Глава МЗС Німеччини усьоме з початку повномасштабної війни прибула у Київ
- Вівторок, 21 травня 2024
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок у вівторок, 21 травня прибула до Києва з сьомим від початку повномасштабного вторгнення Росії візитом.
Про це пише «Європейська правда» з посиланням на німецькі ЗМІ, зокрема, n-tv.
Міністерка прибула у вівторок вранці з візитом, який традиційно не був анонсований з міркувань безпеки.
Відео з прибуттям міністерки розмістив в соцмережі X журналіст Spiegel Крістоф Шульт.
Ankunft Außenministerin Baerbock in Kiew. Begrüßung durch Botschafter @MJaegerT Mehr auf @derspiegel pic.twitter.com/hPslpoI342
— Christoph Schult (@schultchristoph) May 21, 2024
Бербок закликала до посилення міжнародної підтримки України у сфері протиповітряної оборони.
«Щоб захистити Україну від російського граду ракет і безпілотників, вона терміново потребує більшої протиповітряної оборони», – заявила вона на початку свого сьомого візиту солідарності в Україну з моменту початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року.
«Ми повинні зараз об’єднати зусилля, щоб Україна могла вижити (…) і щоб війська Путіна не опинилися незабаром біля наших власних кордонів», – звернулася Бербок до міжнародних партнерів.
Глобальна ініціатива щодо посилення протиповітряної оборони, яку вона запустила разом з міністром оборони Борисом Пісторіусом, зібрала майже мільярд євро для надання додаткової підтримки українським силам протиповітряної оборони.
«І ми інтенсивно працюємо над тим, щоб ця сума стала ще більшою. Ми перевертаємо кожен камінь кілька разів і просунулися вперед з додатковим комплексом Patriot», – додала міністерка.
Кілька держав на 22-му засіданні Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») 20 травня висловили підтримку ініціативі Німеччини з пошуку засобів протиповітряної оборони для Києва.
Нагадаємо, уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні, 17 квітня. Берлін пізніше повідомляв, що обговорює з Данією та Нідерландами фінансування ініціативи.
У квітні Бельгія також оголосила про виділення 200 мільйонів євро на німецьку ініціативу, а у травні Канада пообіцяла дати понад 55 мільйонів доларів.
