Головне за день

10-11 жовтня ворог ракетами вразив 4 надзвичайно важливі для Львова електричні підстанції, від двох з них «не залишилося нічого». Енергетикам вдалося локалізувати пошкодження і відновити енергопостачання міста. Проте, з огляду на щоденні звернення керівництва Львова і області щодо економії електроенергії, можемо зробити висновок, що до попереднього стану роботу об’єктів енергетики повернути ще не вдалося.

У чому складність відновлення підстанцій, які наслідки обстрілів енергосистеми України, та як вийти з цієї ситуації – експерт з питань паливно-енергетичного комплексу, заслужений енергетик Анатолій Акімов.

Область заживлена лише за тимчасовою схемою

– До чого привели обстріли енергосистеми Львівщини з технічної сторони?

– Не можна відділяти енергетику Львівщини і її ушкодження від загальноукраїнської системи. Тут усе взаємопов’язане. Енергетична система України є однією з найскладніших технічних систем в нашій державі. Вона складається з електростанцій – виробників електроенергії, – передаючих мереж високої напруги, які транспортують вироблену електроенергію до розподільчих систем обленерго, а вже тоді – до нас, її споживачів. Уся наша енергосистема базується на дуже потужних високовольтних лініях 750 кВ, які покривають територію нашої країни від Донбасу до Західної України.

Усі електростанції та теплоцентралі працюють на цю систему і електрична енергія, яка виробляється, скажемо, на Донбасі може споживатися у Львівській області. Коли відбувається ушкодження в одному місці, то це впливає на роботу усієї системи. Що більше ушкоджень, то важче системі працювати. Свого часу, ця енергосистема була найпередовішою в усьому світі, оскільки концентрувалася на диспетчерському управлінні. Ми й нині маємо дуже кваліфіковану службу, яка швидко і вміло реагує на різні ексцеси в системі і не дає їй «сісти на нуль», тобто не допускає масштабних відключень.

Російський агресор з початку свого вторгнення захоплює та знищує усе більше важливих об’єктів енергосистеми, зокрема й найпотужнішого виробника електроенергії – Запорізьку АЕС.

На сьогодні не менше 30% об’єктів і мереж, з тих чи інших причин, вже не працюють у нашій електросистемі. Почали росіяни з Харкова і розбомбили Харківську ТЕЦ-5 – найпотужнішу ТЕЦ, яка обігрівала майже половину міста. Потім ворог взявся до інших енергетичних мереж, зокрема на Львівщині. Спочатку вони наносили удари по наших вузлових підстанціях, приміром, такій як в Красне, бо через Львівську область проходить усе необхідне для нашої армії. Особливо відчутними для нас львів’ян і мешканців області стали ракетні удари 10-11 жовтня, які вивели з ладу 4 надзвичайно важливі трансформаторні підстанції (2 з них – знищені повністю) і пошкодили Бурштинську ТЕС на Івано-Франківщині.

Також знищуючи енергосистему, ворог пошкодив Ладижинську ТЕС на Вінниччині та Придніпровську ТЕС на Дніпропетровщині. Ударами пошкоджено енергетичне обладнання підприємств, на окремих об’єктах – знищена інфраструктура. Ситуація складна, пошкодження значні. Наші енергетики роблять все можливе, щоб якнайшвидше усе відновити, але це тривалий процес, усе залежатиме від запчастин та швидкості виготовлення деталей.

Ворог недарма взявся до енергетичних мереж і, в першу чергу, вдарив по наших трансформаторних підстанціях (ТП). Адже ТП, отримуючи від високовольтних мереж електричну енергію великої потужності, перетворює її на придатну для розподілу до споживача. Коли цю підстанцію розбивають, то споживачі залишаються без електроенергії. Дуже важко відновити її роботу. Там стоять величезні, розміром з двоповерховий будинок потужні високовольтні трансформатори, які й перетворюють напругу 330 кВ у звичні для нас 220 В. Це обладнання виготовлялося на Запорізькому трансформаторному заводі, готових трансформаторів там немає, щоб зробити новий потрібна велика кількість міді і заліза і до року часу. Трансформатори такого класу виготовлялися на замовлення,  за індивідуальними замірами.

Крім цього, навіть готовий трансформатор потрібно тягачами перевезти, змонтувати та підключити до електричної мережі, що теж є дуже складною справою, яка вимагає багато коштів, праці, висококваліфікованих спеціалістів і, що найважливіше в нинішніх умовах, – дорогоцінного часу.

