Головне за день

РФ не лише оголосила про вихід з Чорноморської зернової ініціативи і заявила, що вважатиме залученими до конфлікту ті країни, судна яких будуть йти в порти України, а й знищує інфраструктуру наших портів та палить зерно. Президент Володимир Зеленський провів нараду щодо експорту української агропродукції до ЄС. «Віримо в домовленості з Єврокомісією, готуємося до будь-якого розвитку подій, наша позиція зрозуміла – блокування експорту суходолом після 15 вересня, коли припиняють діяти обмеження, неприпустиме. Тримаємо зв’язок з усіма зацікавленими сторонами, щоб знайти рішення, яке усіх буде влаштовувати», – зазначив він. Через ситуацію у Чорному морі Рада Україна – НАТО екстрено провела засідання 26 липня. Якою є ситуація в Україні зі збіжжям зараз, чи може врятувати ситуацію сухопутний коридор і як скасувати рішення Єврокомісії, що обмежує його використання – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

Відеоверсія розмови – тут.

РФ робить усе можливе, щоб зернова ініціатива без неї не відбулась

– Окупанти, застосовуючи ракети і безпілотники, б’ють не лише по припортовій інфраструктурі, а й навіть по зерносховищах і палять зерно. Як зараз виглядає ситуація з українським збіжжям?

– Однією з умов Стамбульського договору було гарантування безпеки проходження кордонів в Чорному морі та інфраструктури портів. Після того, як РФ вийшла з угоди, вона почала обстрілювати інфраструктуру портів України і не лише Одеси, а й Дунаю. Україна зазнає великих втрат, бо портова інфраструктура це те місце де зберігається переважна кількість зернових культур, які чекають на відправку. Відповідно, таким чином Росія перешкоджає виходу України в Чорне море і робить усе можливе, щоб зернова ініціатива без неї не відбувалася.

Були заяви президента України до Туреччини і ООН про те, що ми готові працювати, виконувати свої завдання: «Якщо ви готові нас підтримати, гарантувати питання безпеки – давайте це робити». Відповідно обстрілами РФ дає сигнал для тих іноземних суден, які мали б намір зайти в Україну, що це небезпечно. Констатуємо, що РФ агресор не лише стосовно України, а й продовольчий терорист щодо усього світу, оскільки те зерно, яке було в портах мали б відправити в країни Африки, Азії і на Близький Схід. Удари РФ направлені проти людства.

Власне, те саме відбулося і з Дунайськими портами. Відомо вже про руйнування трьох сховищ, відповідно, це теж сигнал щодо безпеки перевезення Дунаєм. Тим більше, що це був для нас добрий альтернативний варіант, який ми інтенсивно розвивали. Потужність портів на Дунаї виросла до 2,5 млн тон експорту.

Ключовий момент – маємо говорити про військову допомогу Україні. А саме – формування пакетів, в яких були б системи протиповітряної оборони, хоча вони нам необхідні ще на позавчора. Однак світ чомусь продовжує вірити у «доброго руского», а той своїми діями знищує людей у світі.

Говоримо про десятки і десятки мільярдів доларів

– Повторюється історія 30-тих років, коли радянські окупанти палили українське збіжжя для того, щоб заморити нас голодом. Тепер вони знову палять збіжжя, щоправда, провокують голодомор в інших країнах. Про які суми йдеться? Скільки Україна в кращі часи отримувала від експорту зернових і чи може РФ витіснити нас з цього ринку?

– Суми кожного року були різні, усе залежало від ринку. Загалом говоримо про десятки і десятки мільярдів доларів, на які потенційно може претендувати РФ. Зараз у них і так досить високий показник, бо вони туди приплюсували ще вкрадене українське зерно з тимчасово окупованих територій. Ми розуміємо, що ці кошти РФ спрямує на закупівлі тих самих безпілотників та іншого озброєння, яке потім використає на фронті проти України.

Тому нам важливо вимагати посилення санкцій щодо Росії. Не лише економічних, але застосовувати вже й певні політичні санкції, які б забороняли пересування їхніх чиновників по світу, а також стосувалися їх дітей, які живуть за кордоном.

Усі зусилля направлені на те, щоб рішення Єврокомісії було припинено

– А наскільки можемо сухопутними коридорами перекрити не можливість відправки нашого зерна морем. Особливо, враховуючи ті обмеження, які були введені щодо української агропродукції до Польщі, Румунії, Словаччини?

– Раніше ми могли залізницею експортувати трохи більше 1 млн тон зернових щомісяця, автомобільними шляхами – у межах 600 – 700 тисяч тон, відповідно, загалом – 1,7 млн – 1,6 млн тон зернових. Після того, як у травні-червні цього року прийнято рішення про заборону імпорту, перевезення залізницею зменшилося до 600 тисяч тон, а автошляхами – у межах 200-300 тисяч тон, тобто, показники суттєво впали.

Сьогодні усі зусилля України направлені на те, щоб рішення Єврокомісії після 15 вересня припинило діяти. Бо в умовах, коли не працює Чорноморська ініціатива, коли бомблять порти Дунаю, прикро, коли ще й наші сусіди, які мали б йти з нами спільним фронтом боротьби з агресором, йому підігрують. Коли українці намагаються вижити, щоб тримати оборону (в тому числі і продаючи українське збіжжя), недопустимо, щоб сусіди казали «нічого ми вам не пропустимо». Тому це зараз дуже важливе і нагальне питання.

Маємо місяць-півтора, щоб вирішити питання з експортними коридорами

– Є зерно зібране раніше і вже з нового врожаю. За умови недостатньої кількості його вивозу треба десь це збіжжя зберігати. Як з цим зараз?

– Поки у липні-серпні йде збір врожаю, труднощів зі зберіганням немає. Труднощі є на деокупованих територіях, де значна кількість зберігальних систем знищена. Маю на увазі Миколаївщину, Харківщину, Херсонську, Сумську області, які й зараз перебувають під обстрілами. Але, в цілому, в Україні зберігальних систем щодо прогнозованого врожаю має вистачити.

Тому у нас є місяць-півтора (поки йде збір врожаю) таки вирішити питання з експортними коридорами. Бо коли восени ще додасться збирання ярих, соняшника і кукурудзи, то питання зі збереженням зернових загостриться.

Розмовляв Стас Гордієнко

Записала Наталка Сохан