«Інаше – не виживемо». Експерти про те, чи доцільно та яким чином слід запроваджувати таргетовану систему оповіщення тривог
- Вівторок, 04 лютого 2025
Змінити систему сповіщення про повітряні тривоги закликають урядовців у Європейській Бізнес-Асоціації. Через вимушені паузи, а отже й збитки, бізнес просить переглянути підхід і впровадити таргетовану систему оповіщення. Йдеться про те, щоб тривога охоплювала лише райони з реальним ризиком, а не всю область повністю.
Як знайти баланс між інтересами бізнесу та безпекою, скільки часу втрачають компанії через повітряні тривоги, і в які суми збитків це виливається та чи реально впровадити таргетовану систему оповіщення – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» менеджерка комітетів Європейської Бізнес-Асоціації Дарʼя Січкар та голова Всеукраїнської авіаційної асоціації «АОПА Україна» Геннадій Хазан.
Відеоверсія розмови – тут.
Збитки до 50% від діяльності підприємства
– У жовтні 2022 року проводили приблизні підрахунки того, яких збитків завдають українській економіці зупинки роботи підприємств через повітряні тривоги і тоді називали суму не менше ніж 7 млрд і 400 млн грн. Чи проводилися зараз такі дослідження?
Дарʼя Січкар: Час від часу у нашій асоціації проводимо такі опитування. Слід розуміти що компанії, які є у Свропейській Бізнес-Асоціації, не лише українські, це й міжнародні. І, відповідно, вони зазнають значних збитків. Тут слід звертати увагу на тип індустрії, чим саме займається компанія. Також залежить від місця знаходження, наприклад, на Півдні збитки можуть сильно відрізнятися від тих, які компаній, які зазнають підприємства на Заході. Є й інші критерії. Та в цілому, за нашим останнім дослідженням, яке було проведено буквально на початку року, збитки можуть сягати до 50 відсотків від діяльності підприємства.
Це така озагальнена сума, яка була підсумована відповідно до нашого внутрішнього дослідження в асоціації.
«Слід адаптувати ізраїльську систему»
– Чи зверталися ви до урядовців, зокрема, до Мінекономіки та з якими пропозиціями і якою була відповідь?
– Наразі ми в діалозі, потрібно знайти баланс. Бо коли тривога по всій області, а загроза лише в окремому регіоні (говорю про БпЛА), то при такому режимі роботи, підприємства не виживуть. Тож слід знайти баланс і першим таким кроком є запровадження таргетованої, диференційованої системи оповіщення тривоги по районам.
Знаємо, що вже були такі тестування в Житомирській та Черкаській областях. Підтримуємо цю ідею, вважаємо, що потрібно її запроваджувати, покращувати. Інакше відповідальному біснесу доведеться закривати виробництва.
– У Повітряних силах – ми запрошували їхніх представників – пояснили, що офіційно коментувати такі рішення вони, на жаль, не можуть. Є на це певні причини.. І все ж, ще у листопаді-грудні 2023 року в Україні обговорювали ідею не оголошувати тривогу, якщо злітає МіГ-31К і зрозуміло, що цей виліт не бойовий. Але до втілення цієї ідеї так і не дійшло. Наскільки реальною виглядає впровадження системи таргетованих тривог. Чи можливо простежити цю загрозу аж до району, громади?
Геннадій Хазан: Такі системи впроваджувати можна. Зокрема, вони вже існують в Ізраїлі. І така ініціатива мала би бути держави для того, аби забезпечити роботу бізнеса та зменшити психологічний тиск на громадян України.
Це дуже суттєва річ. Але на сьогодні чомусь про ці питання голова болить у громадського сектору. Систему, яка працює в Ізраїлі, треба модифікувати під ризики України. Не кажу, що це можна зробити уже, але у лютому 2025 буде завершення третього року війни. І вважаю, що влада держава має зробити все для того, щоб забезпечити роботу бізнесу.
– Але ви як як фахівець у сфері авіації можете підтвердити, що це реально втілити?
– Удоводнювати нікому нічого не потрібно. Тим більше, Ізраїль пропонувала Україні такі системи і є питання, хто саме відомивився від цього.
«Усі ризики треба опрацювати»
– А стосовно яких цілей може стосуватися така таргетована система оповіщення, чи це лише безпілотників? Бо є ж Херсонщина, чи Донеччина, де є ризики КАБів чи артилерійськимх обстрілів?
– Коли російський літак підходить до позиції, то слід жовту тривогу оголошувати – це високий ризик. Потім скид КАБу, у людей є три-чотири хвилини, щоб сховатися. Усі ризики треба опрацювати, є системи, які здатні усі врахувати.
Треба будувати більшу кількість укриття відкритого типу по місту, щоби люди, могли заховатися. Розумію, що одна справа – надавати дозвіл на відкриття нічним клубам, а друга – будувати під час війни об’єкти, які би мали урятувати життя українців.
Бо якщо нема єбажання, то чиновники завжди знайдуть безліч причин, чому таких уриттів не можливо побудувати.
«Слід сідати за стіл переговорів»
– Будьмо відверті, не всі бізнеси притягють через роботу під час тривоги. Тим паче, покарання за це у законодавці не перебачено. Одна справа, коли це торговий центр, де зупинка передбачена внутрішньою політикою, а інша – маленькі магазинчики, які працюють за готівку і їх ніхто не контролює. Як, на ваш погляд, мали би діяти правила гри для всіх?
Дарʼя Січкар: Запровадження таргетованої системи оповіщення тривог і дозволила б врегулювати цю проблему. Таким чином будуть запроваджені рівні умови для всіх бізнесів – і для великих, і для маленьких компаній: крамничок, магазинчиків, які продовжують працювати. Це буде більш справедливо, раціонально.
Звичайно, ми не повинні забувати про життя, безпеку відвідувачів, робочий персонал. І, власне, коли ми зверталися до міністерств економіки, внутрішніх справ, які будуть опікуватися цими питаннями, то нолошували на цьому. Цей аспект є важливим.
Тому вкотре наголошую, тут потрібно знайти баланс; розуміємо, що це буде не просто, але слід сідати за стіл переговорів. Держава спільно із бізнесом мають знайти таке рішення, яке допоможе врегулювати цю проблему.
Розмовляла Ніна Сукач
