Головне за день

Якщо пацієнти, за скеруванням сімейного лікаря, проходять обстеження в комунальних неприбуткових закладах охорони здоров’я і їх просять здійснити «благочинний внесок», не слід боятися і перепитати в лікаря «За що саме потрібно сплатити кошти?». Адже благодійний внесок пацієнти сплачують добровільно. За низку обстежень сплачує держава.

Так цьогоріч Національна служба здоров’я України оплачує 44 пакети, що входять у програму медичної гарантії, зокрема це мамографія, колоноскопія, фіброгастроскопія, бронхоскопія, гістероскопія та багато інших.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповіла Наталія Літвінська, директорка департаменту охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації.

Відеоверсія розмови – тут.

– Пані Наталю, що входить в обов’язки департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА?

– Простіше сказати чим не займається департамент, аніж про те, чим він займається. Якщо говорити про організаційно-методичну функцію, то департамент щотижнево опрацьовує всі зміни у законодавстві. Я, як керівник департаменту, щотижнево проводжу наради з усіма закладами охорони здоров’я Львівської області, а це – 154 юридичні особи і доводжу до них цю інформацію. Лише минулого року в департаменті було видано 911 наказів, проведено 67 нарад з керівниками закладів охорони здоров’я, розглянуто понад 2000 звернень громадян.

Окрім того, на департамент покладена функція клініко-експертних комісій. Ці комісії – про управління якістю, про те, коли люди скаржаться на складні випадки, що трапилися з ними у галузі охорони здоров’я (неякісне надання медичної допомоги, ненадання медичної допомоги, випадки з летальними наслідками). Щорічно реєструється і розглядається близько 70 таких випадків. Це – важка робота, оскільки потрібно створити технічно-експертну групу, скоординувати її роботу, дослідити усю медичну документацію, історію справи, опісля винести справу на засідання клініко-експертної комісії.

Ще одна функція нашого департаменту – промоційна. Щотижня я беру участь у брифінгах, на яких піднімається безліч промоційних, інформативних та профілактичних питань. Зокрема, щороку, коли розпочинається програма медичних гарантій, я розповідаю про пакети, фінансовані Національною службою здоров’я України, про громадське здоров’я.

Також департамент оперативно опрацьовує всю інформацію, що надходить від Ради національної безпеки, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, військових структур. Заразом реалізуємо державну політику. Це – щоденна оперативна робота департаменту.

На кластерні лікарні Львівської області виділено 72 млн грн

– Щорічно в Україні реєструється близько 50 тисяч випадків інфаркту міокарда. Смертність від цієї хвороби залишається на високому рівні. У скількох медичних закладах Львівської області пацієнти із таким діагнозом можуть отримати належну медичну допомогу?

– Станом на сьогодні, якісну медичну допомогу при інфаркті міокарда можуть надати ті медичні заклади, які мають ангіограф (апарат, призначений для оперативного розпізнавання змін, що відбуваються в судинах). У Львові і області це є 5 медичних закладів: Львівське територіальне медичне об’єднання, Львівський обласний клінічний кардіологічний центр, Львівська обласна клінічна лікарня, медичні заклади у Дрогобичі та Червонограді. Окрім того, у нас є 7 кластерних закладів, по одному на кожен район.

– Ці ангіографи централізовано закупило Міністерство охорони здоров’я України?

– Так. Якщо аналізувати минулий рік і цей, то ангіографи отримали Червоноградська лікарня і Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи, обладнання для проведення КТ, надійшло в ОХМАТДИТ, Львівський обласний клінічний діагностичний центр і ще в один заклад. Незабаром Госпіталь ветеранів війн отримає обладнання для проведення МРТ. Це – доволі багато. Адже до 2020 року перелічене медичне обладнання було хіба в приватних медичних закладах. 

У Львівській області активно реалізується програма «Велике будівництво». У всі районні лікарні були вкладені державні кошти, а це 72 мільйони гривень. Їх скерували на ремонти і обладнання. У всіх кластерних лікарнях були створені відділення екстреної медичної допомоги, практично у всіх поставлені апарати КТ, рентген апарати, відеоскопічні стійки: гастроскопи, колоноскопи, бронхоскопи, а також УЗД-апарати. Ми таких ремонтів і такого дороговартісного обладнання не бачили з 2003 року.

– А Національна служба здоров’я України оплачує діагностику на цьому обладнанні?

– Так. У Національній службі здоров’я України є пріоритетні пакети: мамографія, колоноскопія, фіброгастроскопія, бронхоскопія, гістероскопія. Також Національна служба здоров’я оплачує обстеження, якщо пацієнт проходить стаціонарне лікування чи отримує скерування від сімейного лікаря. Якщо ж людина хоче пройти його самостійно, без показань, без скерування від сімейного лікаря чи позачергово, тоді таке обстеження можна проводити на платній основі.

Цьогоріч на медпослуги держава виділили 159 млрд грн

– Тобто якщо пацієнт отримує скерування від сімейного лікаря на діагностичне обстеження, він не повинен платити жодної копійки. І якщо йому кажуть про благочинні внески, то куди потрібно звертатися, аби про це повідомити?

– Національним страховиком є Національна служба здоров’я України. Вона моніторить заклади охорони здоров’я на предмет звернень від громадян. Якщо вони інформують департамент охорони здоров’я, тоді ми з’ясовуємо всі обставини кожного конкретного випадку. Також потрібно телефонувати на «гарячу лінію» Національної служби здоров’я України, тобто до тієї юридичної особи чи структури, яка сплачує за ці послуги.

На інформаційній платформі Національної служби здоров’я України вказано всі пакети програми медичної гарантії. Цьогоріч це – 44 пакети. На них передбачено 159 мільярди гривень. Тож люди повинні цікавитися і запитувати, які послуги є безкоштовними і якщо постає питання про оплату, запитувати: «За що ви в мене берете гроші?». Кожен з нас повинен мати принципову позицію. Інакше ми не поборемо потрійну бухгалтерію або благочинні внески, які сплачуються пацієнтом добровільно, а не на вимогу.

Нещодавно розглядали випадок. Мама заявниці поступила в лікарню з інсультом. Спершу їй зробили КТ на безоплатній основі і сказали, що інсульту немає. Наступного дня виявилося, що є інсульт. Додатково сказали зробити платне МРТ. До того людина сплатила 12,5 тисяч гривень за курс лікування. Якщо не помиляюся, за неускладнений інсульт Національна служби здоров’я України платить 40 тисяч гривень, за неускладнений – 70 тисяч гривень. Якщо взяти до уваги ті 12,5 тисяч гривень, які заплатила людина, додатково по 2 тисячі гривень за КТ і МРТ, у мене виникає питання до закладу охорони здоров’я: «На що йому не вистачило коштів Національної служби здоров’я України?».

Люди повинні цю систему побороти, не боячись питати лікарів за що вони беруть гроші. А для того, щоб люди розуміли і не боялися, вони повинні самі цікавитися ситуацією.      

– Як ви ставитися до того, що комунальні неприбуткові підприємства надають платні медичні послуги?

– Позитивно. Є постанова КМУ, де вказано перелік платних послуг, що повинні надавати заклади охорони здоров’я. Заклади охорони здоров’я комунальної форми власності для того, щоб законтрактуватися з Національною службою здоров’я України, стали комунальними некомерційними підприємствами. Це означає, що на них поширюється Господарський кодекс України, тобто вони повинні самостійно управляти. Департамент не впливає на ці речі. Мій попередник висловлював думку, яку я теж підтримую: потрібно з пострадянської моделі управління закладами охорони здоров’я перетворюватися у господарників. Якщо проводити все чесно і прозоро, то нічого страшного у цьому немає.

Є кошти Національної служби здоров’я України. Вона сплачує зарплату. Також ці кошти можемо давати на медикаменти. Якщо є надлишок, можемо закуповувати певні вироби медичного призначення. За комунальні платежі сплачують органи місцевого самоврядування. Що поганого в тому, коли заклад почне відчувати свою роль? До прикладу, скільки було залучено гуманітарної допомоги, скільки було проведено гуманітарних послуг?.. Це – менеджмент закладу. Якщо заклад навчиться заробляти, залучати додаткові ресурси і вкладати їх в поліпшення матеріально-технічної бази закладу, в премії медичним працівникам, тоді це потрібно робити.  

Львівські медколеджі, вперше в Україні, випустили медичну реабілітаційну сестру та медичного техніка

– Чи є співпраця між департаментом охорони здоров’я Львівської ОВА і приватними медичними закладами?

– Ні, немає. На жаль, приватні заклади охорони здоров’я отримують ліцензію на медичну практику напряму з Міністерства охорони здоров’я України і не підпорядковуються департаменту

Єдиний місток вибудовується тоді, коли справа доходить до клініко-експертної комісії, тобто, коли на приватний заклад охорони здоров’я надходить скарга щодо порушення управління якістю. Тоді ми, відповідно до наказу МОЗ, зобов’язані цей заклад викликати, здійснити розбір скарги і, за результатами розбору, звернутися до МОЗ про те, щоб розглянули або позапланову ліцензійну перевірку, або позбавили конкретний заклад ліцензії.  

– Ваш попередник тепер виконує обов’язки ректора Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Чи співпрацює департамент із цим медичним закладом?

– Тісно співпрацюємо. По-перше, перетинаємося в контексті інтернатури, оскільки інтерни університету і департаменту охорони здоров’я це – спільна наша робота. Також ми співпрацюємо в контексті реабілітаційної допомоги. Адже перед нами стоїть завдання: у кожній кластерній лікарні створити відділення реабілітаційної допомоги, створити палати Героїв, центри з надання психіатричної допомоги. Ми розуміємо, що буде брак кадрів. Відтак університет запроваджує нові програми, що стосуватимуться підготовки фахівців із реабілітаційної допомоги.

Також наші коледжі, вперше в Україні, цьогоріч випустили медичну реабілітаційну сестру і медичного техніка.

– Як ви ставитися до лікарського самоуправління?

– Мабуть, що підтримую. Знаю, що є законопроєкт і формується 5 палат. Але якщо це знову буде на громадських засадах, то це матиме корупційну складову і елементи корпоративності. Вважаю, що для таких речей повинні бути створені окремі незалежні організації, які повинні розглядати скарги, робити протоколи надання медичної допомоги і отримувати за це заробітну плату. Зрештою, так десь і є в провідних країнах світу. Тобто я підтримую лікарське самоуправління, але трохи в іншій формі, аніж його бачать у тому законопроєкті, що подали на розгляд.

Розмовляв Роман Шостак

Записала Олеся Когутич