«Допомога Україні – заручниця виборів у США». Шлінчак про настрої в Конгресі, плани Путіна та вибори в Польщі
- Четвер, 14 грудня 2023
Увага в Україні прикута до того, чи виділять Сполучені Штати Америки таку необхідну для нас допомогу. Головним майданчиком, де тривають дискусії є Сенат, тут між представниками республіканців і демократів тривають напружені перемовини. На що можна сподіватися та чому республіканці проти надання необхідної допомоги, чого крім загарбання України прагне Путін, чому ускладнилася підтримка у ЄС і що може змінити цю ситуацію – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» експерт із міжнародної політики Віктор Шлінчак.
Відеоверсія розмови – тут.
Республіканці демонструють виборцю, що вміють наступати на Білий дім
– Ситуація у США загострюється, законодавці ніяк не можуть вирішити питання допомоги Україні, навіть Джо Байден готовий піти на певний компроміс у питанні охорони кордону. Що там відбувається?
– Республіканці мають протистояння з демократами, вони демонструють своєму виборцю, що вміють наступати на Білий дім, а той проводить перемовини. Адже допомога стосується не тільки України, а й Ізраїлю та й серйозно б’є по іміджу США. Особливо враховуючи, що Ізраїль має двосторонню міжнародну військову угоду і вона завжди була зразком для багатьох переговорників, які хотіли б добитися такої ж підтримки. Та, як показує практика, навіть такі речі не спрацьовують.
Зараз США заходять у критичний момент визначення кандидатів, які будуть претендувати на посаду президента країни. Тож протягом наступних півтора місяці найбільші фінансові структури, філантропи будуть визначатися, в яку саме виборчу кампанію вкладатися. Робитимуть ставки на людину, яка може виграти президентську кампанію. Тому зараз і відбувається таке надмірне протистояння між обома партіями в США і Україна стала заручницею цих розбірок.
Ситуація в США буде бити по тих країнах, які безпосередньо залежать від неї
– Демократи у Флориді скасували праймеріз, оголосивши своїм кандидатом на президентських виборах 2024 року Джо Байдена поза конкурсом. Щось подібне вже було у часи висунення Гілларі Клінтон і тоді це зіграло з нею злий жарт. Чи це небезпечний сигнал?
– Демократи дійсно дуже довго розкачуються, вони досі не оголосили Байдена своїм єдиним кандидатом, тому зараз йдуть такі позиційні ігри. Схожу історію ми спостерігали за часів Обами, коли до кінця не було зрозуміло, хто від демократів претендуватиме на найвищу посаду у США.
Зараз, я думаю, будемо мати більш прогнозовану кампанію, яку фактично вже розпочав Трамп. Він прагне реваншу, тому й не зацікавлений в тому, щоб Джо Байден став кандидатом від демократів. Будемо свідками перебігу кримінальних справ, як з одного боку – йдеться про Трампа, так і з іншого – сина Байдена. Навколо нього знову активізувалися якісь фінансові розбірки, суперечки і так далі. Тож найближчий рік в електоральному плані буде дуже важкий для США. І ця ситуація буде бити по тих країнах, які безпосередньо залежать від США. А ми в їх числі.
Путіна абсолютно не влаштовує біполярний світ
– Якщо зібрати усю цю картину докупи, то дещо дисонує заява першого заступника президента США із нацбезпеки Джонатана Файнера про те, що до кінця 2024 року РФ хочуть змусити сісти за стіл переговорів за умовами України…
– Це певна гра на публіку, бо раніше була заява, що Путін не піде на жодні поступки і на переговори до закінчення виборчої кампанії у США, коли стане відомий переможець перегонів. Тож ми можемо будувати зараз дуже багато планів про те, як змусити Путіна сісти за стіл переговорів, але видається, що у нього є своя стратегія.
Коли говоримо взагалі про якісь концептуальні речі, то маємо розуміти, що стратегія Росії абсолютно суперечить планам США, а вони обидві суперечать тому, що прагне Україна. В даному випадку США намагаються зробити усе для того, щоб реалізувати свою стратегію. Однак Росія хоче третьою всістися за стіл перемовин, де будуть Китай і США. Вона постійно акцентує на новому світовому порядку.
Згадаймо, коли відбулося вторгнення Росії в Грузію, потім Путін рік-два ходив як побита собака, його ніде не сприймали і викидали з Великої вісімки. А через рік він благополучно знову сидів з усіма за столом переговорів. Він хоче повторити цю комбінацію і цього разу. Путін не хоче біполярного світу, де є Китай і США, він хоче бути лідером у регіоні і демонструвати, що має достатньо сил для цього.
Якщо буде така млява підтримка України, то НАТО доведеться обороняти свої кордони
– Але чи не здається, що Путіну також дещо підігрують? Приміром, на тій же зустрічі онлайн G-20, де йому дозволили виступити і він включив ту риторику, яку ви згадали…
– Домовляння з Путіним зводиться лише до того, що Україна має капітулювати. Інших варіантів немає. Особливо дивно звучить формула, коли не можна дати програти Україні, але при цьому і РФ не має зазнати поразки. Це є не вирішуваним.
Видається, що Захід досі не усвідомив,що тільки поразка РФ може забезпечити повернення світу до міжнародних норм. До них не доходить, якщо буде така млява підтримка України, то це призведе до того, що НАТО доведеться обороняти свої кордони. Складається враження, що стратегія Європейського Союзу – це жити у тому ж самому комфортному і спокійному світі, як це було досі.
Після приходу Туска в ЄС почнеться діалог щодо зміни механізму прийняття рішень
– Тим часом у Євросоюзі продовжує наростати інституційна криза. Є такі тривожні дзвіночки особливо після виборів у Словаччині. Орбан фактично отримав союзника…
– Якщо Європейський Союз буде діяти більш жорстко щодо надання економічної допомоги Угорщині, то риторика Орбана стане м’якшою. Але наразі в ЄС немає політичної волі вказати Орбану на його місце. Що стосується Словаччини, то Європейський Союз дав країні якийсь період на адаптацію, тим більше, що спікер парламенту виступає з більш поміркованою позицією. Тут ще є можливості для певних діалогів.
Видається, що після переходу влади у Польщі до Туска, у Європейському Союзі розпочнеться діалог щодо зміни механізму прийняття рішень. Люди, які працюють в Єврокомісії кажуть, що цей документ може з’явитися вже у січні-лютому 2024. Ймовірно це буде механізм примусу, аби усі країни поважали і сповідували загальноєвропейські цінності. З іншого боку, ми заходимо також у вибори до Європейського парламенту і зараз буде ще більше нагнітання крайніх правих і лівих сил у Європі. Це і для нас, і для Європейського Союзу буде дуже великим викликом. Тому надзвичайно важливо, аби рішення щодо підтримки України були прийняті ще до кінця 2023, щоб усі ті політичні процеси, які будуть бурхливо «роздуватися» у Європейському Союзі і США, не мали прямого негативного впливу на Україну.
Часто, коли говоримо про США то чомусь обходимо увагою Німеччину, яка обіцяла збільшити фінансування України. Бюджет до цього часу не проголосований а федеральний уряд країни зараз не розуміє, як і звідки йому погасити на кінець року дефіцит бюджету. В Німеччині росте альтернатива, яка штовхає проросійські наративи і заходить у соціальне поле німців, які починають замислюватися, а чи потрібно їм взагалі когось там підтримувати. Суспільство зазвичай не дуже любить розбиратися у сортах пропаганди.
Проте, як показують дослідження німецьких аналітиків, РФ за рік може підготувати до 250 тисяч добре озброєних, вмотивованих бійців. За 6-10 років – це буде армія у 2,5 млн, а, не дай Боже, відбудеться захоплення України, то це ще плюс 1,5 млн людей. І така армія може пройтися таким собі марш-кидком через усю Європу. І аналітики малюють такі жахливі картини, аби люди протверезіли і зрозуміли, що насправді може статися.
Розмовляли Стас Гордієнко, Уляна Лаврик
Записала Наталка Сохан
