«Громади зможуть законодавчо підтримувати ЗСУ» – Безгін про допомогу армії та як спрацював військовий ПДФО
- Понеділок, 06 травня 2024
У Раді ухвалений у першому читанні законопроєкт 9559-д, за яким у громад з’явиться можливість законодавчо підтримувати ЗСУ. Як це вплине на допомогу армії, чи правильним було рішення ВРУ забрати військове ПДФО з бюджетів громад, чи буде прийнятий зареєстрований у Верховній Раді проєкт закону, яким передбачається поетапне передання органам місцевого самоврядування повноважень з адміністрування податку на майно та якою є ситуація з перейменуванням Червонограду – у програмі АнтиТокШоу на ТРК «Перший Західний» заступник голови комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
Відеоверсія розмови – тут.
Земельні питання не мають розглядатися в режимі онлайн
– У першому читані ухвалений законопроєкт 9559-д, який стосується можливості громад закуповувати дрони, РЕБи, пікапи та інші засоби з місцевого бюджету. Тиждень тому ваш комітет розпочав розгляд поправок нардепів до другого читання. Які саме застереження мають обранці до цього документу?
– Дійсно, 9559-д стосується допомоги армії. На моєму підкомітеті (з питань адміністративно-територіального устрою) пройшли більшу частину поправок, а другу – розглянемо у найближчі дні і наступного тижня він зайде на комітет.
Ключові розбіжності полягають у тому, це буде повноваження органу місцевого самоврядування, чи воно буде делеговане. Бо одна справа, коли громада безпосередньо займається цим питанням, а інша – коли держава дає таке повноваження і, відповідно, має забезпечити ресурсами.
Також точаться дискусії і щодо норм, в яких йдеться про онлайн-голосування під час воєнного стану. Для Львівщини це може бути не дуже актуально. Але, якщо говоримо про Харківську або Херсонську області, то, безумовно, без опцій працювати онлайн – неможливо виконувати діяльність. Але є один момент – це земельні питання. Наш комітет категорично проти того, щоб їх розглядати в режимі онлайн, бо це створює корупційні ризики. Навколо цього точиться непроста дискусія.
Потрібно законодавчо дозволити громадам підтримувати ЗСУ
– Щодо закупівлі дронів, РЕБів і так далі – доводилося чути, що до голів територіальних громад, які виділяли кошти з місцевих бюджетів на їх закупівлю, могла несподівано навідатися, скажімо, аудиторська служба. Чи справді це так?
– Такий ризик є, бо профільний закон про місцеве самоврядування не передбачає підтримки Збройних сил. Як би це парадоксально не звучало, якщо йти суто за буквою закону, а не за здоровим глуздом, то можуть інкримінувати перевищення повноважень чи не цільове використання коштів. Я чув щодо цього скарги від громад, які кажуть, що начебто, через допомогу ЗСУ порушувалися відповідні справи. Але жодного практичного кейсу наразі не бачив. Але повторюся, такий ризик є. І новий закон дозволяє допомагати ЗСУ, навіть від самого початку повномасштабної війни.
– Противники цієї норми кажуть, що закон не має зворотної сили…
– Юридично – так. Але з точки зору практики – українське законодавство і Конституція не в повному обсязі відповідають викликам повномасштабної війни. Слід знайти механізми, які б дозволили убезпечити тих голів громад, хто займався не бруківкою, а – підтримкою ЗСУ. Це відповідальна позиція.
– Це своєрідна амністія для місцевого самоврядування?
– Розуміємо, що ця норма має бути виписана максимально чітко і жорстко, тут ще тривають дискусії. Йдеться про амністію саме для тих, хто дійсно підтримував ЗСУ, а не проводив якісь інші закупівлі під виглядом підтримки ЗСУ.
«Не чув про блокування проплат на підтримку ЗСУ»
– Також розпорядники коштів скаржаться, що казначейство може «підвісити» проплати на допомогу ЗСУ під приводом того, що вони не відповідають бюджетному кодексу України. Є така небезпека?
– Не знаю практичних кейсів, щоб казначейство обмежувало такі закупівлі. Є проблема з 590-ою постановою Уряду, яка занадто регулює питання витрати коштів органів місцевого самоврядування. Але наразі я не чув проблемних випадків.
З колегами порушували це питання, коли працювали на Житомирщині. На майданчику Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України готуємо пропозиції щодо зміни цієї постанови. Але в нашому контексті це більше стосується роботи з міжнародними партнерами, де потрібно здійснювати доплати зі свого бюджету, навіть маючи залишки.
– Чи можете назвати орієнтовні часові рамки, коли законопроєкт 9559-д буде винесений на розгляд Ради в другому читанні?
– Утримаюся від прогнозів, бо на перше читання комітет виніс цей законопроєкт ще у вересні 2023, а розгляд відбувся аж наприкінці квітня. Будемо намагатися пришвидшувати цей процес.
