ISW: Путін поїхав у Баку, щоб відвернути увагу від подій у Курській області
- Вівторок, 20 серпня 2024
Правитель Росії Володимир Путін поїхав у Баку, нібито демонструючи дипломатичну активність, і спробував відволікти увагу від «незручної ситуації» в Курській області.
Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.
Путін відвідав Азербайджан 18 серпня, на думку аналітиків, ймовірно, намагаючись відвернути увагу від українського вторгнення в Курську область і представити себе нібито незмінно ефективним дипломатом.
У звіті зазначають, що Путін прибув до Баку 18 серпня з російською делегацією, включаючи міністра закордонних справ Сергія Лаврова, з дводенним візитом, щоб зустрітися з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим для обговорення російсько-азербайджанських двосторонніх відносин.
За повідомленнями, делегації обговорили двосторонні енергетичні зв’язки, російськомовні ініціативи в Азербайджані та готовність Росії виступити посередником у мирному врегулюванні відносин між Вірменією та Азербайджаном.
«Час цього візиту заслуговує на увагу з огляду на ситуацію в Курській області та постійні зусилля Кремля, спрямовані на применшення масштабів і наслідків української операції.
Російські державні ЗМІ зосередилися на поїздці Путіна до Азербайджану, висвітлюючи найдрібніші деталі, ймовірно, частково для того, щоб відвернути увагу від незручної ситуації в Росії, наповнивши інформаційний простір демонстрацією глобальної дипломатичної активності Кремля та його нібито успіхів».
В огляді також зазначають, що українські війська продовжували незначне просування в Курській області 19 серпня на тлі тривалих боїв у цьому регіоні.
Експерти вказують: реакція Кремля на вторгнення України в Курську область підкреслила, що внутрішні пріоритети Кремля все більше орієнтуються на стабільність режиму, особливо протягом останнього року.
Російське видання «Важниє історії» повідомило 19 серпня, що реакція Путіна на «курську ситуацію» виявила певні зрушення у владній вертикалі Кремля, багато з яких відбулися протягом останніх кількох місяців.
Путін призначив свого колишнього охоронця Олексія Дюміна керувати «контртерористичною» операцією проти української діяльності в Курській області, що, як зазначають «Важниє історії», означає, що Путін не довіряє російському Генеральному штабу і Міністерству оборони (які теоретично мають відповідати за оборонну військову діяльність) і покладається на людей, яким він довіряє особисто.
Джерело повідомило «Важним історіям», що Дюмін зараз перебуває в конфлікті з представниками Адміністрації президента Росії, що також свідчить про те, що Путін продовжує підтримувати тих, хто користується його особистою прихильністю.
«Репортажі «Важних історій» переконливо свідчать про те, що Кремль дедалі більше орієнтує свої головні пріоритети на стабільність режиму.
ISW детально висвітлював зусилля Путіна, спрямовані на збереження ядра лояльних силовиків у російській владній вертикалі, особливо після того, як у червні 2023 року збройне повстання «групи Вагнера» вперше поставило під загрозу режим Путіна.
Загальний зсув Кремля в бік таких силовиків, як Дюмін, якому Путін особисто довіряє, і співробітників служб безпеки з міцною репутацією в сфері боротьби з тероризмом і контррозвідки, свідчить про те, що Кремль все частіше розглядає таких осіб як гарантів режиму. Операція України в Курській області особливо викрила цю динаміку, а подальша реакція Кремля на вторгнення ще більше підкреслює дедалі більшу залежність від офіцерів і структур безпеки, а не від більш політично чи економічно орієнтованих внутрішніх структур».
Ключові висновки ISW за 19 серпня:
Українські війська продовжили незначне просування в Курській області 19 серпня на тлі тривалих боїв у цьому регіоні.
Командир чеченського спецназу «Ахмат» Апти Алаудінов загострив ситуацію, до якої Кремль історично ставився з надзвичайною обережністю, закликавши призовників брати участь у бойових діях у Курській області та відкинувши занепокоєння родичів призовників.
Путін відвідав Азербайджан 18 серпня, ймовірно, намагаючись відвернути увагу від української операції в Курській області і представити себе як незмінно ефективного дипломата.
Реакція Кремля на вторгнення України в Курську область підкреслила, що внутрішні пріоритети Кремля все більше орієнтуються на стабільність режиму, особливо протягом останнього року.
Путін підписав 19 серпня указ про подальшу кодифікацію розмитої російської державної ідеології в російському законодавстві без внесення конкретних змін до російської Конституції. Спроба Путіна кодифікувати конкретну ідеологію може бути скерована на протидію власним зусиллям російської ультранаціоналістичної спільноти, спрямованим на створення загальноприйнятої національної ідеології.
Російські посадовці продовжують спроби покласти на Україну відповідальність за відсутність переговорів щодо припинення війни.
Нещодавно російські війська просунулися вперед поблизу Куп’янська, Сватового, Покровська та Вугледара.
Місцеве ЗМІ Сахалінської області повідомило 19 серпня, що Прикордонна служба ФСБ Росії на Сахаліні та інших суб’єктах Далекосхідного, Північно-Західного і Північно-Кавказького федеральних округів вперше за невизначений «тривалий» час відновила призов на строкову службу.
