Головне за день

На Львівщині діє грантова Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», що реалізується у партнерстві з Міністерством економіки України. Її мета – надати грантову підтримку малим та середнім переробним підприємствам, а відтак сприяти відновленню бізнесу.

Загалом, у межах програми передбачено надання близько 120 грантів, обсягом від 600 000 грн до 1 200 000 грн.

Про те як подати заявку, які критерії відбору та якими ще обласними програмами можуть скористатися підприємці, розповів Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОВА у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія розмови – тут.

– Як грантова програма USAID може допомогти українському бізнесу?

– Зараз програм за напрямом конкурентоспроможної економіки стало значно більше. Запити, надані і регіонами, і Міністерством економіки України знайшли своє логічне відображення в такому грантовому напрямі.

Підтримка за вказаним проєктом здійснюється не перший рік. Вона – логічна і послідовна. Але якщо у попередні періоди ми говорили про менші суми грантів, 10-30 тис. доларів США, то зараз ми відчули потребу більше інвестувати в основні фонди. Тож запит, наданий міністерством і представниками інших відомств, знайшло своє відображення у цій програмі.

Це – новий напрям, що дає можливість залучення грантових коштів безпосередньо на інвестицію у своє виробництво. До прикладу, запровадити інновацію, закупити нове обладнання з акцентом на його енергоефективності та автоматизації. Однак хочу одразу зауважити, що тут не йдеться про зменшення кількості робочих місць.

Грантова підтримка буде здійснюватися у 3 етапи. На сторінці нашого департаменту є вся інформація і можливість подати заявку.

На першому етапі потрібно заповнити спрощену заявку-декларацію. Ця заявка проходить конкурсний відбір. Опісля, у другому раунді, слід заповнити більш розширену форму заявки. Ставши переможцем у цьому раунді, підприємство отримує допомогу в межах озвучених раніше сум.

Ці гранти не будуть видаватися надто швидко. Тобто не буде такого, що одного дня сформували заявку, а наступного дня отримали кошти. Оскільки окремі конкурсні процедури тривають від кількох тижнів до декількох місяців. І, щонайважливіше, є процедура звітування за надані гранти. Адже грантодавці – вкрай уважні до того, ким і в який спосіб ці кошти витрачаються.

– Чи раніше підприємства Львівської області отримували таку грантову підтримку?

– Так. Я зараз не готовий назвати чітку цифру, але із впевненістю можу сказати, що це – не одиниці, а декілька десятків. З іншого боку, навіть декілька десятків не є переконливими, оскільки в нас багато проактивного бізнесу, який міг би інтенсивніше користуватися цими послугами.

– Які саме підприємства можуть подавати заявки на участь у цій грантовій програмі?

– В конкурсних умовах прописано, що йдеться про підприємства, які працюють в галузі переробки. Одна з вимог, щоб це був малий та середній бізнес. Проте у попередні періоди подавалися також представники великого бізнесу, щоправда, не зі Львівщини, але вони так само перемагали у конкурсі.

Підприємці не дуже поінформовані про грантові можливості

– Наскільки активно долучається до цих програм бізнес Львівщини?

– Зараз ми почали активну комунікаційну кампанію. Насправді, ця проблема має дві складові. Перша – поінформованість. Наші підприємці не дуже поінформовані про такі грантові можливості. Ми відчуваємо свою відповідальність і працюємо у цьому напрямі. Друга – недостатня обізнаність малих і середніх підприємців щодо заповнення грантової заявки. Для того ми активно комунікуємо з експертами, які мають певне портфоліо і досвід написання таких заявок. Ми стараємося доносити це на зустрічах із бізнесом. Окрім того, ця задача поставлена і перед нашою новоутвореною Агенцією регіонального розвитку.

– Як подати заявку і якими є критерії відбору?

– Ми опублікували посилання на відповідну платформу, де безпосередньо подається заявка. Проте ми не є дотичними до процесу відбору.

Кожен із донорів ставиться до кожної заявки вкрай скурпульозно. Тож головними критеріями у цій справі є доброчесність та відвертість. Саме це може стати одним із аргументів для перемоги.

– Куди за додатковими роз’ясненнями можуть звертатися зацікавлені підприємці?

– Можна звернутися до нашого департаменту. Але провести вузьку експертизу в написання грантів ми об’єктивно не зможемо. Проте ми знаємо про певні вузькі місця, про які раніше чули, знаємо те, на чому акцентує донор. Натомість ми агітуємо, щоби професійну роботу як написання грантів робили або люди, котрі мають в цьому досвід і експертизу, або щоб це була безпосередня відповідальність самого підприємства-заявника.

Пропонуємо кредитні лінії для релокованого бізнесу

– Які ще програми для бізнесу підготував департамент економічної політики Львівської ОВА?

– Ми вже вдруге за кошти обласного бюджету оголошуємо набір на наші ваучери. Є три категорії ваучерів: на маркетинг, сертифікацію та участь в міжнародних виставках. Зараз відбувається процедура повторної прекваліфікації тих підприємств, установ, організацій, які можуть надавати такі послуги. Думаю, що до місяця часу ми оголосимо процедуру, коли підприємці зможуть подавати свою заявку. Такий конкурс вже відбувся. Більше 120 підприємств вже отримали першу допомогу.

Окрім того, ми завершили тривалу комунікацію з Фондом розвитку підприємництва. До кінця наступного тижня оприлюднимо деталі.

Є державна програма 5-7-9%. Вона – відома. Свого часу на цю програму були певні нарікання. Але всі гострі кути вдалося згладити. Відтак ми пропонуємо кілька простих опцій. Усім, хто хоче стати учасником цієї програми або хоче відповідно до неї взяти кошти, ми зможемо зробити пільгову ставку за кредитом. До прикладу, якщо ви берете за державною програмою під ставку 9%, при цьому працюєте на території Львівської області, взяли інвестиційний кредит і утворили нові робочі місця, ця ставка з 9% опускається до 3%. Це щодо інвестиційних кредитів.

Другий напрям – бланкові кредити. Ці кредити є меншими, але вони простіші щодо форми отримання. Там по-іншому працює менеджмент банку, не потрібно заставного майна і кредитної історії. Ставка такого кредиту – доволі висока, але ми також будемо її зменшувати. До прикладу, якщо облікова ставка в банку буде 22-17%, то ми будемо забирати, щонайменше, 7-9%.

Також ми будемо пропонувати понижену ставку для підприємств-експортерів, які кредитуються на обігові кошти.

І четверте це – кредитні лінії для релокованого бізнесу. Оскільки в нашій області більше 230 релокованого бізнесу, ми розуміємо, що й цьому напряму потрібно приділити увагу.

Розмовляла Уляна Лаврик

Записала Олеся Когутич