Головне за день

Усім, хто цьогоріч складатиме мультипредметний тест буде складніше. До нього, як і минулоріч, входитимуть усі теми, тестові форми та профільні завдання. Однак додали ще один предмет на вибір. Конкурсний розрахунок відбуватиметься з урахуванням відповідей з усіх 4-х предметів. Час на виконання одного завдання – 2 хв 6 с.

Такого ще жодного разу не було. У цьому – найбільша складність, що оновить історичні максимуми жорсткості. Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud.

Відеоверсія розмови – тут.

– У Міністерстві освіти і науки України розпочали реорганізацію вищих навчальних закладів. Урядовці пропонують їх об’єднати, зберігши галузеві напрями. Що відомо про ці зміни?

– Є думка про те, що з одного боку, вищі навчальні заклади мають бути фінансово вигідні для держави. Відтак об’єднання буде більш результативним. З іншого боку, це може порушувати їхню фінансову свободу, академічну та кадрову незалежність.

Також йдеться про те, щоб назначати ректорів зверху, а не обирати їх самостійно. Це призведе до того, що ВНЗ стануть одноманітними, перестануть конкурувати між собою. А конкуренція, як відомо, двигун прогресу.

Об’єднання все одно відбуватиметься, адже у нас – близько 300 вищих навчальних закладів. Якщо й так, то його потрібно робити правильно, без зазіхання на автономію, з можливістю самостійно обирати ректора, самостійно здійснювати фінансові розрахунки та володіти правом обирати саме тих фахівців, яких потрібно. Лише тоді кожен освітній заклад буде розвиватися і працювати як самостійний суб’єкт. І лише тоді у нас будуть свої «оксфорди» та «гарварди».

У нас – 300 ВНЗ, а кількість студентів зменшується

– Чи погоджуєтеся з тим, що вищі навчальні заклади повинні бути не лише осередками освіти, а й осередками науки?

– Державні чиновники часто сприймають вищі навчальні заклади як заклади науки. Скажімо, професори пишуть певні наукові праці і тим самим просувають ВНЗ в рейтингах. Але про студентів у цьому контексті не йдеться. До прикладу, є ВНЗ, яких позбавлятимуть акредитації. Що буде зі студентами, котрі розраховували отримати там вищу освіту, але не отримають?..

Окрім того, не завжди думають про те, аби викладач був цікавий. Професор, котрий пише монографії не сильно зацікавлений у тому, щоб максимально викладатися перед студентами. Він вважає, що є головним. І навіть якщо протягом 30 хвилин бубонітиме собі під ніс і його ніхто не слухатиме, все одно не підлаштовуватиметься під присутніх в аудиторії. Тож важливо розуміти, що це є і наукові заклади, і заклади освіти, які повинні працювати на студентів. Щоб державні чи приватні ВНЗ досягти успіху потрібно, аби вони мислили, як бізнес, самостійно виживали, користувалися попитом серед абітурієнтів і при цьому залишалися статусними. Адже вищих навчальних закладів є 300, а студентів, у порівнянні з 2008 роком, стало удвічі менше. Ця цифра падала. До війни становила 200 тисяч студентів. Зараз стабілізувалася на рівні 300 тисяч абітурієнтів щороку.

– Перші яскраві дискусії щодо об’єднання стосувалися Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Чи вдалося об’єднати ці два заклади?

– Це – доволі суперечливе питання. Як я вже говорив, у Міністерстві освіти і науки України наголошують на тому, аби зберегти галузеву спеціалізацію. Таке велике місто як Харків мусить мати свій педагогічний ВНЗ. Якщо немає інших базових педагогічних закладів, то об’єднання буде просто «вбивством» освіти.

Загалом питання педагогічних ВНЗ щодо кількості студентів є роздутим. Річ у тім, що з року в рік навчають все більше педагогів, запроваджують реформи для поліпшення процесу навчання, проте дефіцит цих фахівців лише зростає. Це відбувається через неправильне державне регулювання. Згадану спеціальність намагаються підтримувати максимально штучно, а не заохочують туди вступати. Якби підвищували компетенцію шкільних вчителів, то від того професія педагога ставала б лише більш престижною. У нас чомусь так склалося, що на викладачів, котрі люблять розвиток ніхто не зважає і не задумується над тим, як їх навчати. Відтак ті, хто має розвивати самі не розвиваються, бо це не передбачено. Ми не дивимося на престижність професії, на реальні фактори, а просто знижуємо бали за якими набирають педагогів. До прикладу, для викладача української мови в Українському державному університеті ім. Михайла Драгоманова прохідний результат на бюджет – 138 балів. Якщо ж ми говоримо про маркетолога – 180 балів, менеджмент – 180 балів, журналістика – 190 балів. Тобто більшість престижних професій – 180-190 балів, а це – 90-100% правильних відповідей на тестуванні. Натомість 138 балів це – третина правильних відповідей. І ці люди ставатимуть педагогами.

До речі, зараз пропонують, щоб деякі категорії працівників університету також підлягали мобілізації. Це викликає обурення. Із цим потрібно бути обережним, щоб не залишитися без тих фахівців, яких буде важко замінити.

Враховуватимуть бали з усіх чотирьох предметів

– Міністерство освіти і науки України також пропонує поліпшити якість заочної освіти. Наскільки це доречно і як загалом мала б виглядати заочна освіта?

