Головне за день

Країни Великої сімки визнають, що РФ розраховує на затягування війни в Україні, адже це потребуватиме тривалої економічної і військової підтримки Києва. G7 готові запровадити санкції на російські алмази, раніше – США ввели обмеження проти майже 200 юридичних і 30 фізичних осіб, зокрема в переліку і російський конструктор, який брав участь у розробці «Ланцет». Однак найбільше зараз пересторог щодо нового пакету допомоги від США для України. Як війна в Ізраїлі вплине на неї, які висновки можемо зробити з зустрічі країн G7 та наскільки важливо донести до наших партнерів наше бачення перемоги – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» міжнародний оглядач Єгор Брайлян.

Відеоверсія розмови – тут.

Україна об’єднує країни G7

– На зустрічі Великої сімки (G7) обговорювали, зокрема, і щит протиповітряної оборони для України. За словами міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, якщо країни зупинять підтримку Києва, то «Путін нещадно цим скористається». Які висновки маємо зробити з цієї зустрічі?

– Насамперед, нам потрібно працювати з країнами по-різному. Очевидно, що інтереси семи держав з найпотужнішими економіками світу є різноманітними – Німеччина і Японія по-різному бачать загрози. Для Японії загрозою є Китай, а для Німеччини – Росія. Оборонна співпраця між сімома країнами досить складна. Приміром, Франція і Німеччина вважають одна одну конкурентами, є також певні моменти між Британією та США. Україна у цьому плані якраз і об’єднує усі ці держави, оскількивони у тій чи іншій мірі розуміють – якщо РФ переможе, то вони наступні.

Безумовно, ми це доносимо до Групи семи, яка є хорошим координаційним органом, так само, як і Європейський Союз. Бо незрозуміло, як без ЄС можна поєднати інтереси таких країн, як Польща і Німеччина. У них є історична недовіра один до одного і це впливає на оборону Європи. З іншого боку, після звинувачень німців, що вони не допомагають Україні, зараз ця країна виділяє більше грошей та озброєння. Також Німеччина стала активніше реагувати на інші глобальні виклики.

Це так само певні уроки для Києва, які свідчать – зовнішня політика це про гнучкість і про розуміння інтересів інших.

Маємо виборювати кожен інформаційний привід

– Усі основні західні ЗМІ розповідають про те, що відбувається в Ізраїлі. Тож як би цього не хотілося, але увага таки змістилася від України…

– Питання ще й в тому, що війна в Ізраїлі підняла проблему ісламу. Оскільки мусульманські країни і Близького Сходу, і південно-східної Азії, зокрема, найбільша мусульманська країна за населенням Індонезія сказали, що підтримують Палестину. Для розуміння, в тій же Індонезії чи Малайзії навіть посольства Ізраїлю немає.

На жаль, країни Заходу після 2014 року не бачили події в Україні, як повноцінну війну. Вони розуміли, що є якісь зелені чоловічки до яких причетна РФ, і лише після 24 лютого 2022 року зрозуміли, що тут війна, йде геноцид, якого вони ще не визнали офіційно.

Тож маємо виборювати кожен інформаційний привід і казати, що Україна так само бореться за демократію, а те, що відбувається в Ізраїлі, впливає на Україну, і навпаки. Бо, на жаль, на Заході сприймають наші країни, як два різних кейси і це так само урок для нас. В Ізраїлі усі побачили терор у прямому ефірі. В Україні аж такої кількості усього показано онлайн не було. Це емпатія до Ізраїлю через Голокост та багато інших моментів, спрацювали і це зрозуміло.

З іншого боку, Захід бачить, що є хвиля антисемітизму і в США, і в Європі, але не знає, як це зупинити. Бо цю карту так само розігрує Росія, яка пов’язана з ХАМАС. Їй це вигідно – в Європі буде хаос, вона буде не контрольованою.

Слід готуватися, що допомоги може бути менше

– Ми очікували, що зважаючи на війну в Ізраїлі, у США єдиним пакетом підтримають і Україну. Однак так не сталося – на що нам розраховувати?

– Тут теж слід Росії, бо вона критикує глобалізм США. В РФ розуміють, що розмивання домінування США у світі негативно вплине на Вашингтон і на те, як він працює з союзниками. Це російські наративи. Нам потрібно готуватися до того, що допомоги може бути менше,але сподіваюся, що більше підключаться європейці, які нарешті зрозуміють, що війна біля їх кордонів. Так, в координації з США можна буде зробити більше, але там вже почалася передвиборча кампанія.

Дуже сподіваюся, що Україна жодним чином не втручатиметься у внутрішні справи США. Це наш ключовий союзник, і тому наше основне завдання бути відкритими і пояснювати партнерам, як ми бачимо нашу перемогу.

Країни Заходу хочуть бачити світло в кінці тунелю, зокрема, що буде після перемоги України над РФ. У нас є формула миру президента Зеленського, однак у держав свої інтереси і з кожною з них потрібно вміти спілкуватися. Зокрема, якщо ми скажемо – дивіться, друзі, наша перемога означатиме посилення вашого впливу у світі, більше спільних проєктів, подальше просування ваших інтересів, то вони матимуть додатковий стимул підтримувати нас. Допоки в Україні не буде конкретних наративів щодо кожної з країн, доти РФ буде намагатися нас посварити.

Нам потрібно пояснити Німеччині і Франції, що вони підтвердять своє лідерство у Європі, США і Велика Британія зможуть вкладати в Україну більше інвестицій. Приміром, Британія перед Майданом планувала інвестувати в альтернативну енергетику в Криму. Це було б дуже перспективно, зважаючи на нинішні виклики щодо довкілля. Позитивний приклад – Верховна Рада визнала, що окупована Росією територія Курил є японською і зараз ця країна нам допомагає гуманітарно та з розмінуванням.

Важливим є і те, що російське повномасштабне вторгнення в Україну створило абсолютно немислимі союзи, про які раніше годі було думати. Наприклад, Південна Корея, Японія і США. Вторгнення в Україну, значне посилення Китаю та північнокорейська загроза змусила дві азійські держави забути про історичні суперечності – на кону протистояння з Китаєм.

Більшість країн Заходу розуміють, що майбутнє у Індокитайському регіоні, а там уже Китай з новітніми технологіями. Як за такої ситуації можна убезпечити свої технології (у тому числі військові)? Бо Китай потім може штампувати танки як мобільні телефони. Теж саме з  країнами Африки, Азії і Латинської Америки, бо Китай приходить туди, дає кредити і взамін не вимагає жодних реформ, дотримання прав людини.

Так само союзники розуміють, що російсько-українську війну слід завершувати і потрібно зробити усе необхідне, щоб РФ програла. А що означає перемога України – це вже маємо комунікувати з партнерами. Це не має бути лише суто наше бачення, бо для якихось країн РФ, можливо, і не є загрозою. Згадаймо, Франція зрозуміла, що РФ є загрозою лише після 24 лютого.

Байден і Сі говоритимуть про Ізраїль та Україну

– Які питання обговорюватимуться на зустрічі Джо Байдена із Сі Цзіньпіном?

– Питання Ізраїлю, бо для Китаю Близький Схід зараз важливий регіон (особливо після перемовин з Іраном). Обговорять і Україну, адже Піднебесна так само не хоче, щоб Кремль лякав світ ядерною загрозою.

Використовуючи природні ресурси РФ, Китай хоче змінити світовий порядок і США розуміють, що без них ці питання не вирішити. Правда, США трохи втратили час, оскільки не бачили в Китаї загрози. Вони думали про глобалізацію за часів Клінтона, потім за Буша-молодшого – був Ірак та Афганістан, а Китай – ріс та розвивався.

А Захід дивиться – де у цьому всьому Україна? Чим ми торгуємо? Однак, якщо ми станемо економічно конкурентними, то і Захід, і Китай зрозуміють, що з Україною слід рахуватися.

Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач

Записала Наталка Сохан