Маємо руйнувати не лише склади з боєприпасами, а й логістичні маршрути по яких їх підвозять – військовий експерт
- П'ятниця, 28 липня 2023
У Росії – достатні запаси і снарядів, і артилерійських систем. Основні склади з боєприпасами розташовані у глибокому тилу недоімперії. Поки що вони залишаються недосяжними для наших засобів ураження. Аби зменшити інтенсивність поставок, потрібно зосередитися на руйнуванні логістичних маршрутів: залізничних та корабельних шляхів, мостів, доріг.
Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Олексій Гетьман, військовий експерт, ветеран російсько-української війни.
Відеоверсія розмови – тут.
– Вже кілька днів поспіль росіяни атакують Одесу і припортову інфраструктуру Одещини. Як ви оцінюєте ситуацію?
– Варто пам’ятати, що 17 липня Росія вийшла із зернової угоди в якій не було виконано певні умови, заплановані Росією. Вони попередили, що спершу будуть досліджувати судна, які рухатимуться нейтральними водами в бік України, а потім будуть їх атакувати.
Скоріш за все, це не помста за Кримський міст, не реакція на слабку позицію країн НАТО, продемонстровану на Вільнюському саміті. Це пов’язано із економічними питаннями РФ. Річ у тім, що в Росії також є зерно, особливо багато вкраденого з Херсонщини. Якщо вони будуть унеможливлювати вивіз українського зерна з наших портів, можуть робити це зі своїх портів, виступивши в ролі такого собі «годувальника всього світу». Вони можуть сказати, що за демпінговими цінами готові нагодувати цілу Африку та Близький Схід і, таким чином, схилити на свій бік країни, які вони планують годувати.
Ворог переважає за кількістю пострілів, але програє за точністю
– Днями відбулася низка вибухів у Криму. Кажуть, що були влучання і в склад з боєприпасами, і у склад з ракетами «Онікс», якими били по Одещині. Якою інформацією володієте ви?
– Можемо констатувати, що знищено склад з боєприпасами або з паливно-мастильними засобами. Можемо приблизно підрахувати, скільки там зберігалося боєкомплектів чи снарядів. Якщо ми щодня будемо нищити склади, то з часом це призведе до того, що Росія почне відчувати снарядний голод.
Зараз є інформація про зменшення кількості ворожих обстрілів, але вони продовжуються. За кількістю пострілів росіяни переважають нас у 2-3 рази, проте за якістю і точністю, звісно, переважаємо ми. Попри це, маємо пам’ятати, що в Росії багато і снарядів, і артилерійських систем. Знищення такої кількості потребує багато часу і зусиль.
– Якби було знищено залізничне полотно на Кримському мості, це б серйозно вплинуло на логістику ворога. Якщо додати атаки по складах, це б залишило Крим без боєприпасів. Чи можуть вони перекидати їх кораблями?
– Кораблями – значно важче, аніж потягами. Запаси боєприпасів до артилерійських систем ворога постійно поповнюються. Тож маємо розуміти, що десь є склади з яких вони це привозять. Скоріш за все, ці склади розташовані не в зоні досяжності наших засобів ураження, а далеко в Росії, куди ми поки що не можемо дострелити. Потягами, кораблями, може автотранспортом вони підвозять на склади, які ми руйнуємо. Це означає, що ми повинні руйнувати не лише склади, куди ці боєприпаси підвезли, а й логістичні маршрути: залізницю, автомобільні шляхи, мости, дороги.
– Тобто все те, що називається законними цілями в час війни?
– Саме так. Ми навіть можемо атакувати логістичні шляхи всередині нашої країни. Ми пообіцяли нашим партнерам не застосовувати їхню далекобійну зброю на території РФ, однак ми маємо право нищити логістичні шляхи всередині країни.
Сподіваюся, атаку на Москву здійснили наші дрони
– Ще одна «бавовна» відбулася в офісному центрі у Москві. А чому не спрацював їхній зенітно-гарматний комплекс «Панцир», який росіяни встановили на даху Міністерства оборони?
– Скоріш за все, що це була провокація з боку РФ. Щоправда, важко зрозуміти для чого це їм потрібно. Можливо, щоб виправдати свої дії… Але вони вже можуть не виправдовуватися. Після того, як вони руйнують храми, цивільні об’єкти у цьому немає сенсу.
Хочеться вірити, що це були два наші безпілотники, які просто перевіряли, наскільки працює ППО РФ і наскільки ефективно вона здатна боротися з нашими БпЛА. Якщо це наші дрони, то, сподіваюся, наступна атака буде більш потужною і вона завдасть тієї шкоди, якої потрібно. Сподіваюся, що вона матиме не інформаційний чи емоційний вплив, а саме військовий.
Чому атака була саме по Москві? Якщо це здійснили наші БПЛА, то вони пройшли 3 лінії оборони: 1-шу – на кордоні або на лінії фронту, 2-гу – всередині РФ, 3-тю – безпосередньо навколо Москви. Якщо вони пройшли 3 лінії оборони і досягли своєї мети, то можна атакувати об’єкти, які не мають такого потужного захисту. Це може бути летовище з якого злітають стратегічні бомбардувальники, кораблі в порту чи інші об’єкти.
Було багато розмов про наші безпілотники, а саме, що вони – високоточні, що їх – багато, що вони здатні долати великі відстані. Тому хочеться вірити, що це – не провокація, а справді наші БпЛА.
– Також у РФ виявили відсутність понад кілометра кабелю захищеного зв’язку…
– У таких кабелях використовуються коштовні дроти. Думаю, що з часом вони з’являться у пунктах скупки металів.
Провокація на литовському чи польському кордоні – можлива
– «Вагнерівці» з Білорусі погрожують польським містам. Наскільки реальною є ця загроза? Чи можуть вони наступати з Північного напрямку?
– Можуть. Але не на Україну. Це може бути провокація на литовському чи польському кордоні. Не дарма Збройні сили Польщі перемістили свої війська із Заходу на Схід для того, щоб давати відсіч.
Нагадаю, що там розташована «Велика червона одиниця» – 1-ша піхотна дивізія США. Вона має бути укомплектована. Це – 20 тисяч військовослужбовців і 800 одиниць техніки. Не можу сказати чи вона розташована там частково, чи повністю. Але як би там не було це – потужне угруповання.
Прагнення відкрити «другий фронт» у росіян є. Відволікати увагу від боїв в Україні і побачити як країни НАТО зреагують на 5 статтю (якщо напали на одну країну НАТО, відсіч повинні давати усі інші).
Росіяни до своїх дій готуються. У той же час наші близькі партнери висловлюють глибоку стурбованість.
Розмовляв Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
