Маневром у Курській області ЗСУ нівелювали перевагу РФ в живій силі та техніці – ISW
- Неділя, 18 серпня 2024
Операція України в Курській області ілюструє, як українські сили можуть використовувати маневрову війну, щоб компенсувати перевагу Росії в живій силі та техніці.
Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.
Російські війська загалом окупували 1175 квадратних кілометрів території на всьому театрі бойових дій за сім місяців із січня до липня цього року. Під час операції України в Курській області військові просунулася приблизно на 800 квадратних кілометрів протягом шести днів з 6 по 12 серпня та просунулася вглиб приблизно на 28 кілометрів станом на 17 серпня.
Військові аналітики підкреслили, що розмір території, захопленої українськими силами, не є індикатором успіху цієї операції. Але маневр може призвести до набагато швидшого просування, ніж позиційна війна.
На початку української операції в Курській області військові атакували здебільшого непідготовлені, необладнані та безлюдні російські оборонні позиції вздовж кордону, але Україна продовжувала використовувати маневри для швидкого просування в Курській області після розгортання російських підкріплень у цьому районі.
Використання Україною маневру в Курській області служить прикладом того, як український маневр у поєднанні з оперативною несподіванкою може призвести до досягнення цілей за значно коротші періоди часу з меншою кількістю живої сили та техніки.
Тривала позиційна війна, навпаки, лише посилить недоліки України в ресурсах, а затяжна війна збільшить витрати для України та її партнерів.
Проблема відновлення оперативного маневру у війні залишається центральною проблемою для обох сторін на оперативному рівні війни, а здатність України досягти швидкого маневру в Курській області свідчить про те, що українські сили засвоїли уроки позиційної війни минулих місяців, яка може допомогти Україні використовувати маневрову війну в майбутньому.
Ключові висновки ISW за 17 серпня:
Операція українських військ у Курській області і російські наступальні операції на сході України самі по собі не є вирішальними військовими операціями, які б дозволили виграти війну. Як російським, так і українським силам не вистачає можливостей для проведення окремих вирішальних операцій, які можуть призвести до перемоги у війні, і натомість вони змушені проводити кілька послідовних операцій з обмеженими оперативними цілями, які далекі від перемоги, але які в сукупності можуть досягти стратегічних цілей.
Ще занадто рано оцінювати результати і оперативне значення української операції в Росії і російських наступальних дій на сході України.
Очільник Росії Володимир Путін і російське військове командування, ймовірно, розглядають утримання ініціативи на всьому театрі бойових дій як стратегічний імператив для перемоги у війні на виснаження проти України, і як українське вторгнення в Курську область, так і російські наступальні дії на сході України вплинуть на те, чи зможуть російські війська утримати ініціативу в короткостроковій перспективі.
Українські офіційні особи зазначають, що операція України в Курській області не має довгострокових територіальних цілей, а натомість спрямована на створення оперативного і стратегічного тиску на російські війська на всьому театрі бойових дій.
Українська операція в Курській області вже створила оперативний і стратегічний тиск на російські війська на всьому театрі бойових дій, а наступні етапи бойових дій на території Росії, ймовірно, створять ще більший тиск на Путіна і російських військових.
Російські війська не зможуть утримувати ініціативу на всій території Східної України нескінченно довго, і кульмінація російських наступальних операцій надасть українським військам можливість поборотися за цю ініціативу далі.
Російська наступальна операція із захоплення Покровська є символом російського підходу до війни в Україні, який передбачає позиційну війну з поступовим повзучим просуванням і прагне виграти війну на виснаження.
Вхід України в Курську область ілюструє, як українські війська можуть використовувати маневрену війну, щоб нівелювати російську перевагу в живій силі і матеріально-технічних засобах.
Наразі ще занадто рано робити однозначні висновки щодо довгострокового впливу цих двох дуже різних зусиль Росії та України на хід війни.
ISW пропонує ці спостереження щодо українського вторгнення в Курську область і багатомісячних російських наступальних дій на сході України, щоб забезпечити збалансовану основу для оцінки значення нинішніх російських і українських операцій для перебігу всієї війни, який залишатиметься невизначеним в осяжному майбутньому.
Як повідомляється, Росія і Україна планували зустрітися в Катарі в серпні 2024 року, щоб обговорити можливий мораторій на українські та російські удари по енергетичній інфраструктурі, але Росія тимчасово відклала саміт після початку української операції в Курській області.
Росія залишається незацікавленою в будь-яких ширших, змістовних переговорах, незалежно від готовності Росії розглянути або погодитися на можливий мораторій на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури.
Росія майже напевно розглядає можливий мораторій на удари по енергетиці лише через багатомісячну кампанію України проти російських нафтопереробних заводів.
Українські війська просунулися в Часовому Ярі, а російські війська нещодавно незначно просунулися в районі Кремінної, Покровська та Донецька.
Російський уряд продовжує використовувати програму «Час героїв» для інтеграції ветеранів російської армії, яким він довіряє, на посади в російському уряді.
