннях. Завдяки цьому Вільнюський саміт був успішним.

Вважаю, що позиція Альянсу щодо можливого членства України в НАТО є хорошим прикладом компромісу.

Україна не стане членом НАТО до завершення бойових дій

– Чи не думаєте ви, що небажання запросити Україну до Альянсу лише послаблює НАТО і дозволяє Путіну надалі йти на ескалацію?

– НАТО зробило лише пів кроку для можливого членства України в Альянсі. Фактично Вільнюс не досягнув жодного прогресу з моменту ухвалення рішення НАТО у 2008 році, коли Альянс погодився на те, щоб Україна стала членом НАТО. Усе через те, що в комюніке НАТО зазначили, що Україна стане членом НАТО тоді, коли всі союзники погодяться на це і коли буде виконано всі умови. Це не дуже відрізняється від самого Північноатлантичного договору щодо умов прийняття нових членів. Тобто є багато прогалин між Бухарестським самітом 2008 року, Вільнюсом і можливим членством України. Звісно, Альянс міг піти далі і ухвалити потужну заяву щодо членства України. Але найбільш важливою річчю для НАТО та України є те, що НАТО залишається єдиним і цього досягли у Вільнюсі.

– Чи може НАТО змінити свою позицію щодо членства України в Альянсі ще до завершення війни?

– Не думаю. Принаймні до завершення активних бойових дій. Наступним великим етапом для прогресу щодо членства України в НАТО буде саміт НАТО у Вашингтоні. Він запланований на липень наступного року. До того моменту ми мали б побачити якийсь прогрес. На мою думку, цим прогресом могла б стати угода, досягнута у Вільнюсі. Це угода про те, що НАТО створить Раду НАТО-Україна. Ця Рада є дійсно унікальною. До Вільнюсу існувала лише Рада НАТО-Росія. Вона призупинила свою роботу через вторгнення Росії. Тобто Раду НАТО-Росія замінила Рада НАТО-Україна. Україна вже використала цю перевагу. І це – право у Вільнюсі.

Президент Володимир Зеленський головував на засіданні Ради від імені України та зробив це минулого тижня, коли Україна скликала засідання Ради НАТО-Україна для обговорення кризи, спричиненої призупиненням угоди щодо експорту зерна через Чорне море.

Рада НАТО-Україна означає, що Україна має місце за столом НАТО і може скликати засідання Ради в будь-який час. Думаю, що Рада НАТО-Україна є транспортним засобом для руху на нашому шляху до Вашингтону. Надіюся, що союзники України та НАТО зберуться разом на цій Раді, у складі 31-го союзника НАТО та України і обговорять, які саме умови слід виконати для членства України.

Потрібно не лише запевняти в допомозі, а допомагати діями

– Україна розпочинає перемовини зі США щодо договору про надання нашій державі безпекових гарантій. Як має виглядати цей договір?

– Думаю, ці договори з’явилися за результатами зустрічі держав Великої сімки. Цей набір двосторонніх угод, зокрема між США та Україною, передбачатиме також угоди між іншими державами, які не входять до Великої сімки, але які погодилися підготувати такі угоди про безпекову допомогу Україні.

Вони мають передбачати зобов’язання безстроково продовжувати надавати такі види допомоги, які США та інші союзники вже надали Україні. Скажімо щодо обслуговування наданої зброї. До прикладу, США надали Україні більше 100 одиниць артилерії. Їх слід обслуговувати, надати до них боєприпаси. Такі види підтримки слід включати до двосторонніх угод.

До членства України в НАТО перед нами стоїть важливе завдання: забезпечити перемогу України у війні. Адміністрація Байдена дуже часто любить повторювати, що наша підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно. Вважаю, що це – добре, але цього недостатньо. США та наші союзники по коаліції, надаючи безпекову допомогу для України, мусять погодитися і на те, щоб надавати Україні стільки підтримки, скільки потрібно і так швидко, як це потрібно. Але поки цього не було зроблено.

– Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що «вагнерівці» збираються біля польського кордону. Чи може Путін здійснити у Польщі операцію під чужим прапором?

– В Росії – обмежені спроможності для здійснення наземних наступальних операцій, зокрема за участі «вагнерівців» Пригожина. Вони не можуть цього робити в Україні. І я не вірю, що існує значна наступальна загроза з боку Росії для будь-якого члена НАТО. Чому так?.. Тому що українська армія значною мірою зруйнувала російську армію на полях битв в Україні.

Але це не заперечує того, що Росія досі володіє наступальними спроможностями, наносячи далекобійні ракетні удари. На жаль, удари по українських громадянах та цивільній інфраструктурі продовжуються.  

Росія не здатна на повну морську блокаду

– Нещодавно 3 комерційні судна успішно приплили до України, незважаючи на російську блокаду. Невже Росія блефує, заявляючи про атаки на комерційні судна?

– Морська блокада і призупинення зернової угоди є ще одним актом війни, яка має великі наслідки. Звісно, український народ під час цієї війни постраждав найбільше. Але зернова криза чітко показує, що війна в Україні має наслідки, які виходять за межі України. Люди, зокрема народи глобального Півдня, залежать від експорту українського зерна. В Африці, Єгипті чи на Близькому Сході не отримують поставок зерна. Це матиме великі політичні наслідки.

Важливим є те, як ці 3 комерційні кораблі, всупереч риториці Росії прибули до українських портів для завантаженням зерном. Думаю, нам слід почекати і побачити чи завершиться це успіхом.

Також цей факт свідчить про те, що в Росії – обмежені можливості для здійснення реальної морської блокади. Росії буде дуже складно виконати це морське завдання і підтримувати протягом певного часу.

– На вашу думку, чи підтримував уряд США прибуття цих суден в українські порти?

– Мені невідомо про можливу роль США щодо прибуття цих комерційних суден. Але я точно знаю про позицію США, яка свідчить, що зерно повинно вільно експортуватися з України без втручання Росії. Якщо ці 3 комерційні судна дійсно прибули до України, думаю, що США підтримали б це. Але мені невідомо про будь-яку фізичну чи практичну підтримку з боку США.

– Відомо, що американські розвідувальні дрони спостерігали за маневром зазначених комерційних суден. Чи можуть росіяни здійснювати провокації щодо цих дронів?

– Так, можуть. У минулому вони вже це робили. Кілька тижнів тому бути підтверджені репортажі про те, що російська авіація у міжнародному повітряному просторі над Чорним морем перехопила американський розвідувальний дрон. Також були й інші новини про те, що російська авіація перехоплювала авіацію інших держав-членів НАТО. Таке порушення міжнародних правил у міжнародному повітряному просторі триває роками. Це відбувається і над Балтійським морем, і у повітряному просторі Сирії. Це – небезпечно. Адже такі дії можуть спричинити інцидент чи умисний повітряний інцидент, а це, своєю чергою, призвести до втрати життів та ескалації. А цього ніхто не хоче, особливо Захід.

– Як ви оцінюєте реакцію США на такі провокації Росії?

– Я не хотів би прогнозувати реакцію США на події, які ще не відбулися. Але США спостерігають за цим. Є певні заходи безпеки, які можна застосувати для польотів розвідувальної авіації. Очікую інформації, що такі заходи безпеки вже вжили.

Китай у відносинах з Росією є старшим партнером

– Китай постачає Росії технології подвійного призначення. Що може зробити уряд США, аби попередити таку технологічну співпрацю?

– Думаю, позиція США щодо Китаю є дуже чіткою. США дали зрозуміти, що є лінія за яку не слід заходити. Вона стосується економічної підтримки Росії. Китай поки не надав Росії військову допомогу чи летальне озброєння.

Китай у відносинах з Росією вважає себе старшим партнером. І хоча у публічній риториці Китай та Росія заявляють, що у їхньому партнерстві немає обмежень, вірю, що вони існують.

До прикладу, Китай публічно заявив, що підтримує національний суверенітет і територіальну цілісність України. Китай робить це, підтримуючи принципи суверенітету і територіальної цілісності, передбачені Статутом ООН. Це повністю суперечить реальності, бо Росія захопила Україну. Думаю, Китай також встановив обмеження Росії і щодо ядерних погроз.

Китай відіграє досить делікатну роль і делікатно балансує між своїми обов’язками в міжнародній системі та партнерством з Росією.

– У виданні «The New York Times» повідомили, що Ілон Маск відмовив українській армії у проханні включити свою мережу Старлінк поблизу Криму. Як ви оцінюєте технологічний вплив Ілона Маска на війну в Україні?

– Війна в Україні показала, як збільшується роль комерційної підтримки навіть тих держав, які перебувають у стані війни. Надання Старлінків Ілоном Маском є найкращим прикладом такої комерційної підтримки.

З одного боку, Старлінки є дуже важливими платформами для українського народу та армії. З іншого боку, вже є наслідки цієї комерційної підтримки. Це збільшує вплив компанії Ілона Маска чи інших комерційних компаній на війну в Україні. Думаю, ми поки не знаємо, якою є справжня роль цієї комерційної підтримки.

– Чи має США достатньо засобів, аби обмежити вплив Ілона Маска на війну в Україні?

– Компанія Ілона Маска Старлінк є приватним підприємством, що виконує комерційні функції. США не можуть обмежити комерційні можливості компанії, оскільки компанія Маска не веде незаконної діяльності.

Нам слід вирішити, якими є переваги такої підтримки та її недоліки. З позитивної сторони Маск надає підтримку, критично важливу для військових зусиль України. З іншого боку, це безсумнівно надає Маску право голосу і право вибору того, яким чином буде використовуватися його підтримка.

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Когутич