Головне за день

Дифтерія, кір, правець, поліомієліт… вакцинація на Львівщині від цих хвороб залишається на доволі низькому рівні. Хоча наслідки перенесених недуг можуть бути катастрофічними. До цього переліку належить і COVID-19. До речі, із середини лютого 2023 року в області спостерігається черговий ріст захворюваності як серед дорослих, так і серед дітей.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Орест Чемерис.

Чому в області так легковажно ставляться до вакцинації, натомість люблять самостійно призначати собі антибіотики; у яких випадках «швидка допомога» обов’язково приїде на виклик, а в яких ні; чим буде займатися ДНК-лабораторія, яка нещодавно запрацювала на Львівщині?

Переглянути відео розмови з Орестом Чемерисом можна за посиланням.

– За тиждень до «швидкої допомоги» звернулося 11 тисяч мешканців Львівщини. Ця статистика відповідає довоєнній чи цей показник – більший, аніж зазвичай?

– Якщо ми порівнюємо з довоєнними цифрами, але не враховуємо COVID-19, то кількість викликів бригад екстреної медичної допомоги була нижчою. Але якщо порівняти з «ковідним» періодом, то навантаження на бригади екстреної медичної допомоги були більшими.

Окрім того, слід враховувати, що в країні – війна і на Львівщині мешкають внутрішньо переміщені особи, котрі також користуються послугами «швидкої». Чимало з них не знають, куди звертатися за амбулаторною медичною допомогою, тому при виникненні будь-яких проблем зі здоров’ям телефонують на «103».

– На які виклики «швидка» виїжджає, а на які ні?

– У своїй роботі Центр екстреної медичної допомоги керується наказом Міністерства охорони здоров’я України від березня 2021 року, який чітко регламентує стани на які бригада екстреної медичної допомоги повинна виїжджати, а на які – ні. Але питання в тому як усе відбувається в реальному житті.

Коли диспетчер отримує виклик, він розпитує про скарги пацієнта. І якщо чує про порушення дихання, різкі болі у грудній клітині, різкі болі в животі, втрату свідомості, травму, укуси комах чи тварин, тобто ті стани, що можуть загрожувати життю людини, тоді бригада екстреної медичної допомоги зобов’язана виїхати. Але коли виклик пов’язаний із плановим виконанням призначень сімейного лікаря, відкриттям лікарняного листка чи іншими питаннями, які виконуються амбулаторно, то на такі виклики Центр не зобов’язаний скеровувати бригади.

– А якщо, до прикладу температура вища 40ºС і не збивається?..

– Бригада екстреної медичної допомоги повинна виїхати до пацієнта. Особливо, коли у нього немає контакту зі сімейним лікарем чи хворий є із числа внутрішньо переміщених осіб.

Щеплення від правця і дифтерії серед дорослих – лише 39%

– Центр громадського здоров’я оприлюднив результати проведеного дослідження. Згідно з його результатами, 64% опитаних вважають, що ГРВІ чи застуду можна вилікувати антибіотиками. Чому ці хибні твердження – настільки поширені?

– Протягом тривалого часу у населення був вільний доступ до антибіотиків. Кожен, хто бажав їх придбати ішов до аптеки і вибирав будь-який. Тобто споживання антибактеріальних засобів було хаотичним. Саме тому наприкінці минулого року МОЗ запровадив електронний рецепт на антибіотикотерапію. Якби цього не зробили, уже найближчим часом ми б отримали абсолютно високу резистентність, за якої антибіотики не будуть діяти.

Окрім того, антибіотик потрібно вживати лише за призначенням лікаря, якщо є прямі протипоказання до вживання того чи іншого препарату. Фармацевти в аптеках також знають про те, що продаж антибактеріальних препаратів має здійснюватися за рецептом лікаря.

Хаотичне вживання антибіотиків призводить до різних, часом невтішних результатів.

– Також є чимало хибних уявлень про щеплення. Окрім COVID ми маємо і кір, і поліомієліт, і правець. Якою є ситуація зі щепленнями проти цих недуг на Львівщині?

– Показник імунопрофілактичних щеплень становить близько 60%. Це – доволі низький показник. Коли говоримо про щеплення від дифтерії, правцю дітей до року, показник становить 68%. Якщо – про дітей 6 років, цей відсоток відповідно зменшується.

Аналогічна історія і при поліомієліті. Якщо говорити про діток, віком від 1,5 року, то показник становить більше 51%. У дітей старшого віку цей відсоток падає і становить близько 40%.

Щодо дорослого населення, то цифри також не втішні. Щеплення від правця і дифтерії становить всього лише 39%. Це – надзвичайно низькі показники.

Ми, як департамент охорони здоров’я, спільно з Львівським обласним центром контролю та профілактики хвороб працюємо з громадами, з сімейними лікарями, виїжджаємо на території, робимо промоцію, тому що цей показник бажає бути кращим.

На Львівщині спостерігається чергова хвиля COVID

– А якою є ситуація зі щепленням дітей від коронавірусу?

– Львівщина отримала 3000 доз препарату Pfizer для діток. Більше 1,5 тисяч дітей вже провакциновано. Але знову ж таки, цей відсоток є достатньо низьким. Ми розуміємо, що багато дітей і батьків виїхали з території Львівщини, але є велика кількість вимушено переміщених осіб.

Ми спілкуємося з батьками, намагаємося пояснити, що ця вакцинація є вкрай важливою. Адже загалом в Україні від ускладнень коронавірусу померло 85 діток. І більше 20% усіх, хто захворів на COVID є діти. Тому ми закликаємо усіх провакцинуватися. Тим більше, що вакцина є. Вона – доступна.

– А якою загалом є ситуація із COVID на Львівщині?

– Відзначаємо черговий ріст захворюваності на COVID. Якщо порівняти теперішній період із минулотижневим, то ріст захворюваності становить 108%. Кількість пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні зросла більше ніж на 80 осіб.

Можемо говорити про чергову хвилю захворюваності на COVID. Попередня хвиля пройшла не на таких високих показниках як попередні. Адже розуміємо, що більше уваги приділяється викликам, пов’язаним з війною. Але якби був значний ріст захворюваності, ми би це відчули. Зокрема по навантаженню на систему охорони здоров’я.

– Чи достатньо зараз тестів і медиків, котрі це тестування проводять?

– Так. Тим більше, що внесено зміни до протоколів, стандартів і наказів. Зокрема, діагноз можна поставити за результатом експрес-тесту. Окрім того, потужності Центру профілактики контролю дозволяють обстежити велику кількість осіб. Тож навіть ті навантаження, які є, в порівнянні з піковими навантаженнями довоєнного періоду, коли було багато хворих, не є такими високими.

В області запрацювала сучасна ДНК-лабораторія

– Закінчився візит до Львова турецького пластичного хірурга Хакана Агіра. Він провів 14 операцій та 70 консультацій. На Львівщині завжди дуже чекають таких фахівців. Кого ще планують запрошувати?

– Такі міжнародні візити більшою мірою відбуваються завдяки особистим контактам між медичними колективами, коли є певна традиція, спільні ідеї, навчальні проєкти. Такі візити періодично здійснюються на Львівщину. І вони однозначно відбуватимуться надалі. Хто саме приїде в Україну, важко сказати. Але якщо безпекова ситуація буде не гіршою, аніж зараз, думаю, що будуть візити багатьох європейських лікарів.

– Словенія оплатила для Львівщини кілька реанімобілів. Що ще для регіону ми можемо отримати?

– Насправді ми отримали багато всього: автомобілі, медикаменти, гуманітарні вантажі для забезпечення побуту, допомогу в плані оновлення матеріально-технічної бази. Багато було проведено тренінгів і навчань. Ця допомога партнерів є неоціненною. І наші контакти з ними свідчать про те, що будемо отримувати її надалі.

– В одному із медзакладів на Львівщині відкрили сучасну ДНК-лабораторію. Таких в Україні не багато. Яка її потужність? І чи допоможе вона пришвидшити ідентифікацію тіл загиблих?

– Це – новітня лабораторія. У ній можуть проводити різні молекулярно-генетичні експертизи. Може працювати із 24-ма зразками одночасно, при одному запуску. Але потужності можуть збільшуватися.

– Чи є вже запити від регіонів, де проводять ексгумації? Ви будете ці зразки якось отримувати і досліджувати?

– Так. Будемо працювати з усіма, хто потребуватиме таких послуг. Зокрема, проводитиме різного роду криміналістичні експертизи. Тобто це великий спектр роботи, пов’язаний як з ідентифікацією, так і з різного роду криміналістичними дослідженнями чи дослідженнями певних зразків у процесі виконання різних проваджень.

Розмовляли Ярина Капітан, Ніна Сукач

Записала Олеся Когутич