У Ресурсному центрі «Львівської Політехніки» друкують два десятки видань на рік шрифтом Брайля
- П'ятниця, 26 січня 2024
У Ресурсному центрі «Львівської Політехніки» щоденно друкують книги для незрячих дітей різного віку з усієї України. Для того ж видання шрифтом Брайля доповнюють рельєфними тактильними малюнками. Собівартість однієї такої книжки від 400 до 1200 гривень. Але їх не продають, а передають безкоштовно в бібліотеки спецшкіл для незрячих.
Про це йшлося в програмі «ОЧІ» на «Першому Західному».
Ідея творити книги для незрячих такими, як їх не робить ще ніхто у світі, в Оксани Потимко виникла через власний досвід. Вона втратила зір в дорослому віці.
«Мені тоді було 24 роки. Батько приніс мені таку азбуку для дорослих незрячих, ще російською мовою. І це була така чорно-сіра страшна книга. І моя мама тоді почала плакати, що її донька буде читати такі страшні книжки. З’явилась ідея і велике бажання друкувати книги для незрячих дітей, але принципово кольорові з театралізованими аудіоверсіями. Обов’язково, щоб ці книги містили малюнки, які можна побачити на дотик пальчиками», – говорить керівниця ресурсного центру освітніх інформаційних технологій НУ «Львівська Політехніка» Оксана Потимко.
Малюнок для незрячої людини має бути простим, максимум два об’єкти, без заднього фону. Наприклад, лисиця має стояти прямо, обриси її чотирьох лапок і хвостика мають бути чіткими. Але малюнки все ж бувають складними для дитини, яка не бачить з народження.
«Відповідно, готується текст, де детально описується як виглядає ця лисичка, якого вона кольору, як вона дивиться, яка в неї мордочка: ласкава, розгнівана чи хитра. Це створює образ і завдяки цьому дитина може зрозуміти, як виглядає той чи інший малюнок», – пояснює спеціалістка Ресурсного центру Катерина Івашутіна.
Частину видань, зокрема, для найменших, роблять в так званому універсальному дизайні. Там поруч із звичайним текстом є шрифт Брайля. При цьому всі рядки співпадають.
«Ми друкуємо величезні тиражі для всіх регіонів України. І ще ми свої книжки відсилаємо в ті країни Європи, куди мігрували наші незрячі діти. Ми друкуємо понад два десятки нових видань на рік», –зазначає керівниця Ресурсного центру.
Все це безкоштовно, бо до справи постійно долучаються благодійники.
«Програма розвитку ООН в Україні за підтримки уряду Великої Британії подарували нам ось цей Брайлівський принтер. Це дуже дороге обладнання, воно коштує понад 300 тисяч гривень. На цьому принтері ми роздруковуємо книги шрифтом Брайля», – продовжує Оксана Потимко.
В Ресурсному центрі створюють аудіоверсії надрукованого шрифтом Брайля тексту, які в ролях озвучують відомі актори разом із незрячими та зрячими дітьми. Цим керує соліст гурту «Піккардійська терція» Ярослав Нудик.
Крім нього, за словами Оксани Потимко, в проєкті задіяні Олександра Бонковська, Надія Шелестюк, Наталка Лісова, Ігор Гаврилів, Микола Береза.
Текст не просто начитують, а створюють справжнє театралізоване дійство.
«Мені подобається читати ці рядки, перевтілюватися в різні ролі. Це дуже добра справа. Мені подобається допомагати, щоб ті хто не бачать могли читати і слухати книги», – говорить Дарина Роман.
Аби послухати аудіоверсію книги, треба відсканувати QR-код, розміщений на форзаці.
Також в Ресурсному центрі розробляють Абетку для військових, які втратили зір через війну. Методика вивчення шрифту Брайля для дорослих кардинально відрізняється від тієї, яку використовують в спецшколах для дітей, які не бачать з народження.
