Головне за день

За суму до 20000 доларів, виділених Міжнародною організацією з міграції, підприємець може покрити всі поточні витрати. До прикладу, відремонтувати офіс чи взяти в оренду приміщення. Однак більшість коштів має спрямувати на купівлю обладнання, що створюватиме додану вартість продукції. Згідно з умовами, ґрантоутримувач повинен створити на своєму підприємстві необхідну кількість робочих місць. Скільки осіб потрібно працевлаштувати та чим вигідний цей ґрантовий проєкт?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповіла Тетяна Гетьман, керівниця департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

– Міжнародна організація з міграції пропонує ґранти до 20000 доларів для мікро- та малого бізнесу Львівщини. Які підприємства і на яку суму можуть розраховувати?

– Мікропідприємства можуть отримати до 7000 доларів, малі підприємства, відповідно до Господарського кодексу, залежно від кількості працевлаштованих працівників та прибутку – до 20000 доларів.

Отримання ґранту передбачає створення робочих місць

– Яким критеріям повинні відповідати підприємства, щоб претендувати на ґрант?

– Вони схожі до вимог від інших ґрантових програм. Насамперед це має бути українське підприємство. Як мінімум, протягом року має здійснювати діяльність. Власником має бути громадянин України. Також обов’язковою вимогою є створення робочих місць, оскільки Міжнародна організація з міграції базується на створення умов для працевлаштування, зокрема вимушено переселених осіб. Тож на малому підприємстві потрібно створити не менше 10 робочих місць, а на мікропідприємстві – не менше ніж 1 робоче місце, використовуючи ці гроші.

Насправді ініціатива – дуже хороша. Там немає співфінансування, хоча більшість грантових програм вимагає цього. За ці гроші можна покрити всі поточні витрати. До прикладу, відремонтувати офіс чи взяти в оренду приміщення. Однак більшість коштів має бути спрямована на купівлю обладнання, що створюватиме додану вартість продукції. Зокрема це стосується наших аграріїв, тож ми опублікували цю інформацію на сторінці департаменту.

– На якому етапі реалізації проєкту відбувається працевлаштування людей?

– До прикладу, підприємство займається вирощуванням сої. Для того, щоб диверсифікуватися вони вирішили купити лінію із переробки сої. Вони купують обладнання, відкривають нове підприємство або удосконалюють вже існуюче, починають переробку і до цієї переробки повинні залучити та працевлаштувати зазначену кількість людей. Протягом реалізації проєкту, усі працевлаштовані повинні працювати.

За ґрантові кошти – чітка звітність

– Як походить звітність за реалізацію залучених коштів?

– Слід враховувати, що цей ґрант прийшов до нас із країн ЄС. Ґранти це – гроші платників податків. Там є дуже чітка звітність щодо використання цих грошей. Відтак ґрантодавець, надаючи ці гроші, несе дуже велику відповідальність. По-перше, він має зробити все можливе, аби правильно обрати ґрантоутримувача і надати відповідну звітність. Звітність не є легкою, однак у контексті євроінтеграції мусимо до цього готуватися. Адже такі вимоги будуть за всіма фінансовими ініціативами. 

– Що потрібно для того, аби взяти участь у проєкті?

– На сайті Міжнародної організації з міграції і на нашій сторінці опублікована заявка, детальна інформація про цей ґрант, а також контакти за якими можна ставити додаткові запитання. Організація – відкрита до комунікації, представники дають вичерпну інформацію.

Також бажано мати бізнес-план розвитку підприємства. По-перше, це буде додатковим підтвердження серйозності намірів, а по-друге, його можна використовувати для подачі заявки за іншими ґрантовими ініціативами.  

Підприємці активно користуються грантовими програмами

– За якими іншими грантовими ініціативами підприємці можуть подавати свій бізнес-план?  

– Системно працює державна програма єРобота на розвиток садівництва, тепличного сектору, «власної справи» і переробної галузі. За 2 роки за цими ґрантами лише на Львівщині було залучено 250 млн грн. Підприємці активно цим користуються. Особливо такий напрям як «власна справа». Це – можливість подати заявку навіть тоді, коли людина не зареєстрована як суб’єкт господарювання, а лише має такий намір.

Щодо згаданих ініціатив, то, до прикладу, «USAID Агро» планує надати 21 млн грн загалом на те, щоб створити агро-скаутинг. Цей ґрант надається громадським організаціям, які навчатимуть аграріїв або тих, хто хоче займатися аграрною справою. Є два напрями: плодоовочівництво і зберігання зерна. Планується попередній семінар на якому буде розказано усе про проєкт. Опісля кожен охочий може скласти і відправити заявку. Комітет їх розгляне і обере найкращих.

Ще один проєкт стосується виробників крафтової продукції. Є фонд, що надає безвідсоткові позики, по 30-40 тис. грн., які можна скерувати на маркетинг або навчання.

Розмовляла Уляна Лаврик

Записала Олеся Когутич