Головне за день

Чи завжди слід тішити громаду негайними повідомленнями про відновлення важливих об’єктів та як силовики відслідковують дописи в соцмережах та яка передбачена відповідальність за зраду – речниця СБУ Львівщини Роксолана Яворська.

85% розвідінформації ворог отримує з відкритих джерел

– Яка передбачена відповідальність за поширення фото та відео на фоні прильотів ворожих ракет? Чи заборона їх робити не є утисканням прав і свобод наших громадян?

– Українське суспільство звикло до відкритості при розповсюдженні інформації як в інтернеті, так і в ЗМІ. Але війна вимагає часткового обмеження на поширення певної інформації. Це потрібно заради нашої безпеки. Не потрібно поширювати те, чим можуть скористатися російські спецслужби.

Тож, якщо ми не хочемо допомагати ворогові знищувати наші міста, села, інфраструктуру, у жодному випадку не треба повідомляти точні ушкодження і географічні дані об’єктів, що постраждали від ударів. Також, заборонено поширювати відео та фото фіксацію усього, що розташоване з ними поряд. Для ворога такі дані дуже актуальні, адже допомагають йому скоригувати вогонь.

Також заборонено повідомляти про пересування, присутність чи, навпаки, відсутність нашої військової техніки, озброєння та підрозділів ЗСУ. У Львівській області цей наратив надзвичайно актуальний, бо через нас надходить в Україну гуманітарна та військова допомога. Тому слід зберігати інформаційну тишу.

Окремо про фото- та відеозйомку місць влучення ракет. Як приклад, наведу наступні вимоги: не можна говорити, що ракета влучила в школу номер таку то, у такому населеному пункті, на такій вулиці. Це варто обіграти загальними словами, не вказуючи точну локацію. Теж стосується і усіх інших об’єктів: нафтобаз, залізниці тощо. Не можна писати, що ракета влучила у лікарню, а не в залізничний вокзал поряд. Завдяки таким даним ворог може досягнуть своєї мети і влучить саме туди, куди цілився. Тому Міноборони, ЗСУ, СБУ постійно нагадують – інформаційна тиша під час і після ракетних обстрілів є надзвичайно важливою. Адже відео і фото можуть стати знахідкою для ворога, дають йому змогу зрозуміти, чи потрібний додатковий обстріл.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомляє, що 85% розвідувальної інформації надходить до росіян саме з відкритих джерел і вони цим користаються. Зокрема, коригують ракетні обстріли, крім цього відео- та фотозйомка стає для них предметом різноманітних маніпуляцій. Росія використовує їх для дезінформації. Зокрема, під відео російські пропагандисти підставляють свої титри і надають події цілком іншого значення, серед іншого виставляючи це як українські обстріли.

Ми вже бачили як ворог поширював фейки про капітуляцію влади та українців, які нібито радісно зустрічають російських окупантів.

Зараз ворог займається дезінформацією ще більше, та пересічні громадяни чи деякі журналісти, женучись за рейтингами, не задумуються, що унаслідок їхніх дій і держава, і наші захисники втратять набагато більше.

СБУ протягом за 1-3 години знаходить особливо активних громадян-інформаторів. І потім, після їх затримання, коли цим людям повідомляють, що за їхні дії, можливий кримінал (Кримінальний кодекс після 24 лютого поповнився певними статтями, зокрема – ст.114-2, від 8 до 12 років), то вони бідкаються, що не знали і вже збагнули свою помилку…

Усім бажаючим познімати, потрібно ділитися своїми досягненнями на спеціально створених чат-ботах в Телеграм каналі, які допомагають ЗСУ боротися з ворогом та убезпечувати громадян від обстрілів.

Ще хочу сказати про заборону запуску і використання на Львівщині квадракоптерів і безпілотних літальних апаратів. У воєнний час такі речі розцінюються як несанкціонований зліт або ворожа розвідка. Запуски можуть здійснюватися лише з дозволу СБУ за окремим погодженням.

Виявлення інформаторів ворога лише справа часу

– Чи не робляться інформаційні повідомлення і фото- та відеоматеріали, які шкодять відновленню об’єктів інфраструктури, кимось з тих людей, що мають до них безпосередній стосунок?

– Розумію про що йдеться. На кожному підприємстві є відділи внутрішньої безпеки, які займаються перевіркою, з’ясовуванням тих чи інших обставин. Вони мають здійснювати перевірку громадян, які мають доступ до тої чи іншої інформації. У разі виникнення підозри, подальшим розслідуванням займається вже СБУ. Це не робиться поспіхом: усе ретельно перевіряється, відбирається, аналізується, аби не помилитися, не втратити слід. Для виявлення внутрішнього ворога потрібен час.

Щодо об’єктів оборонної інфраструктури, то також є відділи внутрішньої безпеки, які фільтрують усю таємну інформацію. Так само відділи кібербезпеки СБУ та Національної поліції постійно моніторять ситуацію в інтернет-просторі і якщо десь є інформація, яка би могла допомогти ворогові, то вона блокується і знаходиться її першоджерело. Усе це опрацьовуються, уже виявлено винуватців, але наразі цю інформацію не можна оприлюднювати, оскільки триває розслідування. Здійснюється стеження, а посібник окупантів про це навіть не здогадується.

Якщо бачимо, що в діях людини є ознаки злочину, спецслужби його беруть у розробку по багатьох напрямках. Стеження і розслідування ведуться конфіденційно і лише тоді, коли зібрана уся доказова база, справа скеровуються в суд.

Лише після цього СБУ повідомляє широкому загалу про те, що викрито таку і таку людину. Однак той, хто веде шпигунську діяльність має знати, – його виявлення лише справа часу, іноді дуже нетривалого.

«Ми не маємо на це впливу»

– Неодноразово працівників ЗМІ звинувачують у аж надто оперативному висвітленні поставок озброєння, які мають надійти від наших закордонних партнерів. Чи це доцільно під час війни?

– Якщо інформація, що публікується у наших ЗМІ раніше вже була опублікована в пресі дружніх нам країн, на це ми не маємо впливу. Але якщо наші журналісти є безпосередньо авторами даної інформації та її відеореєстрації: військових підрозділів, техніки, озброєння, їх пересування, – то це є надзвичайно загрозливим.

СБУ та військові наголошують на забороні таких публікацій та кримінальній відповідальності. Робота працівників ЗМІ повинна бути надзвичайно відповідальною. Крім цього, саме вони повинні якомога більше розповідати громаді чого саме і чому не можна робити і яке покарання передбачене для порушників.

Чи доречно поспішати з добрими новинами

– Усі ми прагнемо позитивних новин і тішимося, коли вони є. Але чи вартує зараз швидко поширювати інформацію про ті чи інші здобутки, як на фронті, так і в тилу?

– Тут двояка ситуація. Якщо наші керівники та представники влади не дають інформації, то населення обурюється, чому нічого не має…

– А населення не турбує те, що такі радісні новини іноді закінчуються плачевно? Для прикладу, ворог знову може вдарити по тих самих об’єктах…

– У нас є військова адміністрація і лише голова ОВА приймає рішення про те, що варто оприлюднювати, а що – ні. Якщо він про щось говорить, значить на це є певні причини. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на своїх вечірніх зверненнях, що такий-то відсоток інфраструктури (зокрема енергетичної) вдалося відновити.

– Так, але це лише відсоток, без уточнення конкретних територій і місць…

– Ми постійно наголошуємо – якомога менше повідомляти точної інформації щодо роботи військових об’єктів і об’єктів критичної інфраструктури. Навіть позитивної. Дійсно, іноді політики, представники медіа, експерти повідомляють надто великий обсяг інформації. Інколи їхні необачні вчинки збігаються з сумними результатами обстрілів. Щось показали, розповіли, а потім туди прилетіло.

Аби запобігти цьому, краще мовчати. Що менше ми викладаємо інформації, то більше – оберігаємо себе.  Напевне, зараз саме той час, коли слід пам’ятати мудрі слова наших предків: мовчання золото.

Розмовляла Наталка Сохан