Якби таке лихо сталося в одному регіоні – інші могли б частково поділитися з ними своїми трансформаторами та обладнанням, але зараз постраждала енергетична система одразу в кількох областях. Як наслідок – зараз йдеться про обмеження використання електричної енергії.. Адже область заживлена лише за тимчасовою схемою і дуже важливо, аби рівень споживання електроенергії не був більшим від нинішньої спроможності системи. А це вже залежить від свідомості українців.

Я пройшовся Львовом – освітлення як в Парижі… До речі, там, зрештою, як і у всій Європі, дуже економно ставляться до електроенергії. Для прикладу, якщо у крамниці чи у кафе увімкнутий кондиціонер, а двері на вулицю відчинені, то такий заклад спочатку оштрафують, а якщо це повториться, то заберуть ліцензію. Тим більше зараз, коли практично в усьому світі енергетична криза. У багатьох країнах впроваджуються заходи з економії електричної енергії.І нам, особливо після минулих обстрілів енергетичних об’єктів, теж необхідно це зробити.

Інакше буде дуже і дуже складно пройти осінньо-зимовий період. Можуть початися віялові відключення. Аби їх не допустити, потрібно виконувати рекомендації енергетиків і влади: не користуватися без нагальної потреби електроприладами з 8:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00. А за газової плити вдома, взагалі краще не використовувати електрочайники та електроприлади для приготування їжі.

Особливо розраховувати на допомогу ЄС не доводиться

– А чи може нам, оскільки ми під’єднані до Європейської енергетичної системи, Європа допомогти з електроенергією?

– Особливо розраховувати на її допомогу не доводиться. ЄС сама потерпає від нестачі електричної енергії. За найбільш критичного рівня, вони можуть нам надати не більше 1 600 мегават. Тобто не більше, ніж могла продукувати Бурштинська ТЕС.

Для енергосистеми України це дуже мало. До недавніх ракетних обстрілів ми самі експортували електроенергію в Європу і таким чином підтримували стабільність енергосистеми ЄС, допомагали зменшувати споживання російських енергоресурсів. Її отримували Польща, Молдова, Румунія, Словаччина і планувалося збільшення пропускної спроможності з Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Та нині, після ракетних атак 10-11 жовтня, ми припинили експортувати електроенергію до Європи. Росія, наносячи удари по українській енергетичній системі, на це й розраховувала, тому й була обстріляна Бурштинська ТЕС.

Нинішня ситуація у нас і в ЄС – наслідки економічної політики РФ, яка посадила на паливно-енергетичну голку усю Європу. Там використовували понад 60% російських: газу, нафту і вугілля.

Кожна криза створює умови для оновлення

– Чи можливо це обладнання придбати у наших європейських сусідів: Польщі, Чехії чи Німеччині?

– Можна. І цим зараз, думаю, займаються і влада, і керівництво енергетиків. Проводяться пошуки і замовлення на виготовлення, гадаю, робляться. Трансформаторні заводи є в Польщі, але навряд чи там є готові трансформатори, які б нам підійшли. Їх потрібно спочатку виготовити (до року часу), а якщо й знайдуться готові, то усе це необхідно правильно підготувати, оформити технічно і юридично, а тоді привезти. На усе це потрібен час.

Але кожна криза, яка стається, – створює умови для того, щоб проводити реконструкції, ставити нове більш ефективне, сучасне обладнання. Адже Запорізький трансформаторний завод та чимало інших виробництв для енергетики вже давно потребували переобладнання та оновлення. Потребували серйозних капіталовкладень.

А енергетику протягом тривалих років використовували, а не розвивали. Зокрема, відбудова теплових електростанцій (які повинні працювати і надалі, бо вирівнюють частоту і потужність в енергосистемі) повинна робитися на абсолютно нових принципах. Зокрема, з екологічно безпечним обладнанням, котлами з циркулюючим киплячим шаром, які мають мінімальні викиди шкідливих речовин окисів азоту і сірки. Для прикладу, парогазові установки (як у Німеччині), що мають коефіцієнт корисної дії 60-62% і є екологічно чистими. Необхідно впроваджувати методи вловлювання чи навіть й утилізації СО2, який утворюється при спалювання органічного палива.

Але наразі на розбитих підстанціях демонтується згоріле обладнання і керівництво думає над тим як їх відновити, де знайти відповідне устаткування. Якщо вдасться знайти відповідні польські чи німецькі аналоги, тоді усе значно швидше запуститься, але все одно на це потрібен час. Так що українці мають розуміти, у якій складній ситуації перебуваємо і поставитися до цього з усією відповідальністю, адже від цього залежатиме їхнє ж благополуччя – світло і тепло.

Тож необхідно економити і сподіватися на наших захисників та енергетиків.

Розмовляла Наталка Сохан