Головне за день

Після заколоту ПВК «Вагнер» сторони й досі ведуть перемовини щодо угоди, запропонованої самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.

На думку аналітиків, продовження повідомлень про угоду за посередництва білоруського диктатора Лукашенка щодо припинення збройного заколоту групи «Вагнера» свідчить про те, що сторони, можливо, все ще ведуть переговори щодо конкретизації деталей угоди.

Російські джерела продовжували спекулювати на деталях цієї угоди 28 червня. Відтак, зазначають експерти, поширені спекуляції навколо позицій «Вагнера» в Білорусі свідчать про те, що певні аспекти угоди все ще опрацьовуються.

Крім того, російські джерела припускають, що бунт «Вагнера» вже має потужний вплив на російську командну структуру.

У звіті зазначається, що джерела, які публікують ці припущення, в основному були точними в попередніх повідомленнях про зміни в російському командуванні, хоча тривале серйозні потенційні наслідки, пов’язані зі збройним заколотом Пригожина, можуть вплинути на точність цих джерел. Наразі ISW не може підтвердити жодного з цих припущень про зміну командування, але очевидно, що збройний заколот продовжує мати значні наслідки на інформаційний простор.

В огляді також згадують про повідомлення росЗМІ про арешт російського генерала Сергія Суровікіна.

На думку фахівців, якщо російська влада таки заарештувала Суровікіна, то Кремль, ймовірно, використає його і поплічників як цапа-відбувайла, щоб публічно пояснити, чому російські військові та органи внутрішньої безпеки погано відреагували на заколот, і щоб виправдати потенційну зміну російського військового керівництва.

ISW раніше повідомляв про помітні зв’язки Суровікіна з ПВК «Вагнера», саме тому генерал є головним кандидатом на роль цапа-відбувайла, незалежно від фактичного рівня підтримки, яку він надав заколоту.

Аналітики припускають, що Кремль може спробувати заспокоїти зневагу до керівників МО, знизивши роль Герасимова в операціях в Україні, хоча він, швидше за все, збереже, принаймні номінально, посаду.

В огляді ідеться і про те, що Кремль, можливо, обрав Теплінського як фактичного командувача військових дій, оскільки він, за повідомленнями, користується широкою популярністю серед росіян, зокрема й ультранаціоналістичної спільноти.

Зазначається, що Кремль, ймовірно, намагатиметься балансувати між заспокоєнням невдоволення МО і очищенням його від нелояльних фігур, не суперечачи при цьому своїй риториці і діям. Якщо йому буде надто важко досягти цього балансу, він може вирішити переслідувати лише одну з цілей. У такому випадку Кремль майже напевно зробить вибір на користь очищення від нелояльних фігур, незважаючи на постійний гнів щодо керівництва МО.

Ключові висновки ISW ЗА 28 червня:

Продовження повідомлень про угоду за посередництва Лукашенка щодо припинення збройного повстання групи «Вагнера» свідчить про те, що залучені сторони, можливо, все ще ведуть переговори про деталі угоди.

Російські джерела припускають, що повстання «Вагнера» вже має значний вплив на російське командування.

За повідомленнями, 28 червня російська влада заарештувала генерала армії Сергія Суровікіна, що, можливо, свідчить про те, що Кремль має намір очистити Міноборони від осіб, які вважаються нелояльними.

Кремль, ймовірно, намагатиметься збалансувати бажання пом’якшити зневагу до діячів Міноборони, яка підживлювала повстання «Вагнера», а також намагатиметься позбавити влади тих, хто, можливо, симпатизував повстанцям.

Російська Дума розглядає додаткові заходи для посилення контролю над інформаційним простором і заохочення самоцензури в інтернет-спільнотах.

Білорусь офіційно ратифікувала угоду про створення спільних російсько-білоруських навчальних центрів на території Білорусі.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу 28 червня провів телефонну розмову з начальником Генерального штабу Збройних сил Ісламської Республіки Іран генерал-майором Мохаммадом Багері.

За непідтвердженими даними, російська військова поліція нібито затримала в Сирії командирів ПВК «Вагнера».

Українські війська проводили контрнаступальні операції щонайменше на чотирьох ділянках фронту.

Російські та українські війська провели наземні атаки поблизу Кремінної, Бахмута і на заході Донецької області.

У ніч на 27 червня російські війська завдали удару по цивільній інфраструктурі Краматорська Донецької області.

Російські джерела стверджують, що українські війська продовжували контрнаступальні операції на заході Запорізької області та провели обмежені зондувальні атаки на східному (лівому) березі Дніпра в районі Антонівського мосту в Херсонській області 27 і 28 червня.

Також російські джерела повідомляють про подальші зусилля Росії щодо роз’яснення умов проходження військової служби.

Російські та окупаційні чиновники продовжують докладати зусиль для усунення правових розбіжностей у рамках інкорпорації окупованих територій.