Рішення щодо військового ПДФО було напівправильним
– У жовтні 2023 парламент ухвалив рішення про те, що військовий ПДФО забирають із бюджетів громад і передають до держбюджету, аби ці кошти пішли на закупівлю техніки для ЗСУ та інші потреби. Минуло пів року, за вашими оцінками – рішення було правильним?
– Швидше напівправильним, поясню чому. Чи це дозволило мати додатковий ресурс на забезпечення Збройних сил? Так! Чи це покращило ситуацію з дронами і РЕБами? Теж так. А от стосовно не стратегічних закупівель (пікапи та більш дрібних речей), на мою думку, не покращило. З того, що чую безпосередньо від військових, то раніше усі процедури (на не стратегічні потреби) відбувалися набагато швидше, бо вони могли звернутися до громад.
Тож вийшло навпіл, десь здобули, десь – втратили. Якийсь шмат ПДФО слід було залишити в громадах і зробити його цільовим. Це було б краще і збалансованіше.
– Чи це рішення ще можна змінити?
– Будемо дискутувати про це восени під час бюджетних консультацій. Усе залежатиме від загальної фінансової ситуації в Україні. Зараз вкрай важко прогнозувати, що у нас буде через 4-6 місяців. Зокрема, у нас є стала підтримка з боку європейських партнерів, але бачимо, з якими потугами дається діалог зі США.
Податок на майно мають адмініструвати тергромади
– Громади можуть отримати додатковий ресурс у вигляді податку на майно. У березні у Верховній Раді зареєстрований проєкт закону, який передбачає поетапне передання органам місцевого самоврядування повноважень з його адміністрування. За оцінками його обсяг – до 15 млрд гривень. Якщо документ ухвалять, то громадам доведеться створювати мініподаткові?
– Якщо спрощено, то саме так. Є така пропозиція, зареєстрована колегами. Я не підписував цей законопроєкт, не зовсім поділяю цей механізм, але загалом, концептуально – підтримую. Сподіваюся, що ми його якнайшвидше розглянемо у першому читанні і далі будемо розбиратися у деталях. Це дійсно має покращити ситуацію.
Тут логіка проста – коли ми кажемо про податкову, то вона зосереджена на ПДВ, адже це наповнює центральний бюджет. Якщо ж говоримо про громади, то місцева влада точно краще розуміє хто і де працює: хто сплачує податки, а хто комусь – в конверті. Для податкової податок на майно не є пріоритетним, бо лише його адміністрування буде потребувати більше часового і грошового ресурсу, ніж від нього буде користі. Тому правильним буде поступово передавати повноваження з його адміністрування територіальним громадам.
Щодо реальних цифр, то я не був би настільки оптимістичний, усе буде впиратися в спроможність громад. Там, де вони крупніші, з більшим фаховим потенціалом – буде безумовний плюс. А в громадах зі слабким кадровим потенціалом – на початках навіть мінус, але децентралізація це ж про відповідальність, тому її треба брати на себе.
Не йдеться про те, що будуть щось додатково стягувати
– Оці 15 млрд (це умовна цифра, оптимістичний варіант) зараз не платять тому, що у працівників податкової не доходять руки?
– Так. І його будуть платити не через те, що щось будуть додатково стягувати, а тому, що сумлінні громадяни і так повинні це робити.
Це ж така історія, яка може торкнутися і питання інвентаризації земель безпосередньо в громадах. Ми ж розуміємо, що далеко не усюди земельний податок сплачується в нормальному обсязі. У деяких місцях, давайте чесно говорити, він комусь йде готівкою в конверті. Це усе про прозорість процедур, але, знову ж таки, тут має бути партнерство між центральною та місцевою владою. Перша має дати інструмент, а друга – наповнювати свій бюджет.
Далі – рішення за Верховною Радою
– Комітет Ради вирішив перейменувати Червоноград на Шептицький, але мешканці міста досі не є прихильними щодо цього…
– Комітет це рішення ухвалив, і я був серед тих, хто адвокатував перейменування на Шептицький. Постанова сформована і там більше трьохстот перейменувань. Далі – уже розгляд у Верховній Раді.
Інший момент – у місцевого самоврядування Червонограда було понад тридцять років Незалежності, аби спрямувати документи зі своєю пропозицією у Раду щодо перейменування міста. Для мене це питання просте – росіяни, коли окуповують наші території, перше, що роблять – усе перефарбовують. Приміром, «Маріуполь» з українського прапора – у їхній триколор. Якщо ми заграємося в демократію і не хочемо очищувати свій культурний топонімічний простір, то хто ж тоді буде боротися за нашу державу, її збереження на карті.
Думаю, що рішення буде проголосоване, навіть якщо мешканці Червонограда образяться. Вважаю, що митрополит Шептицький достатньо видатна постать в Україні та її історії, а тим більше на Львівщині, щоб на його честь був названий Червоноград.
Розмовляли Віктор Біщук, Ярина Капітан
Записала Наталка Сохан
