Головне за день

Влада Росії намагається націоналізувати»Яндекс», щоб контролювати інформаційний простір, готуючись до президентських виборів.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.

Аналітики вказують на те, що Кремль, ймовірно, намагається націоналізувати російського інтернет-гіганта «Яндекс», щоб посилити контроль над російським інформаційним простором у рамках підготовки до президентських виборів у Росії 2024 року.

І зазначають, що «Яндекс», ймовірно, намагався балансувати між Кремлем і його закордонними керівними органами, але зараз, схоже, програє битву Кремлю.

Кремль, схоже, змушує «Яндекс» продати або дистанціюватися від міжнародних дочірніх компаній, включно із сервісом таксі Yango Israel, щоб виконати російські закони про розкриття даних, які вимагають від «Яндекса» надавати всі дані користувачів – не лише користувачів у Росії – Федеральній службі безпеки РФ.

Російський уряд раніше оштрафував «Яндекс» за невиконання цього закону, незважаючи на заяви «Яндекса» про те, що він не може надати запитувані дані.

Російський уряд також раніше оштрафував генерального директора «Яндекса» Артема Савіновського за недотримання російських законів про цензуру, можливо, намагаючись змусити «Яндекс» дотримуватися російських законів про цензуру не лише в Росії, але й у всьому світі, щоб підірвати його глобальну діяльність і базу користувачів.

Офіційні представники ІТ-компанії раніше заявляли, що «Яндекс» прагне дотримуватися законів у кожній країні, де він працює, і засуджували російські зусилля щодо збору даних, стверджуючи, що вони надають дані про користувачів лише урядам користувачів у цій конкретній країні.

Деякі російські інсайдерські джерела припустили, що радник з корпоративного розвитку «Яндекса» Олексій Кудрін намагався перетворити «Яндекс» на національну приватну компанію, яку контролюватиме особистий банкір Путіна Юрій Ковальчук.

Засновник і колишній генеральний директор «Яндекса» Аркадій Волож публічно засудив вторгнення в Україну 10 серпня, і деякі російські інсайдерські джерела припустили, що заява Воложа була «білим прапором», який свідчить про те, що він погодився з тим, що Кремль, швидше за все, піде далі зі своїми припущеннями про формальну націоналізацію.

Агентство Reuters повідомило, що його джерела в «Яндексі» побоюються «відтоку мізків», якщо Кремль націоналізує «Яндекс», оскільки багато співробітників «Яндекса» покинули Росію після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Кремль, ймовірно, знає про це занепокоєння, оскільки інвестори, пов’язані з кремлівськими чиновниками, а не з російськими державними установами, нещодавно подали заявки на купівлю «Яндекса».

Можлива передача «Яндекса» афілійованим особам першого заступника керівника адміністрації президента Росії Сергія Кірієнка свідчить про те, що Путін прагне винагородити Кірієнка за його особисту лояльність, особливо після заколоту групи «Вагнера» 24 червня.

Експерти припускають: імовірно, Путін нагороджує Кірієнка, щоб ще більше забезпечити його лояльність напередодні президентських виборів 2024 року, особливо з огляду на те, що той був контактною особою Кремля у справах і виборах в окупованій Україні.

В огляді зазначається, що «ПВК Вагнер» продовжує зберігати присутність на об’єктах у Білорусі, і статус її виведення до Росії, за чутками, залишається незрозумілим.

ISW не помітила контрсвідчень, які б спростовували нещодавні припущення від 8 серпня про те, що «Вагнер» вивіз автобусами від 500 до 600 осіб з Білорусі до Краснодарського краю, Воронезької та Ростовської областей.

Російські джерела припускають, що сили «Вагнера» планують провести другий етап свого нібито виведення з Білорусі 13 серпня, але невелика група інструкторів «ПВК» залишиться в Білорусі, щоб тренувати білоруських військових.

При цьому засновник «ПВК» Євген Пригожин досі не прокоментував ці припущення ні безпосередньо, ні через посередників, як він це робив раніше, що свідчить про те, що Пригожин, можливо, не має повної свободи коментувати майбутнє «Вагнера».

Ключові висновки ISW за 10 серпня:

Група «Вагнера» продовжує зберігати свою присутність на об’єктах у Білорусі, і статус її виведення до Росії, про яке ходять чутки, залишається незрозумілим.

Фінансист групи «Вагнер» Євген Пригожин досі не прокоментував ці припущення ні безпосередньо, ні через посередників, як він це робив раніше, що свідчить про те, що Пригожин, можливо, не має повної свободи коментувати майбутнє так званої ПВК.

Так званий воєнкор РФ звинуватив російських військовослужбовців у фабрикації або прикрашанні заяв про те, що російські сили знищують українську техніку на фронті.

У ніч з 9 на 10 серпня російські війська провели чергову серію ракетних і безпілотних ударів по Україні.

Кремль, ймовірно, намагається націоналізувати російського інтернет-гіганта «Яндекс», щоб посилити контроль над російським інформаційним простором у рамках підготовки до президентських виборів у Росії в 2024 році.

Можлива передача «Яндекса» афілійованим особам першого заступника керівника адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка свідчить про те, що Путін прагне винагородити Кирієнка за його особисту лояльність, особливо після заколоту «ПВК Вагнер» 24 червня.

Соратники заарештованого в РФ Ігоря Гіркіна продовжили відкрито атакувати Кремль 10 серпня.

Російські війська проводили наступальні операції вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, під Бахмутом, вздовж лінії Авдіївка-Донецьк, на західному кордоні Донецької та східного Запорізької областей, а також на заході Запорізької області 10 серпня і досягли певного прогресу в наступі.

Українські війська продовжували контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і 10 серпня просунулися вперед у прикордонній зоні на заході Донецької та сході Запорізької областей.

Російські офіційні особи продовжують наголошувати на нібито успіхах російської оборонно-промислової бази.

Український військовий чиновник повідомив, що російські війська використовують цивільну інфраструктуру для репресій проти місцевого населення на окупованих територіях.