Головне за день

Моршин, який за колишніх часів мав славу відомого курорту і статус державного, нині мусить його знову виборювати. Чому так сталося, яким чином Моршину повернуть його колишнє значення і статус, що це дасть моршинським громадам та як цей курорт планує залучати інвесторів і надалі розвиватися – розповів у програмі «Інтерв’ю на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ» міський голова Моршина Руслан Ільницький.

– Скажіть, чи раніше, 30 років тому в радянські часи, Моршин був курортом всесоюзного значення?

– Так, за затвердженим в УРСР положенням був.

– То чому за Незалежності України він перетворився у курорт місцевого значення?

– Не зовсім так. У 1997 році була постанова Уряду, яка затвердила у Львівській області 18 населених пунктів як курортних територій, не уточнюючи чи це місцевого чи державного значення. І вже з прийняттям закону «Про курорти» в 2000 році був передбачений механізм про набуття відповідного статусу. Ця постанова була чинна до 2017 року, тож це юридично означало, що курортних територій на теренах області немає.

– Ще одне уточнення – а чому Моршину у 2000 році відразу ж автоматично не повернули його статус?

– Це не тільки Моршину, це – скрізь. Тоді була така курортна політика – не дуже організована.

– Вона була пов’язана з бізнес інтересами?

– Навряд чи. Швидше з неорганізованістю.

«Повна заборона приватизації»

– Могло здатися, що можливо там, у Києві, думали про приватизацію санаторно-курортних закладів і, відповідно, регулювали – якими курорти мають бути. Бо якщо місцевого значення, то вирішуєте ви?

– Не зовсім так. Якщо говоримо про приватизацію державних установ, зокрема санаторіїв, – це вирішує Фонд держмайна і держава, а не місто. У нас на сьогодні є два державних санаторії: «Моршинський» – це ДУСі (Державне Управління Справами) і колишній санаторій «Пролісок» – «Прикордонник». Інші мають формальний статус приватної власності – це колишні санаторії профспілок. Але це цілий процес, щоб держава визнала його своїм майном. Перше читання такий законопроєкт пройшов і якщо його приймуть в цілому, то тоді вони перейдуть у державну власність.

Тут я погоджуюся з вами (вже виходячи з Закону про курорти), що на курорти державного значення, станом на сьогодні, є заборона приватизації. Як на мене, це не правильно. Дуже сподіваюся, що законодавець цю помилку виправить.

– Тут я спробую розглянути певну конспірологічну версію. Вочевидь, курорти ласий шматок і гіпотетично профспілкові санаторії могли б приватизувати. А от при статусі Моршина, як курорту державного значення, – на це буде мораторій. А там далі буде видно… Це можуть бути якісь союзи, партнерства, форми співпраці, де потихеньку ці санаторії будуть набувати ефективного співвласника. Правильно я кажу?

– Я би не пов’язував ці речі. Сумніваюся, чи потрібно так складно це робити – називатися державними і для цього робити курорт державного значення. Ні. Ми в ринковій економіці тому потрібно змінити норму закону і дозволити курортам державного значення приватизовувати санаторії. Я би ці зміни робив одночасно з прийняттям в другому читанні законів, які стосуються статусу майна колишніх профспілок (йдеться, про №6420 про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, а також 6421 про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР про визнання. – ред.). Дозволити їх приватизовувати – це абсолютно нормально. До речі, на деяких курортах майна профспілок давно вже немає, це уже приватна власність. Їх уже продали і це не найгірший варіант, оскільки прийшов ефективний власник.

Економічна база має суттєво змінитися

– Скажіть, а що зміниться у статусі Моршина, територіальної громади (а це ще плюс 13 сіл) після того, коли Верховна рада проголосує за надання Моршину статусу курорту державного значення?

– Громада залишиться такою, яка є – і місто Моршин, і села, але економічна база, сподіваюся, з часом суттєво зміниться. Адже ми курортна громада і бюджетоутворюючі підприємства це здебільшого санаторії.

Для Моршина важливо юридично важливо повернути статус курортного. Цьому передувала величезна робота, наукові дослідження, узагальнення даних по унікальні лікувальні властивості води Моршинського родовища і нового – Нинівського. Саме за цими характеристиками визначається, яким буде курорт державного чи місцевого значення. Тобто моршинська вода, наші росоли, ропа, так зване шосте джерело, є унікальними, в Україні такого більше немає, за лікувальними властивостями – це Карлові Вари. Тож цим статусом ми підтверджуємо нашим гостям, інвесторам, що ця вода має особливий вплив, ефективна при лікуванні і профілактиці захворювань, зокрема органів травлення.

– Вода стане дорожчою після цього?

– Думаю, ні. Але гадаю, що інвесторів більше зацікавить наша територія і сподіваюся, вони будуть краще вкладатися в Моршин, чого нам, зрештою, і бракує.

– Читав закон про курорти і хотів знайти, які має переваги курорт державного значення, але знайшов лише те, що ця територія тепер буде визначена. Ви вже її маркували? Чи можете конкретніше сказати, що в поданні Кабміну до Верховної ради в територіальному плані: де будуть межі цього курорту і що це дасть?

– В законі додатком передбачено межі санітарних зон курорту, це, так звані: перша, друга і третя зони. Це важливо тим, що на рівні закону фіксуються межі тих територій, де є обмеження певної діяльності. У випадку з Моршином – це гарантія збереження на довгі роки, що передбачає безпроблемне забезпечення цими лікувальними розсолами. Гарантія, що ці джерела будуть збережені й надалі. Це основне.

Також передбачається і можливість державного фінансування таких курортів, за умов, якщо будуть обґрунтовані відповідні програми. Ми обов’язково цим скористаємося, щоб покращити інфраструктуру нашого курорту коштом субвенцій держбюджету.

– Розшифруйте, про що проситимете державу чи державний бюджет?

– Про каналізаційно–очисну систему. Її реконструкція – це болюча проблема, як і для більшості міст України. Це дуже важливо, щоб зберегти природні ресурси. Потрібне каналізування окремих сіл, які потрапляють в другу охоронно-санітарну зону курорту. А також про дороги, зокрема до громади сусіднього, тепер вже нашого села, де так зване Нинівське родовище, щоб розвивати курорт. Там є вільні земельні ділянки.

Це все допоможе створити умови для вкладення інвестицій у території, в тому числі, які ще не освоєні, але мають доведені лікувальні властивості природних ресурсів.

«Землі у Моршиніуже давно не має»

– Кажуть, що найбільш прибутковим є будівельний бізнес. Після того, коли Моршинська територія стане курортом державного значення чи вистарчатиме вам землі для розбудови?

– Моршин суттєво відставав в інфраструктурі від деяких інших курортів саме тому, що нам не вистарчало територій. Моршин має 2,2 км. кв території. Левова її частка є профспілковим майном, яке на 90% стоїть порожнім. Тому це стримувало розвиток курорту і залучення інвесторів.

Треба відверто сказати, за різних влад майно таки переходило у приватну власності. Але його на території Моршина ще дуже багато і воно не ефективно використовується.

З іншого боку, були території за межами Моршина, які належали іншим громадам, і ми не мали на них впливу. Сподіваюся, що з одного боку територіальна реформа, а з іншого – статус курорту державного значення і часткова підтримка державного фінансування, якраз і відкриє можливості для інвесторів на землях, які є неподалік Моршина.

– Ви згадали про науковців – хто саме допомагав вам розробляти подання?

– Цю процедуру ми починали ще десь у 2012. Нам допомагала це робити Львівська ОДА. Це відбувається таким чином: ми обґрунтовуємо необхідність, Моршин профінансував усі видатки необхідні для досліджень і виготовлення документів, а ОДА звернулась у ДАРТ (Державну агенцію розвитку туризму), яка через Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури провела усю процедуру. Далі пішло подання на Кабмін, а звідти – у Верховну раду.

В розробку проєкту закону лягло наукове дослідження, яке проводив Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації і курортології Міністерства охорони здоров’я України. Також туди додалися дослідження з оцінкою впливу на довкілля – це виконувала одна з приватних ліцензійних організацій. Також тривала процедура з громадськими обговореннями, а ще – санітарно-епідеміологічний висновок.

Хімічний склад води залишився унікальний

– А науковцям необхідно було щось заново розробляти чи досить було підняти старі архіви і зробити поправки на нинішній час?

– Думаю, друге – їм потрібно було проаналізувати, врахувати зміни. Зазначу, ми в цьому проєкті передбачили не лише Моршинське родовище, яке було відоме ще за австрійських часів і добре фінансувалося за Союзу, але в законопроєкті теж йдеться і про Нинівське. Це вже нові розробки 2013 року, і інститути враховували ті напрацювання, які були відносно недавно.

– Науковці вам не сказали, порівнюючи воду австрійських часів, – приміром 1880 і 1980-2022 років – як вона змінилась?

– Вони запевнили, що хімічний склад води залишився унікальний і особливо цінний. Вони це зафіксували письмово.

– Думаю, що міський голова, який чотири рази обирався, заслуговує на те, щоб знати більше ніж написано?

– Не думаю, що такі глибокі медико-санітарні і медико-біологічні дослідження були в австрійські часи. Тоді вони були швидше емпіричні, була й практика… До речі, якщо ви згадали про тривалість мого перебування на посаді, – я корінний моршинець, і маленьким пам’ятаю, як до нас щороку приїжджали відпочивальники для лікування. Колись такий курс тривав 24 дні, тепер люди стараються хоча б два тижні пролікуватися водою. Вони отримують стан ремісії, у них де на рік проходять усі болі і інші проблеми з органами травлення. Люди приїжджають щороку, а це означає, що вода є цілющою.

«Не просто було і до війни»

– До повномасштабного вторгнення РФ в Україну, для якої частини мешканців Моршина був притаманний курортний бізнес?

– Тоді була не менша проблема – коронавірусна. Ми були одними з перших, якщо пригадуєте, в пілотному проєкті щодо вакцинації. Шукали різні шляхи як економічно вийти з того колапсу. Тож у нас не просто було і до війни. Через неефективного власника, Моршин не отримав те, чого він заслуговує, перш за усе, з економічної точки зору. Тому ми втрачали і раніше. Очікуємо на певний прорив одразу після завершення війни. Сподіваюся, що це буде цього року.

– Я помилився, слід було сказати: «до пандемії, який відсоток мешканців був залучений» – надавали помешкання, приймали відпочивальників?

– Порівняно з 80-тими роками минулого століття, коли місцеві поселяли відпочивальників на своїх квартирах, а самі перебиралися в літні кухні, то їх значно менше. До пандемії – це 30-40 тисяч відпочивальників в рік і мешкали вони переважно в санаторіях. Думаю, що Моршин після війни зможе приймати 60-80 і більше тисяч курортників.

– А зараз яка ситуація?

– Дуже складно. Наприклад, той самий «Моршинкурорт» залишив на зимовий період лише один корпус і там надає мінімальні послуги. Але у нас проявився новий сегмент – для більш заможних людей. Зокрема, це нові санаторно-курортні заклади, які претендують на багато зірок і, до речі, попри війну, інвестори продовжують вкладати в них гроші і розпочали свою діяльність.

– Це ті, що готельними апартаментами називаються?

– Ні, це не моршинська історія. У нас є оздоровчий комплекс, який левову частку виділяє медицині. Там три поверхи корпусу – суто медичні кабінети: бальнеологія, басейн і усе, що пов’язано з лікуванням. А не просто – здали апартаменти, а потім йдіть і шукайте медичні послуги. Є звичайно й невеликі готелі, які надають помешкання, але їх небагато.

«30% нашого бюджету – це «Моршинська вода»

– Який прибуток Моршинська територіальна громада має з санаторіїв?

– 30% нашого бюджету це «Моршинська вода» – Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Це не лікувальна вода, а столова, на розлив. Від санаторіїв – це десь 50% плюс один.

– «Оскар» теж скористає з розширення курортних зон?

– Це не зовсім пов’язані речі. З одного боку, будь-який позитивний імідж Моршина, який, водночас, є і в основі назви води, позитивно впливають одне на одного. Але «Оскар» – це води, які йдуть з інших населених пунктів і там, відповідно до Водного кодексу, діють усі заходи щодо забезпечення санітарної охорони. Тобто прямого впливу немає.

– А 13 сіл довкола Моршина, чи вони як і курорт, також зазнають якихось змін у своїй економіці?

– Якщо ми збільшимо бюджет нашої громади, то звісно, що і їм буде краще.

– Ви у 2018 році зробили новий промоційний логотип Моршина, чи застосовуєте його зараз?

– Застосовуємо. У логотипі є своя філософія, в його основі вода – напис «Моршин оздоровлює» українською та англійською. Що стосується просування цього логотипуза кордон, то це відбувається. Проте, у першу чергу, він спрямований на вітчизняного інвестора, ну і через участь в міжнародних заходах, звісно ж, на іноземців. Англійською розповідаємо про наш курорт, переваги і цей логотип працює і на Захід. Хоча ми самокритичні і вважаємо, що нам потрібно підтягнути деякі інфраструктурні речі. Знову ж таки, сподіваємося, що статус курорту державного значення нам в цьому допоможе.

«Карлові Вари – наш конкурент»

– А курорт-побратим в Моршина за кордоном є? Це Карлові Вари?

– Є, але це не Карлові Вари, вони – наші конкуренти. Маємо хороші стосунки з багатьма іноземними курортами, дружимо і з нашими курортами. В Україні, попри конкуренцію, створили Асоціацію курортів України з Трускавцем, Східницею та іншими, це допомагає спільно лобіювати інтереси.

– А як українські інвестори можуть долучитися до розвитку курорту?

– Ми дуже зацікавлені в інвесторах. На жаль, вільних земельних ділянок в межах Моршина для будівництва санаторіїв немає і тому інвестор змушений працювати на вторинному ринку. Не секрет, що в минулому багато спекулянтів скупили тут землі… Така реальність не лише у Моршині. Але коли я говорю про наш розвиток, то насамперед має вирішитися питання з майном профспілок. Це і будуть об’єкти для інвесторів, які зможуть через відкриті аукціони їх приватизувати.

До речі, законом передбачено, що генеральний план розвитку курорту має затверджуватися вже Кабміном. Спокійно до цього ставлюся, це не обмеження наших повноважень, а навпаки, їх підсилює і це ще раз підтвердить, що є певний сталий розвиток цієї території.

Також очікуємо, що землі на Нинівському родовищі, будуть виставлені на відкриті аукціони. Ми не йдемо шляхом «дерібану» землі, від цього відмовилися і я дякую депутатському корпусу, який це підтримує. Ми йдемо правильним шляхом: курорт державного значення – державна інвестиційна програма – аукціони – будь ласка, запрошуємо. Усе прозоро.

«Пити моршинську воду для мене важливіше»

– Маєте власний санаторій? Є інформація, що ваші колеги з інших курортів, ними володіють…

– Я ж вам без жартів говорив, що у Моршині вже давно немає вільних земельних ділянок і в 2006 році, коли я став міським головою, ми ще кілька вільних земельних ділянок обґрунтували і дали на аукціон. Більше їх немає. Грошей її придбати у мене не було. Скажу більше, я – пацієнт, мені теж доводиться лікуватися моршинською водою і це для мене важливіше, ніж власність.

– З сайту міської ради Моршина я дізнався, що у 20-21 роках було прийнято чимало програм, які зараз не можуть реалізуватися. Що вдається усе таки робити?

– Моршин ще недавно був однією з чотирьох громад, які не виконували бюджету. Зараз нам вдалося його формально виконати. Формально, оскільки нам довелося зробити секвестр бюджету, зменшити видатки. Тож ціла низка програм не були реалізовані. Але ми за будь-яких умов, чи при коронавірусі, чи під час війни, – продовжували підтримувати освіту. Звісно, діє соціальна допомога, виклики війни змусили нас прийняти програму підтримки тероборони та й інші.

Сумно, що програм розвитку, які вимагають капітальних інвестицій у 2022 майже не було. Але сподіваємося, що ситуація виправиться. Плануємо вирішувати питання з забезпеченням людей житлом, особливо захисників. Також з польським містом-побратимом Леско розробляємо програму участі в новому проєкті «Оновлення природного середовища». Будемо виходити на конкурс для того, щоб отримати грант. До речі, нам вже раніше це вдавалося, тоді кошти виділили на реконструкцію парку.

Записала Наталка Сохан