Головне за день

«Зернове питання» мало не посварило Польщу та Україну. Заяви Володимира Зеленського про те, що «дехто підіграє московському актору» і заяви Аджея Дуди, котрий порівняв Україну з потопельником, викликали в обох суспільствах неабиякий резонанс.

Річ у тім, що у вересні Польща, Словаччина та Угорщина в односторонньому порядку, незважаючи на рішення Єврокомісії, заборонили імпорт агропродукції з України. Аби опротестувати це рішення, Україна звернулася до Світової організації торгівлі, що своєю чергою спровокувало серйозний скандал на рівні українсько-польського політикуму.

Чого більше у заявах очільників: емоцій чи політичної конкретики; як сприймають цей конфлікт поляки; чи вплине він на відносини Польщі та України в майбутньому?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Даріуш Матерняк, головний редактор польсько-українського порталу polukr.net

Відеоверсія розмови – тут.

– Хоча конфлікт між Україною та Польщею триває з весни, але пік загострення, включно з різкими заявами президентів Польщі та України, припав саме на середину вересня. Чи варто пов’язувати це із виборами у Польщі, що відбудуться 15 жовтня?

– Частково це – певна суперечність економічних інтересів Польщі та України. Але фактор парламентських виборів, які відбудуться через місяць теж має значення. З одного боку, заяви польських політиків, зрештою, як і українських, є емоційними, а з іншого, вони не були б такими жорсткими, якби в нас не наближалися вибори. Адже передвиборча кампанія має свої правила, свою специфічну атмосферу. Саме тому це перетворилося на гостру дискусію між нашими політиками.   

Боротьба за голоси виборців у Польщі – дуже гостра

– Чи допоможе це правлячій партії здобути додаткові голоси?

– Важко спрогнозувати. Річ у тім, що на цю групу виборців розраховує багато політичних сил. Кожна з них намагається збільшити підтримку хоча б на 1-2%. Якщо подивитися на результати опитувань, то різниця у підтримці деяких партій – дуже невелика. Навіть 1% може стати вирішальним. Боротьба за виборців є дуже гострою і має вплив на нашу зовнішню політику.  

– А чи могли Україна і Польща вирішити це питання без галасу, судів та обміну різкими заявами?

– Якщо виникають такі суперечки, то, звісно, найкраще вирішувати на рівні профільних міністрів. Але проблема в тому, що можливо у нас недостатньо налагоджені канали комунікації на рівні міністерств. Думаю, потрібно попрацювати над тим, аби поліпшити цю комунікацію. Рішення України запропонувати арбітраж на рівні Світової організації торгівлі є правильним. Адже ця організація існує саме для того, щоб Україна, Польща чи інші країни могли звернутися до неї зі своїми проблемами. Про це навіть говорив президент Польщі Анджей Дуда. Він зауважив, якщо Україна звернеться із таким питанням, то Польща дасть свою відповідь.

Національні характери українців і поляків – схожі

– А як громадяни Польщі відреагували на слова Володимира Зеленського, сказані під час Генасамблеї ООН: «Дехто в Європі грає у солідарність в політичному театрі, перетворюючи постачання зерна на трилер, насправді допомагаючи «підготувати сцену для московського актора»?

– Звісно, це було сприйнято не надто позитивно. Найгірше, що можна сказати, аби образити поляків це те, що вони «допомагають акторам москви». Тут присутнє питання емоцій. Національні характери українців і поляків – схожі. Тому присутні емоції. Так було завжди. Звісно, бувають ситуації, коли ці емоції проявляються і на рівні політиків.  

– Президент Польщі Анджей Дуда також відреагував дуже емоційно. Він порівняв Україну з людиною, котра тоне, хапається за все, що може і здатна втопити свого рятівника. Ця заява була спровокована виступом Володимира Зеленського чи цьому є інше пояснення?

– З одного боку, ця емоційна реакція була наслідком. З іншого боку, Анджей Дуда сказав, якщо це питання дійде до Світової організації торгівлі, то буде його вирішувати. На мою думку, це – дуже правильний шлях, аби скерувати дискусію на майданчик, призначений саме для цього. Станом на сьогодні бачимо хороший результат: емоції понизилися і ми перейшли до дискусій на рівні профільних міністрів.  

Польща немає багато озброєння, щоб передати Україні

– На вашу думку, після висловлювань очільників України та Польщі, поляки почали менше підтримувати Україну чи все ж таки вони розуміють емоційний характер цих заяв?

– Якщо почитати коментарі пересічних поляків у соцмережах, то помітне певне обурення. Воно стосувалося українських політиків, президента і представників уряду. Але не думаю, що це впливатиме на ставлення до українців, котрі приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. Усі розуміють, що в Україні – війна. Більшість поляків усвідомлює, що попри всі суперечки основною загрозою залишається Росія і в нас немає інших варіантів, аніж й надалі підтримувати Україну.   

– В Україні з великою тривогою сприйняли заяву прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького про те, що Польща не передає зброю Україні, оскільки проводить модернізацію своєї армії. Згодом Анджей Дуда уточнив, що йдеться лише про нове озброєння. Чи насправді Польщі вже нічого передати?

– Насправді у Польщі таких видів озброєння, як танки, бойові машини піхоти чи артилерія, які можна було б передати Україні залишилося небагато. Є запит на виробництво польської самохідної гаубиці «Krab», але на їхнє виготовлення та передачу українській стороні знадобиться, як мінімум, 2 роки. Якщо послухати експертів, Польща уклала із Південною Кореєю контракт на закупівлю танків К-2. На озброєння польської армії вже надійшло 20 чи 30 таких танків. Їхня загальна кількість має сягнути 820 одиниць. Експерти розглядають варіант, що можливо що через 5, 7 чи 10 років Україна також зацікавиться придбанням таких танків для ЗСУ.

Польща, Латвія, Литва можуть закрити кордон з Білоруссю

– Нещодавно Анджей Дуда відвідав кордон України, Польщі та Білорусі, перед тим мігранти намагалися прорвати кордон Польщі з білоруського боку… Чи може Польща, з метою безпеки, зважитися на закриття кордону з Білоруссю?

– Насправді тиск людей, яких білоруські спецслужби відправляють на кордон з Польщею, збільшився. Можливо до зими тенденція спаде, оскільки погодні умови не надто цьому сприятимуть. Міністри внутрішніх справ Польщі, Латвії і Литви (країни, які межують з Білоруссю) домовилися, що в разі збільшення кількості мігрантів з білоруської сторони, ці країн закриють усі пункти пропуску з Білоруссю. Звісно, це – можливо. Але наша реакція залежатиме від дій білоруського режиму та його бажання перевірити чи готові вказані країни зробити такий крок.

Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич