Головне за день

7 квітня у Польщі відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. На жаль, ці вибори, як і вибори до Європарламенту, що відбудуться цьогоріч у червні, не матимуть суттєвого впливу на польсько-українські відносини. Проблеми, пов’язані із блокуванням кордону, протестами фермерів чи перевізників потрібно вирішувати виключно шляхом переговорів. Але чи зможуть Україна та Польща досягти компромісу?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Даріуш Матерняк, експерт із безпекових питань, головний редактор порталу PolUkr.net.

Відеоверсія розмови – тут.

– За попередніми результатами місцевих виборів у Польщі, чи можна говорити, що партія «Право і Справедливість» взяла реванш та перемогла у цій політичній боротьбі?

– Ні, тут не можна говорити про перемогу «Права і Справедливості». Також не погоджуюся з тим, що ця партія взяла реванш за парламентські вибори, які відбулися у жовтні минулого року. До прикладу, за результатами попередніх місцевих виборів у 2018 році, «ПіС» мала своїх представників у коаліції більшості регіональних представництв на рівні воєводства. На цьогорічних місцевих виборах «ПіС» дійсно отримала більше голосів, аніж, до прикладу «Громадянська платформа», але втратила владу у двох регіонах.

Окрім того, «ПіС» програла у більшості великих та середніх міст, де відбувалися вибори мера. Станом на зараз, «ПіС» залишається регіональною владою лише на Сході Польщі та в Любуському воєводстві. Відтак це не є перемогою для «ПіС». Це перемога для усіх партій, представлених у Сеймі та Сенаті Польщі.

На Заході Польщі підтримують лібералів, на Сході – радикалів

– Передбачалося, якщо «ПіС» не зможе отримати вагомої перемоги над коаліцією, сформованою Дональдом Туском, то Туску буде легше, оскільки зможе опиратися на місцеві політичні еліти. Зараз фактично Дональд Туск і Анджей Дуда є опозиціонерами. Чи вплинуть на цю ситуацію результати місцевих виборів?  

– Ці вибори не матимуть великого впливу на стосунки між президентом Польщі Анджеєм Дудою та прем’єр-міністром Дональдом Туском. Але тут є одна важлива деталь. Обласні парламенти відповідальні за розподіл коштів, що є в обласних бюджетах, а також тих, що надходять з Європейського Союзу. У цьому сенсі вибори справді є дуже важливими. Партії, які отримали більшість і перемагають у певних регіонах, матимуть більший вплив. І якщо позиція партії, яка є при владі на урядовому рівні у Польщі співпадає із позиціями партій, які є при владі в регіоні, то це спрощує контроль за видатками та надходження в регіон інвестицій. Тож це важливо насамперед з фінансової точки зору і у відносинах з ЄС.     

– Як виборці голосували у різних регіонах Польщі?

– На Заході Польщі та у великих містах переважно голосують за ліберальні партії, такі як: «Громадянська платформа», «лівиця» або «Третій шлях». На Сході Польщі люди – більш консервативні, тож більше підтримують консервативні партії, скажімо, «Право і Справедливість». Консерватори вже протягом 23 років здобувають більшість у Підкарпатському, Люблінському, Малопольському і Підляському воєводствах. Там менше великих міст, менш розвинена промисловість, люди заробляють менше коштів. Саме у цих регіонах перемогу здобувають партії із більш радикальними, консервативними поглядами. Так відбулося і цього разу.

Антиукраїнські партії не мають серед поляків великої підтримки

– Заразом, коли Росія проводить наймасштабнішу війну, проросійські сили не залишилися без підтримки. До прикладу, «Конфедерація» набрала 7,5%, «лівиця» – 6,8%. Чому це відбувається?

– У «лівиці» досі є політики, які ще були членами комуністичної партії Польщі. Це було до 1989 року. Але насправді політиків «лівиці» не можна назвати проросійськими. Якщо є проблема, то вона стосується частини політиків із партії «Конфедерація». Справді, їх результат – 7,5%, але він не відрізняється від того результату, який партія отримала на парламентських виборах. Тобто ця підтримка є досить стабільною. За півроку вони не збільшили своїх можливостей. Попри цей досить стабільний результат, місцеві вибори не можна назвати перемогою «Конфедерації». Вони висували своїх кандидатів на посади мерів чи районних голів, але не отримали достатньої підтримки. На жаль, є люди з антиукраїнськими думками, які дослухаються до радикальних настроїв і піддаються на російську дезінформацію. Але цих людей – меншість. Їх голоси не матимуть великого впливу ні в містах, ні на рівні регіону. 

– В одній із гмін Сілезького воєводства, єдиний кандидат на посаду голови не отримав 40% голосів. За нього проголосували лише 39,7% виборців, більшість проголосували проти. Як буде вирішуватися ця ситуація? 

– Таке під час виборів також трапляється. Люди голосують або «за», або «проти». Якщо голосують «проти» представленого кандидата, адміністрація області тимчасово призначає комісара, який виконує обов’язки голови та управляє усіма справами в регіоні. За певний час призначається нове голосування вже за іншого кандидата. Звісно, краще було б якби цих кандидатів було двоє. Але може бути і один кандидат. Така процедура може повторюватися декілька разів, допоки не буде обрано нового голову регіону або міста. 

Європа не готова повністю припинити торгівлю з Росією

– В Україні сподівалися, що після парламентських виборах у Польщі в польсько-українських відносинах відбудуться зміни. Однак особливих зрушень не відбулося. Згодом усі очікували на місцеві вибори. У червні мають відбутися вибори до Європарламенту. Чи варто очікувати змін після цих виборів?

– Цього року справді відбувається багато виборів. Насправді я не бачу якихось кардинальних змін після місцевих виборів чи виборів до Європарламенту. У принципових питаннях щодо підтримки України, військової підтримки, підтримки зброєю, підтримки на шляху до ЄС чи НАТО, сумнівів ніхто не має. Звісно, є проблема з блокуванням кордону, з фермерами. Але це не питання революції чи кардинальної зміни, це питання переговорів між представниками урядів Польщі та України. Це – процес, який займе певний час. Але в будь-якому випадку потрібно шукати порозуміння. Треба чекати результатів переговорів.  

– Під час попередніх переговорів, коли вже ніби досягнули певного компромісу, заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзєйчак дозволив собі гострі висловлювання в бік української делегації та навіть перейшов на крик. Натомість у Варшаві відбулася акція, учасники якої виступали проти торгівлі Європейської унії з Росією. Як пояснити, що польсько-український кордон і далі залишається заблокованим, а торгівля Європи з Росією триває?   

– Безумовно, було б доречно завершити будь-яку торгівлю з Росією. Але є проблема. Ми, як держава Польща, це розуміємо. Більшість це розуміє. Може фермери цього не розуміють, оскільки є певна кількість компаній, які торгують з Росією і хотіли б робити це далі. Однак загальне розуміння в Польщі є. Таке ж розуміння є в Чехії і в країнах Прибалтики. На жаль, на тому закінчується… Дуже важко переконати наших партнерів, союзників та західних сусідів у тому, що це – необхідно. Йдеться про Німеччину, частково Францію та інші країни Півдня Європи, які не надто сильно відчувають і розуміють загрозу, що виникає в результаті торгівлі з Росією. Звісно, можна говорити про розширення пакету санкцій. Але не думаю, що вдасться повністю припинити економічні стосунки з Російською Федерацією.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич