Головне за день

Унаслідок удару російських терористів у суботу, 22 червня, по Харкову поранено 56 людей, троє загиблих.  За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, це був черговий терор проти мирного населення міста. Епіцентр удару – п’ятиповерхівка, пряме попадання. У неділю, 23 червня, російська армія знову атакувала Харків. Росіяни поцілили у приватний будинок та дитячий навчальний заклад: одна людина загинула, дванадцятеро поранених.

І подібні обстріли відбуваються у Харкові щодня. Як місто виживає під постійними ударами, чи є електроенергія, як навчаються діти та що відбувається на цьому напрямку на лінії фронту – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» депутат Харківської обласної ради Олександр Скорик.

Відеоверсія розмови – тут.

У травні в Харкові – 21 доба тривог

– У неділю (23 червня) після чергового рашистського теракту у Харкові, частина міста була без світла, зупинялися метро і електротранспорт. Чи відновили вже комунікації? І яка в місті загалом ситуація?

–Так, у неділю, незважаючи на те, що було велике християнське свято, російські терористи вдалися до хаотичних обстрілів Харкова – скинули чотири керованих авіаційних бомби. Одна з них влучила у приватну школу, два КАБи – по непрацюючим підприємствам, а ще один – по приватному господарству в Холодногірському районі, де, на жаль, загинув чоловік 73 років.

Після ударів місто майже повністю було знеструмлене, не працював наземний електричний транспорт та метро. Також у деяких частинах міста були відключення води. До вечора все це було відновлено нашими комунальниками. Це просто феноменальні люди, які зразу після обстрілу виходять на місце обстрілу починають ремонтувати, все влаштовувати так, щоб за дуже короткий час місцяни не відчували, що місто знищується ворогом.

Наведу статистику. Вчорашній знищений освітній заклад – це уже 796 зруйнований у Харкові. Також постраждали: 271 – заклади культури, 52 – спорту, 34 – парки і площі. І загалом у місті, для прикладу у травні, була 21 доба тривог. Жити тут надзвичайно складно, бізнесу працювати – теж.

А відключення світла у Харкові не є якимись більшими, такими як у всій Україні. Наші енергетики розподіляють ресурси справедливо.

Безладу і сміття у Харкові немає

– У мене мороз по шкірі, з огляду на частоту російських ударів. Ви згадали, що під ударом була одна зі шкіл міста. Також була інформація, що в суботу в одному з міських укриттів у школярів був випускний. Як вдається в таких умовах навчати дітей, завершувати освітній рік?

– Коли були «прильоти» КАБів, то поруч на станції метро діти святкували останній дзвоник. Зі слів очевидців, діти плакали, коли дізналися, що є загиблий. Це реалії Харкова.

А у неділю прилетіло по приватній школі Бойко («Авторська школа Бойко»), яка, до речі, працює офлайн, туди ходять діти. Якщо б це був не вихідний день, то я навіть не уявляю, що би могло статися. Школа зруйнована на 80%: побитий харчоблок, класи – саме та частина, де могли б перебувати діти. Однак уже наступного дня прийшли батьки і учителі і почали її відновлювати, не зважаючи на те, що був ризик повторних ударів.

Такий менталітет у харків’ян, вони люблять своє місто. При тому, що у нас нереальні руйнування з 2022 року, однак коли їдеш містом, то немає відчуття, що воно розбите. Десь трохи вікна забиті, є руйнування. Але безладу і сміття у нас немає.

Лише екологічні збитки після «прильоту» по «Епіцентру» мільярд

– Чи рахували, бодай приблизно, скільки коштів потрібно, аби повернути місту попередній вигляд? Принаймні, те, що стосується закладів освіти, бо до навчального року їх потрібно підготувати. Харків показав приклад того, як можна навчатися в метро. У вас побудовані перші школи в укриттях – чи плануєте цю практику розширювати.

–  Це дикість, що доводиться у 21-му сторіччі у центрі Європи будувати підземні школи для дітей. Важко пояснювати нашим закордонним друзям, що маємо це робити. У нас одна вже діюча підземна школа і ще кілька будуються з нуля, щоб діти таки можливість вчитися офлайн. Бо було два роки covid-19, третій рік війни і багато дітей практично не мали можливості сісти за парту. І це не тільки в Харкові, це – реалії усієї України.

А щодо порахувати збитки – це нереально. Одну цифру приведу. Екологічна інспекція оголосила, що лише екологічні збитки після «прильоту» по «Епіцентру» у Харкові склали приблизно мільярд гривень. Це цифра лише по одному об’єкту. Тож загальні збитки зараз обговорювати немає сенсу.

Знищено дуже багато бізнесу, шкіл, дитячих садків, закладів- культури, спорту; мільйони людей залишилися без житла. І щодня це триває. Щоб ви розуміли, коли у Харків уночі прилітає КАБ, а у нас лінія фронту десь в 35 кілометрах від міста, то усі це чуємо, бачимо спалах від нього. Чуємо як працює наша та ворожа артилерія, як збивають безпілотники. Харків’яни кожну ніч це переживають.

Харків тепер потерпає виключно від КАБів

– Власне, про ситуацію на лінії фронту. В угрупованні військ «Хортиця» доповіли, що росіяни відводять деякі підрозділи з-під Вовчанська через втрату боєздатності. Також подібне фіксують і поблизу Липців і Тихого. Яка ситуація зараз на Харківщині? Чи поменшало обстрілів, зокрема, з систем С-300, після того, як ЗСУ почали знищувати їх західною зброєю?

– Це радісна для харків’ян новина. Цього місяця у нас не було «прильотів» по місту С-300, бо усі системи були знищені, або відведені на таку дальність, з якої вони не ефективні. Зараз Харків потерпає виключно від керованих авіаційних бомб, які росіяни навчилися пускати з великої відстані. Розуміємо, що точність у них дуже низька і усі «прильоти» – це хаотичний скид для залякування людей.

А щодо ситуації на фронті, то я спілкуюсь з багатьма військовими. На Харківщині, на лінії розмежування, наші військові місцями контрнаступають. Росіяни мають неймовірні втрати і вони виводять окремі підрозділи, щоб їх доукомплектовувати. Це не відступ. Наші сили оборони міцно тримають фронт і, думаю, що найближчим часом почуємо гарні новини з лінії розмежування.

– А чи залишаються у Вовчанську ще цивільні та чи триває там евакуація?

– В місті цивільним неможливо залишатися, оскільки, по-перше, там йдуть постійні вуличні бої. А по-друге, ворог поставив за ціль знищити Вовчанськ, як вони зробили в Маріуполі, в Авдіївці, і там практично вже нічого живого, жодного не знищеного будинку не залишилося.

Евакуація там проведена ще в травні, можуть бути поодинокі випадки, коли дехто принципово залишається, але в умовах міської забудови вижити там неможливо.

Розмовляла Ніна Сукач