Головне за день

Подружжя Джонатана і Наталії Брук мешкає у сонячній Каліфорнії. Однак вони не можуть залишатися осторонь подій в Україні. Із початком повномасштабного вторгнення, Джонатан більшість часу проводить в українських містах, документуючи злочини рашистів та героїчну роботу працівників ДСНС. Наталія займається волонтерством.

Донька подружжя Софія підтримує українців піснею. Один зі синів, 12-річний Артур, знімає відеоблоги про наслідки війни в Україні, які вже встиг продемонструвати у Конгресі США. А наймолодший Іван не розлучається із іграшковим псом Патроном.

Що спонукало американців покинути «зону комфорту» та обрати діяльність заради порятунку України?

Гості розмови – Джонатан Брук, фотокореспондент, волонтер та Наталія Брук, координаторка ініціативи Rapid Response UA (Сан-Дієго, Каліфорнія).

Відеоверсія розмови – тут.

Скрін з відео: Перший Західний

Джонатан Брук: Постійно надихаюся роботою українських ДСНСників

– Яка мета вашого візиту до Львова?

– Джонатан Брук: На День захисту дітей Уляна Флишко, керівниця Благодійного товариства «Мій тато захищає Україну», запросила нас до Львова. Ми познайомилися з Уляною давно, саме завдяки гуманітарним проєктам. Наша донька Софія – співачка. Вона також приїхала з нами, аби підбадьорити дітей воїнів та надзвичайників.

– Це не перший ваш візит до України. Коли все розпочалося?

– Вперше я приїхав до України на самому початку повномасштабного вторгнення. Відтоді постійно курсую між Каліфорнією (США) та Україною. Зараз це вже мій шостий приїзд. Якщо задуматися, то більшість часу я таки провів в Україні.

Працював у різних містах: Ірпені, Бородянці, Чернігові, Дніпрі, Павлограді, Нікополі, Марганці, Запоріжжі. Фахівці ДСНС просили мене документувати героїчну роботу рятувальників та злочини, вчинені Росією.

Скрін з відео: Перший Західний

– Ви назвали найгарячіші точки, які постійно обстрілюють росіяни. Що ви відчували, перебуваючи там?

– Я працюю з дуже відважними людьми. І ця відвага передається іншим. Важко концентруватися на своїх відчуттях, коли поруч зі мною такі хоробрі герої, як наші надзвичайники. Вони працюють для інших і ніколи не здаються. Я відчуваю гордість за те, що можу бути частиною їхньої команди.

– Ви документуєте злочини, які потім потрапляють до відповідних організацій. Завдяки зібраним доказам РФ не зможе уникнути законного покарання…

– Так. Хочу аби мої світлини побачили у США та в інших країнах. Я приносив ці матеріали до Конгресу, щоб конгресмени, особливо ті, які досі вагаються, зробили свій вибір на користь України.

Наталія Брук: Як українка, я не можу стояти осторонь

– Пані Наталю, з одного боку ви – українка і знаєте, наскільки важко зараз у нас, а з іншого – чи не страшно було відпускати чоловіка у країну, де триває повномасштабна війна?

– Наталія Брук: Я народилася у Києві. Навчалася у Київському медичному університеті. Як українка, я не можу стояти осторонь. У нашій родині – троє маленьких діток, проте кожен з нас вирішив зробити свій внесок у перемогу України. Саме тому наприкінці лютого 2022 року мій чоловік Джонатан приїхав в Україну.

Скрін з відео: Перший Західний

– Ваша донька Софія співає українською. А 12-річний син Артур – блогер, розповідає американцям про жахіття війни в Україні. Він навіть побував у Конгресі. Як конгресмени реагували на його роботу?

– Джонатан Брук: Те, що говорив у Конгресі Артур, було настільки ж важливим, як і те, що говорили інші члени делегації. Він казав про українських дітей, котрі загинули і про тих, кого незаконно вивезли в РФ. У нього є своя думка щодо цього. І оскільки Артур сам іще дитина, на його щирі слова та відео звернули особливу увагу. Він зумів чуттєво торкнути багатьох політиків. Відтак організатори проєкту вирішили спланувати його зустрічі з кожним із сенаторів.

Скрін з відео: Перший Західний

Джонатан Брук: Українським рятувальникам і піротехнікам також потрібна наша допомога

– Джонатан не просто документує усі злочини рф, а й волонтерить та допомагає ДСНС. У чому полягає ця допомога?

– Наталія Брук: Коли Джонатан почав працювати з українськими надзвичайниками, ми попросили їх скласти список потреб. А коли повернувся до США, почали сконтактовувати їх з поліцією та пожежними частинами у різних штатах, зокрема у Каліфорнії. Працювали з консульством та посольством у США. Так у нас з’явилася ідея встановлення прямих контактів між надзвичайниками Сполучених Штатів, інших країн та надзвичайниками в Україні. Це нам вдалося. Разом з іншими організаціями доставили спеціальні костюми, рукави, терморукавиці.

Зараз через Жешув прямує допомога для Херсона, Запоріжжя і Дніпра. Це – спеціальні костюми хімічного захисту і бронежилети для надзвичайників.

– Також ви приділяєте чимало уваги роботі піротехніків?..

– Джонатан Брук: Ми працюємо з тими, хто розміновує деокуповані території України. Я навіть зняв документальний фільм про піротехніків. В такий спосіб хочу привернути увагу міжнародної спільноти. Це – дуже небезпечна робота, що потребує більшої суспільної уваги. Адже усі місця, де працюють піротехніки це – «лінія вогню».

Зараз ЗМІ приділяють більше уваги нашим воїнам. Це – дуже важливо. Заразом недостатньо інформації про наших рятувальників та піротехніків. Їм потрібна наша допомога. І ми намагаємося її надавати.

Скрін з відео: Перший Західний

– Росіяни часто завдають повторних ударів після того, як на місце виїжджають бригади надзвичайників…

– Так. Нещодавно я повернувся з Дніпра. Працівники Служби надзвичайних ситуацій мають у своєму розпорядженні 15 спеціалізованих машин. Вони використовують їх як для роботи у місті, так і в цілому регіоні. Росіяни спеціально випустили аж 2 ракети для того, щоб цю техніку знищити. Фахівці, на щастя, вижили, однак все інше було зруйновано.

– Чи вдалося вам зустрітися з талісманом надзвичайників, псом Патроном?

– Ще ні. Але мені передали іграшку у вигляді пса Патрона. Наш наймолодший син Іван бере її скрізь зі собою. І коли його запитують, хто це, він розповідає про наших надзвичайників.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляли Ярина Капітан, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич