«Хочемо вигадати власний велосипед». Андрій Магера про те, чи доброю є ідея обмежити каденції міських голів
- Сьогодні 17:40
У соцмережах з’явився проєкт закону, який передбачає внесення змін до виборчого кодексу України щодо обмеження кількості термінів перебування на посаді міського голови. Зазначається, що у разі, якщо особа вже обіймала посаду міського голови два повних строки, вона не матиме права повторно балотуватися на цю посаду, незалежно від перерв між відповідними строками. Колишній народний депутат та ексголова Комітету виборців України Олександр Черненко повідомив, що у ВРУ вже збирають підписи, аби зареєструвати цей документ. Така перспектива спричинила бурхливе обговорення. Противники кажуть, що це обмеження конституційних прав громадян. Натомість прихильники наголошують на потребі оновлення місцевої влади. Серед останніх голова Львівської ОВА Максим Козицький, який запропонував обмежити можливість балотування для міських голів, щоправда чотирма термінами.
Більше деталей про цю ініціативу та чи обмежує вона конституційні права – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» заступник голови Центральної виборчої комісії в 2007-2018 роках Андрій Магера.
Відеоверсія розмови – тут.
«Документ має серйозні вади»
– Наскільки серйозною може виглядати ця ініціатива?
– Також маю інформацію від Олександра Черненка, що такий законопроєкт є і він готується для підписів народними депутатами України. Чи буде він внесений – ще те питання. Частково збирання підписів – це також вивчення реакції суспільства на подібний законопроєкт, як ми до нього поставимося.
Зі свого боку скажу, що документ має серйозні вади як конституційного характеру, так техніко-юридичного. Видається, що його писав не юрист. Бо фахівець дуже чудово розуміє, що в аспекті часу термін і строк – це зовсім різні поняття. Це не слова-синоніми. Термін – це точка в часі, наприклад, 17 квітня 2025 року. А строк – це часовий проміжок, наприклад, 15 днів, один місяць, три роки і так далі. І коли у цьому законопроєкті пишуть не більше двох термінів підряд, то в юриста може голова «закипіти». Він намагатиметься зрозуміти, як поєднати ці дві точки в часі і яким чином цей законопроєкт може запрацювати. Навіть безвідносно до конституційних положень, яким він суперечить.
«Треба вносити зміни до Конституції»
– Видається, що для імплементації цього проєкту закону доведеться змінювати Конституцію, що з одного боку є неможливим під час дії воєнного стану. А з іншого – важко, зважаючи на кількість депутатів, які будуть готові голосувати за це у Раді, адже потрібна конституційна більшість…
– Є два моменти конституційні, на які би хотів звернути увагу з огляду на текст оприлюдненого законопроєкту. Перший – це те, що з усіх виборних посадових осіб в Україні, а це: президент України, народний депутат, сільські/селищні/міські голови і депутати місцевих рад, лише відносно президента України, а конкретно у статті 103, існують обмеження щодо строків обрання на цей пост, тобто не більше двох строків підряд. Це не абсолютна заборона, тому що після певної перерви та ж сама особа знову може балотуватися і на третій, і на четвертий строк. Конституція цього не забороняє.
Відносно усіх інших посадових виборних осіб такої межі не існує. Аби змінити це становище речей, треба вносити зміни до Конституції. Не ухвалювати зміни до виборчого кодексу, а до Конституції.
Другий момент, законопроєкт передбачає зворотну дію в часі, якщо він буде ухвалений. Йдеться про те, що він буде поширюватися на тих міських голів, які уже до того обиралися, тобто двічі, тричі і так далі.
Це з точки зору Конституції досить дивна конструкція, тому що Основний закон України прямо в статті 58-й забороняє зворотність дії.
«Це справа територіальної громади»
– Дозвольте уточнити якраз цей момент. Справді, за певним виключенням в Україні закони не мають зворотної дії, але чи не випливає з цього твердження те, що якщо цей законопроєкт приймуть, то відлік каденції мерів доведеться розпочинати заново? А все, що було до його прийняття, не матиме значення…
– У прикінцевих положеннях цього законопроєкту написано, що він стосується тих, які вже обрані і рахуються усі ті строки, які були до того. (Не терміни!). Строки повноважень всіх міських голів, які були, а це: Віталій Кличко, Борис Філатов, Руслан Марцінків, Сергій Надал і багато-багато інших. В тому числі міський голова Львова Андрій Садовий.
Також хотів би наголосити на тому, що в Конституціях європейських країн, а ми, власне, хочемо вступити в Європейський Союз, НАТО і так далі, хочемо цим стандартами відповідати, немає обмежень щодо строків обрання мерів чи міських голів на певну кількість. Це справа територіальної громади. Якщо вона довіряє цьому керівнику громади, то нехай вони його хоч 10 разів оберуть. Якщо не довіряє – проголосують за іншого. Це само собою мало би бути зрозумілим.
Але ж ні, ми хочемо вигадати власний велосипед. Дуже сподіваюсь, що цей законопроєкт не буде зареєстрований у Верховній Раді України.
– Питання політичне, аніж зі сфери виборчого права. А чи знайдеться необхідна кількість голосів для таких змін, якщо цей законопроект таки буде внесений в сесійну залу? Адже бачимо, що підписи збираються…
– Аби зареєструвати цей законопроєкт, достатньо підпису одного народного депутата. Очевидно, якщо говоримо про підписи одразу кількох нардепів, це свідчить, що одна людина не хоче брати на себе відповідальність.
Та ми теж чудово розуміємо, що певний народний депутат афілійований з певною політичною силою. І з точки зору політичної, уже навіть не правової, це дивна річ налаштувати проти цієї політичної сили впливових міських голів багатьох територіальних громад в Україні. Але, зрештою, це справа цих людей, як казав наш мудрий Іван Франко, «кожен коваль свого щастя».
«Влітку жодних виборів не буде, це 100%»
– Народні обранці проголосували за продовження воєнного стану в Україні на 90 днів. Це 15-й раз, коли президент видавав цей указ, а депутати підтверджували його. Чи це означає, що про вибори в Україні потрібно забути, принаймні до листопада цього року. Чи, можливо, існують шляхи обійти цю заборону?
– Ні, під час воєнного стану існує абсолютна заборона на проведення виборів. Це прописано в законі про правовий режим воєнного стану.
Визнаю, що в Конституції це оптично написано, проте це не означає, що вона не має на увазі неможливості проведення виборів під час воєнного стану. І, на жаль, досі ніхто не звертався до Конституційного суду за відповідним тлумаченням. Але для мене, як для юриста у сфері Конституційного права, не виникає жодних сумнівів, що під час воєнного стану, надзвичайного стану чи стану війни, вибори відбуватися апріорі не можуть.
Звісно, влітку жодних виборів не буде, це 100%. А восени ймовірність їхнього проведення є надзвичайно низькою і не перевищує 10%. Це умовно і дуже оптимістично.
«Вибори треба розводити в часі»
– Уявімо, що воєнний стан в Україні скасовують, припустимо, 31 серпня 2025 року. Який термін законодавство визначає для якнайшвидшого проведення президентських виборів? Адже буде йтися, швидше за все, про такі вибори…
– Виборчий кодекс, на жаль, встановлює дуже нереальний місячний строк для підготовки до виборів після скасування воєнного стану в Україні. Це означає, що за цей час Центральна виборча комісія має повністю підготуватися в усіх відношеннях: і реєстр виборців, і виборча інфраструктура…
Цей строк мав би бути значно більшим. Ми, експерти з виборчого права, кажемо, що він оптимально мав би бути шість місяців. Але разом з тим, чудово розумію, що запит суспільства буде настільки колосальним на негайне проведення виборів, що ніхто цього часу не дасть. Тож, якщо буде хоча б три місяці, це буде вже щось. Це точно краще, ніж один місяць.
Відносно строків виборчого процесу. Президентські вибори – це 90 днів виборчого процесу до дня голосування. Наголошую на цьому, бо після цього ще є етап встановлення результатів виборів, він тягне певну кількість днів, або й повторного голосування. І в цілому це може затягнутися ще десь на місяць.
Для парламентських виборів – 60 днів і для місцевих – 50 днів. І якщо хтось має намір об’єднати всі ці вибори і провести їх синхронно, тобто одночасно, і президентські, і парламентські, то скажу, що це дуже погана ідея. Вона призведе до порушень, брудних виборів. Цього точно не треба робити. Вибори треба розводити в часі.
Розмовляв Віктор Біщук
