Естонія просить Німеччину дозволити передачу Україні касетних боєприпасів
- П'ятниця, 27 січня 2023
Україна звернулась до Естонії з проханням передати касетні боєприпаси для протистояння повномасштабній російській агресії, й Таллінн просить Берлін дозволити їхній реекспорт.
Про це в інтерв’ю ERR заявив естонський міністр оборони Ханно Певкур.
«Естонія вирішила надати Україні артилерійські боєприпаси калібру 155 міліметрів. Говорити про деталі угод між збройними силами Естонії та України, зокрема про кількість і номенклатуру боєприпасів, я не вважаю за необхідне. Якщо ми надамо Україні касетні боєприпаси, я не бачу тут проблем, оскільки вже зараз обидві воюючі сторони використовують на території України такі боєприпаси», – сказав Певкур.
Сили оборони Естонії мають у своєму розпорядженні касетні боєприпаси німецького виробництва з 90-х років. Німеччина, від згоди якої залежить тепер можливість поставок касетних боєприпасів з Естонії до України, сама від виробництва і використання таких снарядів відмовилася.
Касетні боєприпаси вважаються особливо небезпечними для цивільного населення принаймні тому, що елементи, які не розірвалися, перетворюються, по суті, на міну і можуть вбити або покалічити випадкових людей.
«Застосування таких снарядів і бомб у густонаселених районах заборонено, але саме це росіяни і робили, наприклад, у Харкові. Але, з іншого боку, використання таких боєприпасів для придушення сил противника на відкритій місцевості може бути цілком виправданим, оскільки ці збройні сили є легітимними цілями для ударів», – коментує співпрофесор міжнародного права Талліннського університету Рене Вярк.
Росія та Україна, а також Естонія входять до порівняно невеликої групи країн, які не приєдналися до чинної вже майже 15 років міжнародної конвенції, що забороняє застосування і передачу касетних боєприпасів. Угоду не підписали також, наприклад, Сполучені Штати, Китай та Ізраїль.
