Лукашенко уже навряд чи вторгнеться в Україну – ISW. Мапи боїв
- Понеділок, 12 грудня 2022
Вторгнення білоруської армії в Україну надзвичайно малоймовірне.
Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.
В інституті вважають, що тиск Кремля на Білорусь з метою підтримки російської агресії в Україні є частиною довгострокових зусиль, спрямованих на закріплення подальшого контролю над Білоруссю.
У звіті ISW наголошується, що Кремль посилив тиск на Олександра Лукашенка задля формалізації інтеграції Білорусі до Союзної держави після білоруських протестів 2020 і 2021 роках. Зокрема, Росія прагнула створити постійне військове базування в Білорусі та встановити прямий контроль над білоруськими військовими, а також регулярно намагалася використати свій вплив на білоруську безпеку та військові справи, щоб чинити тиск на Білорусь для підтримки її вторгнення в Україну.
За оцінками ISW, міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрівся з Лукашенком 3 грудня для подальшого зміцнення двосторонніх зв’язків у сфері безпеки, ймовірно, в контексті російсько-білоруської Союзної держави.
Аналітики інституту вважають, що Білорусь уже навряд чи вторгнеться в Україну через внутрішню динаміку в країні. ISW раніше оцінював, що Лукашенко не має наміру вступати у війну в Україні через можливість відновлення внутрішніх заворушень, якщо його апарат безпеки ослабне через участь у війні в Україні. Аналітики зазначили, що у 2020 і 2021 роках Лукашенко покладався на елементи білоруських збройних сил як на додаток до білоруських служб безпеки для придушення народних протестів проти його правління.
«Залучення значної частини цього апарату безпеки у війні в Україні, ймовірно, зробить Лукашенка вразливим до нових заворушень та спротиву. Лукашенко також, ймовірно, усвідомлює, що вторгнення в Україну підірве його авторитет як лідера суверенної країни, оскільки стане очевидно, що зусилля Росії щодо забезпечення повного контролю над Білоруссю увінчалися успіхом», – наголосили аналітики.
При цьому в ISW вважають, що вступ Білорусі у війну в гіршому випадку змусить Україну тимчасово відволікти особовий склад і техніку з нинішньої лінії фронту. Так, заступник начальника українського Генштабу Олексій Громов заявив раніше, що 15 тис. білоруських військовослужбовців та до 9 тис. російських військовослужбовців, дислокованих у Білорусі, теоретично можуть взяти участь у війні з Україною. Однак, переконані аналітики, навіть якщо Лукашенко залучить значно більшу кількість своїх військ для наступу на Україну, білоруські військові все одно будуть невеликою силою, яка не зможе досягти значного оперативного успіху.
За оцінками ISW, російський або білоруський наступ з Білорусі не зможе перерізати українські логістичні лінії на Захід.
«Білоруське вторгнення не зможе зробити такого прориву, як і не зможе серйозно загрожувати Києву. Вступ Білорусі у війну в гіршому випадку відволіче українські сили від нинішньої лінії фронту на сході України», – йдеться у звіті інституту.
Основні висновки ISW за 11 грудня:
Міністерство оборони Росії 11 грудня спростувало чутки про те, що генерал Валерій Герасимов подав у відставку або був знятий з посади начальника Генерального штабу.
Українські та російські джерела повідомляють, що бої тривають на лінії Сватове-Кремінна та під Лиманом на тлі поганих погодних умов.
Один з російських блогерів повідомив, що російські сили перекинули понад 200 одиниць техніки з херсонського напрямку в напрямку Куп’янська, а геолокаційні кадри показують, що російські танки Т-90 в Луганській області прямують на захід.
Російські війська здобули незначні територіальні здобутки навколо Бахмута, оскільки російські та українські джерела повідомляють про продовження боїв у цьому районі. Представник ЗСУ заявив, що окупаційні війська змінили тактику, перейшовши від використання батальйонних тактичних груп (БТГр) до менших штурмових груп для наступальних дій.
Російські та українські джерела стверджують, що українські сили завдали ударів по Скадовську, Голій Пристані, Олешках та Новій Каховці Херсонської області, де проходять основні російські логістичні лінії.
Російські та українські джерела повідомили, що українські сили завдали удару по російській військовій базі в Мелітополі Запорізької області.
Українські офіційні особи повідомили, що російська окупаційна влада посилила заходи примусової мобілізації в окупованій Україні. Російські блогери стверджували, що російські війська стикаються з нестачею крові для поранених військовослужбовців і проводять акції зі збору донорської крові в окупованому Криму.
Українська партизанська група взяла на себе відповідальність за підпал російських військових казарм у Криму. Українські та російські офіційні особи повідомили, що російська влада продовжує фільтрацію та репресії проти правоохоронних органів в окупованій Україні.
