Головне за день

До травня курс долара в Україні зберігатиметься на рівні 38,9–39,3 гривень. У перспективі США перебувають у більш вигідній позиції, аніж Європа. Відтак, долар буде більш вигідною інвестицією, аніж євро.

Однак тим, хто досі роздумує, у чому краще зберігати заощадження, варто звернути увагу на обидві валюти, а ще – обов’язково мати певну суму у гривнях.

Про це в програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Олексій Другов, професор НУ «Львівська політехніка».

Відеоверсія розмови – тут.

– Торік МВФ прогнозував, що для того, аби втриматися Україні потрібно 4–5 млрд доларів на місяць. Цьогоріч Міністерство фінансів говорить про 3 млрд доларів на місяць. Про що це свідчить?

– Говорячи відверто, ми потребуємо зараз набагато менше, аніж ми хотіли і планували наприкінці минулого року.

Тобто реальний місячний розрив і за січень, і за лютий виходить приблизно 2 млрд доларів. Це ті кошти, яких нам бракує. За фактом, у січні–лютому ми отримали більше 6 млрд доларів. Ми просили у своїх міжнародних партнерів про 3-4 млрд щомісячно і додатково ще 5 млрд від Міжнародного Валютного Фонду.

– Протягом 8–15 березня, у Варшаві працюватиме місія МВФ. Під час заходу обговорюватимуть параметри потенційної майбутньої Програми підтримки України. З чого, на вашу думку, має формуватися вона?

– Програма МВФ передбачає дві речі. Перша – та необхідна підтримка, яку ми отримуємо кредитами. Тих 5 млрд, про які ми говоримо на цей рік. Але, окрім цього, це – більш іміджеві речі. Адже коли МВФ підтримує країну, країна виконує певні вимоги, це сигнал закордонним інвесторам про те, що можна інвестувати в цю країну.

Враховуючи те, що ми певною мірою прорахувалися, говорили про 3–4 млрд, по факту нам потрібно лише 2 млрд доларів, то вийшла – своєрідна «подушка безпеки». Адже ці надлишкові кошти, які ми отримали, пішли в резерви НБУ, які зараз перевищують 30 млрд доларів. Цих коштів нам вистачає для того, щоб закрити три місяці витрат і нормально функціонувати.

Звісно, що минулого року, враховуючи складність ситуації, ми просили більше. Коли аналізуємо бюджет, то планувалося, що різниця між доходами і видатками становитиме 360 млрд доларів. По факту вийшло 220 млрд доларів. Тож вийшло, що з одного боку ми майже на 10% перевиконали доходи бюджету і приблизно на 15% менше витратили. І це зниження витрат – на державний сектор, державний апарат. Зараз, за існуючої підтримки Заходу, можемо дозволити собі проіндексувати пенсію. Тож економічна ситуація в Україні є стабільною.

До травня курс долара в Україні зберігатиметься на рівні 38,9–39,3 грн.

– Від липня курс долара – 39–40 гривень. За останній місяць гривня навіть зміцнилася. За рахунок чого це відбулося?

– Перше – стабільність економічної ситуації. Національний банк не додруковує гривню. Відповідно, пропозиція долара – стабільна.

Друге – конвертаційні депозити. Тобто люди поклали на 3 місяці, забрали долар, пішли в кантор, здали, поміняли на гривню, знов поклали. І по колу. Це призвело до того, що ці гроші зараз перебувають в банках. Приблизно 100 млрд гривень в місяць викуповувалося з міжбанку фізичними особами.

Третє, що робить Національний банк, коли зменшує кошти в комерційних банках. Це робить гривню дорожчою для банків і дає ефект для всієї економіки.

І четвертий фактор – соціальні виплати. Зменшили оплату військовослужбовцям у частинах, які перебувають в тилу. Ці гроші акумулювалися.

Все це разом створило передумови для того, щоб долар не ріс.

– Скільки, на вашу думку, може зберігатися така відносно стабільна ситуація?

– На мою думку, якщо нічого кардинально не поміняється, до травня курс долара в Україні зберігатиметься на рівні 38,9–39,3 гривень.

До речі, при такому надходженні валюти в країну, яке фактично не підкріплене надходженням товарів, належним імпортом тощо, у нас мала би скластися ситуація, при якій гривня у відношенні до долара мала би дорожчати. Адже кількість валюти в країні збільшується, кількість гривні – стала. Цього, звісно, ніхто не допустить. Для Національного банку 39,5–40 гривень за долар – нормальна ціна. Тим більше, що зараз долар трохи здешевшає відносно євро.

Долар мав би бути більш вигідною інвестицією

– А що буде з євро?

– У світі ще не визначилися на що краще ставити: на долар чи на євро. Спершу ставили на долар, а коли він виріс, перейшли на євро. Зараз – 50/50.

На мою думку, у глобальний перспективі Європа в гіршій економічній ситуації, аніж США. Штати від війни в Україні виграють: кредити, виробництво зброї, поставки нафти і газу в Європейський Союз замість РФ… Для них ситуація складається добре. Для Європи – значно гірше. Тобто долар в перспективі, як на мене, мав би бути більш вигідною інвестицією, аніж євро. Але враховуючи, що всі зараз дивляться то вліво, то вправо, купуйте в рівних частинах долар і євро. Точно не прогадаєте.

– Тобто, хто має можливість повинен тримати половину заощаджень в доларах, а половину – в євро?

– На мою думку, варто розділити на три: частину суми тримати в доларах, частину – в євро, а також певну суму – в гривнях. Тобто порахувати технічні витрати, бодай на 3 місяці, і тримати вдома гривні. Це – цілком допустимо.

Але якщо ви хочете кудись покласти кошти (облігації, військові облігації), то зараз дохідність є такою: конвертаційний депозит – 4% на 3 місяці; банківський депозит після сплати податків – 13–14,5% в гривні; річні облігації – найбільш привабливі, оскільки у вересні наступного року буде виплата, дохідність приблизно – 17%; довгі – більше 20%. Можна обирати будь-який з варіантів.

Підняття тарифів на комунальні послуги буде

– На «Forbes» з’явилося інтерв’ю Костянтина Ущаповського, голови Нацкомісії з регулювання комунальних послуг та енергетичної сфери. І він сказав, що Офіс президента і уряд розглядають 10 сценаріїв підняття тарифів. На період війни президент обіцяв, що тарифи на комунальні послуги не підніматимуть. Але, виглядає, що таке рішення буде ухвалене. Як це зробити, щоб воно не було болісним для населення?

– Насамперед, потрібно зрозуміти, яка реальна собівартість того, що ми споживаємо. Держава має бути прозорою і показати усім, якою є собівартість. Але вона може бути дуже різною. До прикладу, як це є з виробництвом різних видів енергії.

Юридичні особи платять 5,50 грн за 1 кВт, фізичні – 4 грн за 1 кВт. У Польщі зараз 1 кВт коштує 8 злотих. Ціна – не ринкова. Ми це розуміємо.

Із тих 10 варіантів все одно якийсь один буде обрано. З одного боку, не можна сильно піднімати, а з іншого – держава не має зараз можливості компенсувати це своїм коштом. Зараз це дофінансовують закордонні донори. Це – добре. Але підняття буде. Єдине – коли і як.

Можливо буде якийсь соціальний момент. Але тоді потрібно буде справедливо розподілити: людина, яка немає коштів і ті, хто може платити. Щоб знов не вийшло так, що людина в будинку живе, прописала ще 5 чоловік і має субсидію, а той, хто отримує середню заробітну плату – такого права немає. Має бути об’єктивність у визначенні тієї категорії громадян, які насправді потребують такої допомоги.

– За вашими відчуттями держава піде на такий крок у час війни?..

– Буде обговорення, а відтак – рішення. Як на мене, економічна ситуація в країні є стабільною. Матеріально ми відкладаємо в резерви ті кошти, які до нас надходять. Інше питання, кредити, які потрібно буде колись віддавати. Але наразі про це ніхто не думає. Тому ситуація дозволяє цей тариф тримати.

Але потрібно визначити, що буде важливішим: гроші чи соціальний ефект від того, що піднімуть тарифи.

Розмовляла Ярина Капітан

Записала Олеся Когутич