Львівщина буде першою в Україні, де остаточно впадуть усі пам’ятки радянської доби – Захар Миляник
- П'ятниця, 05 січня 2024
На Львівщині поступово завершується процес декомунізації. Пам’ятників радянським солдатам, монументальних скульптур та обелісків стає все менше. Зокрема з 311 раніше виявлених об’єктів, залишається демонтувати 13 пам’яток, 11 з них – у Лопатинській громаді.
Більшість представників місцевої влади, мешканців і підприємців охоче долучаються до демонтажу пережитків радянщини. Хоча трапляється й таке, що для того, аби захистити радянського «альошу», на нього потрібно вилізти…
Про це у програмі «GOпро…» на ТРК «Перший Західний» розповів Захар Миляник, депутат Львівської обласної ради, голова міжфракційної депутатської групи «Декомунізація та деколонізація Львівщини».
Відеоверсія розмови – тут.
У Лопатинській громаді – 11 пам’ятників радянської доби
– Нещодавно відбулася чергова сесія Львівської обласної ради. Які рішення щодо декомунізації та деколонізації були прийняті?
– Ми озвучили і проголосували звернення до голів Лопатинської та Новороздільської територіальних громад, де досі не знищено пам’ятники радянської доби. Йдеться про 11 і 1 пам’ятник відповідно. Закликаємо їх в найкоротші терміни прийняти рішення і демонтувати ці радянські маркери.
– У коментарі голова Лопатинської громади запевнив, що робота у цьому напрямі ведеться: якісь пам’ятники демонтовані повністю, якісь – частково, відбувається комунікація з мешканцями тих населених пунктів, де є ці пережитки радянщини. Чи так це насправді?
– Насправді голова Лопатинської громади не зробив нічого. Робоча група з декомунізації при Львівській ОВА неодноразово зверталася до громади з листами. Ми виїжджали на місце. Ба більше, у громаді не до кінця провели інвентаризацію, тож виявили ще декілька об’єктів. Тобто вони або свідомо приховували ці об’єкти, або недопрацювали.
Також ми проводили наради. Запрошували до участі і голову громади. Щоразу він розповідав різні історії, чому не можна цього зробити. Відтак у нас немає ані рішення виконкому, ані рішення сесії про демонтаж. Є рішення про частковий демонтаж. Але що таке «частковий»?.. До прикладу, стоїть пам’ятник російському солдату з автоматом. Відпиляти йому руку в якій він тримає зброю чи перефарбувати його в жовто-блакитні кольори?..
На Львівщині залишилося 13 пам’ятників з 311, зокрема 11 пам’ятників – у Лопатинській громаді.
Староста Смикова своїм тілом обороняв радянський пам’ятник
– У Смикові Сокальської міської ТГ Червоноградського району також був неоднозначний прецедент: староста села не дозволяв демонтувати пам’ятник. Через тиждень цього старосту звільнили. Ще через тиждень пам’ятник впав…
– У Смикові теж – цікава історія. Слід віддати належне голові Сокальської територіальної громади, який видав розпорядження демонтувати цей пам’ятник. Староста Смикова своїм тілом обороняв цей радянський маркер. Однак за підтримки громадськості, спільно з депутатами, волонтерами та військовими цей об’єкт було демонтовано.
– Які аргументи найчастіше висловлюють противники декомунізації?
– Переважна більшість демонтажів відбувається спокійно. До прикладу, у Жовкві був великий пам’ятник радянському солдату з автоматом. Він розташовувався за 50 м від школи і за 100 м від Будинку культури. Коли ми приїхали його демонтовувати до нас підійшов старший чоловік з онуком і зі сльозами на очах потиснув нам руки. Щоправда, були й інші випадки, коли на техніку вилазили нетверезі місцеві мешканці, тож нам довелося викликати поліцію та проводити роз’яснювальні бесіди.
Загалом було близько 10 «проблемних» історій з демонтажем. Це – мало. Всі інші відбувалися спокійно. До процесів долучалися і мешканці населених пунктів, і місцеві підприємці.
Вартість демонтажу радянського пам’ятника – 10-15 тис. грн
– Скільки коштів з обласного бюджету витрачено на демонтаж пережитків декомунізації?
– Наша робоча група рекомендувала і рекомендує усім громадам, де проводиться декомунізація робити це не коштом бюджету. По-перше, ці кошти можна скерувати або на потреби військових, або на інші цілі. По-друге, є інші методи, якими можна провести демонтаж. Адже у кожній громаді є підприємці та фермери, котрі охоче відгукуються на потреби громади та допомагають. Насправді це не є фінансово затратний процес. Для цього потрібні лише трактор, кран маніпулятор та машина.
Мені дивно читати у ЗМІ про те, що на демонтаж пам’ятника виділено 100-200 тисяч гривень. Реальна вартість демонтажу – 10-15 тисяч гривень. Якщо це велика архітектурна споруда – 30-40 тисяч гривень, не більше.
– На вашу думку, чому процес декомунізації та деколонізації не завершився ще на початку незалежності України?
– Справді і Львівщина, й інші регіони мали очиститися більше 30 років тому. Мабуть в силу тих чи інших причин наші батьки не змогли цього зробити. Зараз маємо унікальну можливість завершити цю справу, як мінімум, на Львівщині. А коли покажемо приклад Львівщини, то вірю, що цей процес зрушиться і в інших областях.
– Як ви зрозуміли, що декомунізація потрібна і долучилися до цього процесу?
– У 2022 році представники громадської ініціативи «Локальна декомунізація» запросили мене до спільної роботи. Дякую Антону Петрівському та іншим хлопцям, котрі започаткували робочу групу при Львівській ОВА.
З початку 2022 року було проінвентаризовано 183 пам’ятники. Однак під кінець року налічувалося вже 311 таких об’єктів. Річ у тім, що було чимало випадків, коли після демонтажу 2-3 пам’ятників на зворотному шляху ми виявляли ще декілька. Тому протягом певного часу цифра демонтованих пам’яток не зменшувалася.
У найближчі тижні декомунізація на Львівщині завершиться
– Коли на Львівщині остаточно завершиться процес декомунізації?
– Вважаю, що у найближчі тижні впадуть усі пам’ятки радянської доби і Львівщина буде першою в Україні, де цей процес завершиться остаточно. Переконаний, у цей період і Лопатинська громада побачить, що всі маркери Москви будуть знищені.
– Наскільки ймовірно, що цю естафету перехоплять Франківщина, Тернопільщина, Волинь?..
– маю велике сподівання. Знаємо, що такі ж робочі групи створено при військових адміністраціях в інших областях. Після завершення цього процесу на Львівщині ми радо поділимося нашим досвідом, охочемо приїдемо, поділимося знаннями і допоможемо зреалізувати цей процес.
Розмовляв Олег Радик
Записала Олеся Когутич
