«Інформаційна атака Кремля». Безсмертний про те, як пов’язані ядерні «лякалки» Білорусі, візит Орбана та заяви радників Трампа
- П'ятниця, 05 липня 2024
Співвідношення в пострілах на фронті кардинально зменшується: з 1 до 8 ще два місяця тому до 1 до 3. Саме тому Москва запускає механізми, аби продовжити паузу у допомозі Україні. Ядерні «лякалки» Білорусі, вкиди про переговори та навіть візит прем’єра Угорщини Віктора Орбана в Україну – це все інформаційно-психологічні атаки з Кремля.
Про головування РФ у Радбезі ООН, перспективи для України саміту НАТО у Вашингтоні та погрози лукашенківців – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» політик та дипломат Роман Безсмертний.
Відеоверсія розмови – тут.
РФ маніпулюватиме Радою безпеки ООН
– РФ з 1 липня почала головувати в Раді безпеки Організації об’єднаних націй. У їхній МЗС навіть заявили, що міністр закордонних справ Сергєй Лавров головуватиме на дебатах Радбезу 16 і 17 липня. Це такий сюрреалізмом, коли головний порушник безпеки у світі, головує… Як це може зіграти проти України?
– Це у Росії вдруге за період війни. Згідно тимчасового регламенту ООН, який передбачає, що кожен місяць, один із 15 членів Ради Безпеки головує. Це означає, що він готує засідання і під час проведення засідання Ради безпеки надає почерговості слово, відповідно до регламенту. Разом з тим, усі розуміють, що це можливість Росії упродовж місяця через процедуру впливати в допомогу і на рішення, які приймаються. Це, зокрема, було продемонстровано Росією під час попереднього головування: засідання або блокується, або вони їх форматують через процедуру і впливають на зміст.
Це свідчить, що Рада безпеки в нинішніх умовах паралізована з точки зору і продуктивності роботи, і додержання норм міжнародного права. РФ і Китай під час головування через процедуру впливають на зміст. Не допускають розгляд дуже важливих питань на Раді безпеки.
– Часто наголошують, що російська агресія в Україні підкреслила недієвість, неактуальність таких структур, як ООН. Чи здатна ця структура до самореформування?
– З моєї точки зору, нинішня модель роботи, особливо Ради безпеки, не має жодного шансу на те, щоб приймати рішення. Це було підкреслено і під час вересневого зібрання Генеральної асамблеї ООН, коли одразу кілька доповідачів звернули увагу на те, що мають бути зміни, інакше в такому стані ні Рада безпеки, ні Генасамблея не є продуктивними.
На сьогодні в рамках ООН, хіба що реалізується якісь окремі гуманітарні проєкти.
Саміт миру і «Рамштайн» доповнять один одного
– Ви вже згадували в одному зі своїх інтерв’ю, що виникає багато інших майданчиків, якщо стосовно України, це формат «Рамштайн» та Саміт миру. В певних ситуаціях вони можуть стати заміною ООН. Українська влада говорить про те, що готує наступний черговий Саміт миру і що там можуть бути вже висунути конкретні пропозиції щодо миру в Україні…
– Ви блискуче поставили поруч «Рамштайн» і Саміт миру. Якщо проаналізувати присутність на Саміті, то там, в основному, були ті ж, хто входить у «Рамштайн». По суті, якби мене запитали, чого можна домогтися від Саміту миру, то якщо трапиться так (вірю, рано чи пізно це станеться), що Саміт миру стане політичною чи воєнно-політичною складовою, де будуть збиратися глави держав, членів «Рамштайн» – це максимально, чого можна досягнути в нинішній ситуації.
Очевидно, що зараз йде позиціонування. Одні збираються навколо «осі зла»: Росії, Китаю та Ірану, інші – формують коаліцію свободи і демократії, де паролем вступу є слово «Україна». І якщо Саміт миру і «Рамштайн» доповнять один одного – бо він, як технологічний формат, не може приймати стратегічних рішень – це означатиме, що врешті-решт коаліція свободи і демократії почала формуватися і набуває структурного характеру.
Максимальна допомога Україні зброєю – ключове очікування від Саміту НАТО
– Ще один саміт – якщо говорити про наші очікування – відбудеться 9-11 липня у Вашингтоні. Розуміємо, запрошення до вступу Україні очікувати не варто, натомість говоритимуть про посилення української протиповітряної оборони. А ще джерела в Брюсселі і Вашингтоні заявили про якийсь «міст між Україною та НАТО». А що б ви вважали успіхом на цьому саміті для України?
– Не поспішав би з висновками, ситуація щодня змінюється і як буде на момент початку саміту важко спрогнозувати. Зокрема, наскільки на той день і момент Україні потрібно буде НАТО, а НАТО – Україна. Це питання треба постійно задавати. Бо воєнно-політична, воєнно-стратегічна ситуація у світі змінюється. І друге – очевидно, що для України зараз найважливіше це допомога: озброєннями, системами ПВО, бронетехнікою, боєприпасами і так далі. Забезпечення Збройних сил України необхідними компонентами. І у цій ситуації, з моєї точки зору, це те по чому насамперед треба працювати.
Що стосується «моста», то під цим образним поняттям мається на увазі або окремий режим співпраці між НАТО в момент, коли Україна буде йти дорогою до членства в Альянсі, або режим співпраці між Україною і НАТО на довгостроковий період чи, власне, співпраця на період, коли Україна буде перебувати разом зі своїми друзями, партнерами в стані війни. Це залежить від того, який концептуальний підхід буде обрано.
Але що важливо… Альянс усіма своїми учасниками хоче демонструвати, що бачить Україну серед членів. Окрім того, на саміті у Вашингтоні НАТО готове по цьому мосту забезпечити максимум, що може надати Україні, аби вона могла захищатися і давати відсіч ворогу.
«Це буде ядерна операція під чужим прапором»
– Міністерство оборони Білорусії пригрозило в разі загрози для суверенітету і незалежності країни застосувати тактичне ядерне озброєння, яке РФ їм передала у 2023. Наскільки реалістичними є такі заяви і загалом, чому саме зараз знову озвучили ці ядерні «лякали»? Це пов’язано з самітом НАТО?
– Ніякого відношення до застосування, прийняття рішення, управління ядерним потенціалом Білорусь не мала, не має і мати ніколи не буде. Якщо теоретично, то це означає, що російські бойові одиниці заїжджають на територію Білорусі, здійснюють відповідну роботу і втікають. Це буде ядерна операція під чужим прапором.
Усе, що звучить сьогодні в ефірі – «лякалки» і це характерно для російської тактики. Їх суть у тім, що, паралельно йде шквал, буквально інформаційна навала про якісь переговори. Від газетних, аналітичних, журнальних, електронних ЗМІ, різного матеріалу, аналітичних статей, аж до того, що в Україну приїхав прем’єр-міністр Віктор Орбан.
Чим це пояснюється? Мабуть, всі звернули увагу на те, що з’явилась інформація про те, що співвідношення в пострілах між Україною і РФ на фронті зменшується. Два місяці ще назад було один до восьми, зараз – один до чотирьох, один до трьох. Це свідчить про те, що Москва запускає будь-які механізми, аби продовжити паузу з допомогою Україні.
Один приїжджає і розказує про те, щоб припинити стріляти, інші – від імені Трампа витягують різні концепції і так далі, щоб інформаційно налякати. А білоруси починають заявляти – неправильно сказав лукашенцівці – про якесь використання ядерної зброї.
Треба ставитися до цього виключно, як до інформаційно-психологічної атаки на Україну, яка організовується з Кремля.
Розмовляв Віктор Біщук