– Говорили про те, що заочної освіти не буде, натомість буде замісна і дистанційна. На мою думку, заочна освіта повинна залишитися, але в значно менших масштабах. До прикладу, людина впродовж 20 років працює на заводі і підприємству, аби підвищити такого працівника, потрібно, щоб він здобув вищу освіту. Якщо є такі правила і їх не можна змінити, то працівникові потрібно йти і навчатися. Заразом ця людина все і так знає. Тож постає інше питання: чому таким людям просто не прийти на якийсь іспит і не скласти його для отримання диплому? Але якщо вчитися не потрібно, а диплом все одно видадуть, то чи взагалі потрібна заочна форма навчання? У такому випадку це стає схожим на «легальний продаж дипломів», що є абсолютно неприйнятним.

Також зараз зараховують на контракти деяких чоловіків призовного віку. Згідно з даними, кількість охочих навчатися зросла в десятки разів. Причина та ж сама, що й з педагогічними ВНЗ – недолуге коригування зі сторони держави. Коригують там, де не потрібно. Створили список спеціальностей, що користуються додатковою підтримкою від держави. Його затвердив прем’єр-міністр України. Це спеціальності, які інвалідизують. Роблять так, що вони потім самі не можуть виживати, за рахунок цієї допомоги. До прикладу, вихователі дитячого садка або фахівці деяких форм інженерії. До речі, цього року ті, хто склав іспит на 105 балів все одно могли подавати документи на «матеріалознавство». І чоловіки призовного віку користувалися тим, що можна було без складання мультипредметного тесту, лише із мотиваційним листом, який можна було купити і грошима продовжувати навчання. Це теж – недолуге коригування. Держава вкладає гроші із розрахунку, що буде більше спеціалістів, але це – не спеціалісти, а чоловіки, які переховуються від мобілізації. Це не те, що вони всі вирішили стати матеріалознавцями. Є один абітурієнт і 9 чоловіків, які туди не ходять взагалі.      

– Ви згадали про мультипредметний тест. Вже затверджено формат і терміни проведення. Чи будуть цьогоріч нововведення?

– Усе практично таке саме, що і минулоріч. Є лише один відмінний нюанс. До війни ЗНО це був складний тест. На одне питання – 6 хвилин. Із повномасштабним вторгненням Росії тест максимально спростили, без профільного рівня, без завдань відкритого типу, тобто взагалі нічого складного. Відповідно удвічі скоротили час на здачу.

Минулого року взяли усю «ЗНОошну» складність, практично всі теми, усі тестові форми, усі профільні завдання. Іншими словами, «уЗНОподібнили» цей мультитест, але час залишили утричі меншим, як у перший рік повномасштабної війни. Це мало відповідні наслідки. Дві третини абітурієнтів не набрали з математики навіть 140 балів. Зі 138 балами, як я вже говорив, беруть на бюджет у педагогічний. Це – жахливий рівень. Про що ми говоримо?.. З історії України 180 балів і більше набрали лише 2,5% учнів. Це – 1 зі 40 абітурієнтів. Тест був жорсткий, тож наслідки – логічні.

Цьогоріч нічого не змінилося. Наповнення тестів – таке ж саме. Щоправда, додали географію та українську літературу.

До прикладу, з математики – 15 звичайних тестів, 3 відповідності і 4 завдання відкритого типу профільного рівня, що називаються «з короткою відповіддю». Без цих 4 завдань максимум у минулому році становив 159 балів.

Цьогоріч тестові форми, складність і відповідно результати будуть такими самими. Але мало того, що замість 3 предметів ввели 4 предмети. Вперше за всю історію існування, будуть рахуватися бали зі всіх предметів, а не лише з 3-х, як у попередні. Відтак між усіма відповідями відбувається конкурсний розрахунок. Це означає неприпустимість допущення помилки хоч в одному тесті. В цьому і полягає найбільша складність, що оновить історичні максимуми жорсткості. У тесті 114 запитань, за умови вибору стандартного набору (українська мова, математика, історія, англійська). Час для відповіді на одне запитання – 2 хв 6 с. Такого ще жодного разу не було. Наслідки побачимо…

Таблиці переведення балів щороку змінюються

– Але ж не всі в умовах війни мають змогу відвідувати заняття і належно підготуватися до здачі цього тесту…

– Усі – в рівних умовах. Усім буде складніше. Це як криза: хто перший зрозумів, той виграв, решта програла. Але існують таблиці переведення балів. Умовно є 114 тестів, з кожного предмета – по 30 тестів. З 30 тестів якось потрібно заробити 200 балів. Саме для цього існують таблиці переведення. Вони щороку змінюються. Людина запам’ятовує максимум 75-80% інформації, але ніколи 100%, бо так влаштована психіка. У 2014 році за цю базову цифру 70% ставили 183 бали. У 2017 році – 170 балів, минулоріч – 155 балів. Тобто за ті ж самі знання – на 30 балів менше.

У 2014 році на 180 балів потрібно було дві третини знань, а зараз потрібно мати практично ідеальні знання 90-95%. Тому й такі наслідки. Отже насамперед не жорсткість тесту має значення, а просто таблиця переведення балів. Коли її виставлять у цьому році, саме це й буде вирішувати, наскільки жахливими чи хорошими будуть результати цьогорічного іспиту.

Розмовляв Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич