Головне за день

Щодня ми стежимо за повідомленнями Генерального штабу, в якому звітують про успіхи ЗСУ на Південному напрямку. Зокрема, йдеться про Роботине і не лише про нього. Як далі розгортатиметься ситуація, що відбувається на Луганщині, в районі Куп’янська, як впливають касетні боєприпаси на картину бою та чи готують росіяни наступальні операції на зиму – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Відеоверсія розмови – тут.

Ворог почав смикати більш-менш боєздатні війська з інших напрямків

– Що нас очікує надалі на півдні і, загалом, як розгортатиметься ситуація?

– На цьому напрямку маємо три ділянки вклинення в оборону противника. На Василівському напрямку – це ділянка від села Жеребянки до Нестерянки 20 кілометрів завширшки і 3-5 км глибиною, на Токмакському – це Новопрокопівка – Вербове 9-10 кілометрів завширшки і 8 км у глибину, а на Бердянському напрямку – ділянка від Приютного до Новодонецького шириною 23 км і 5 км глибиною. За оцінкою командувача Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», генерала Тарнавського, прорвано перший рубіж противника в районі Роботиного і подолано смугу забезпечення на двох інших напрямках. Але, що стосується мінних полів і «зубів дракона», так званої лінії Суровікіна, ми ще часто будемо на них наштовхуватися у міру просування до берегів Азовського моря.

– Росіяни намагаються знайти додаткові резерви, розуміючи, чим може обернутися їм прорив ЗСУ на цих напрямках. Зокрема, вони перекидають свої війська з Луганщини. Як це вплине на поле бою і хто взагалі там зараз протистоїть нашим військовим?

– Оборонну операцію на південному напрямку проводить угруповання військ «восток», основою якого є 58-ма загально-військова армія противника, яка в мирний час дислокується на Кавказі, у Дагестані та у Чеченській республіці. Коли противник планував оборону, він дещо прорахувалися з потребою в резервах. Ті ресурси, сили і засоби, які там були уже втрачені. Щоб якось стримувати просування нашої «Таврії» противник почав смикати більш-менш боєздатні війська з інших напрямків. Зокрема, з угруповання «Днєпр» у Херсонській області вилучили 7-му десантно-штурмову дивізію, а з «Центр» на Луганському напрямку – 76-ту десантно-штурмову дивізію.

Повітрянодесантні війська в РФ вважаються найбільш боєздатними силами, але використовувати їх як звичайну піхоту не кращий варіант. Хоча противникові немає з чого вибирати.

На Куп’янському напрямку у РФ три танкові дивізії

Що стосується новосформованих, то 18 армія з Криму поступово переміщується у Херсонську область, а 25-та армія з Далекого Сходу – рухається на Лиманський і Куп’янський напрямки. Наразі вони ше не завершили своєї підготовки, мали вийти на рівень виконання завдань на початок грудня цього року. Але ситуація змушує ворога передчасно задіяти свої останні стратегічні резерви. На мою думку, їх не варто розглядати як якісь якісні формування.

– Поблизу Куп’янська росіяни намагаються наступати – яка ситуація там?

– Те, що бачимо на Куп’янському і Лиманському напрямку мене, як людину з військовою освітою, дивує. У противника тут три танкові дивізії, якими він нічого не зміг зробити.

Якщо усе НАТО в Європі узяти разом, у них стільки танків зараз не набереться. Як можна, маючи таку велику кількість бронетехніки, так безтолково воювати?

П’ять основних проблем ворога

– Які у росіян ще є зараз проблеми? Чи має це визначальний вплив на перебіг воєнних дій?

– З того, що кидається у вічі, насамперед з забезпеченням зв’язку у тактичній ланці. Росіяни використовують абсолютно усе по чому можна говорити: мобільні телефони, якісь дивні пристрої незрозумілого походження (від «алі експрес» до промислових російських зразків). Це вносить хаос, який призводить до браку нормального управління і взаємодії. Друга проблема – це відсутність тактичних безпілотних літальних апаратів.

Третя – критично низький рівень польової медицини, проблеми з евакуацією і стабілізацією поранених. Росіяни жодних висновків з досвіду 1-ї і 2-ї воєн в Чечні не зробили. Величезна смертність, велика кількість поранень, які закінчуються ампутаціями, і вони цьому якусь раду давати і не збираються. Наступною великою проблемою є брак молодшого офіцерського складу в тактичній ланці і відповідно професійного сержантського складу. Через це росіяни дуже суттєво програють ЗСУ. І остання, п’ята – це відсутність мотивації персоналу. Росіяни в Україні намагаються воювати з фашистами, націоналістами, сатаністами, з казна-ким, а коли не можуть знайти жодних, починають задумуватися, а що ж вони тут роблять, за що гинуть.

Касетні боєприпаси накривають великі площі

– Як себе зарекомендували касетні боєприпаси надані нам союзниками і чи вони змінюють картину бою?

– Наш противник – це величезні маси солдатів. Відповідно, касетні боєприпаси дають змогу одночасно накривати великі площі і нищити велику кількість піхоти ворога, тимчасово виводити їх  з бою. Це дуже добра зброя. Адже, що менше у противника піхоти, то складніше йому виконувати бойові задачі.

З броньованою технікою ми справляємося, контрбатарейна боротьба триває, певне провисання у нас за панування у повітрі, але це ми також вирішимо у найближчий час.

Крім величезного мобілізаційного ресурсу, нашому ворогові протиставити нічого. Тому касетні боєприпаси дуже ефективна річ, сподіваюся, що союзники будуть нарощувати їх постачання.

Противник не здатний до кінця цього року розпочати наступальні операції

– Чи зможуть росіяни до цієї зими назбирати достатньо резервів для якихось наступальних операцій?

– За оцінками і міжнародних, і українських експертів противникне здатний до кінця 2023 ні спланувати, ні організувати, ні розпочати наступальні операції. Справа не лише у відсутності чи наявності піхоти. Щоб нанести потужний удар потрібні танки, великі маси артилерії і, відповідно, величезні запаси боєприпасів. А усе це потрібно десь взяти.

Фактор кліматичний безумовно теж має свій вплив, але він не є вирішальним. Якщо є боєздатне ударне угрупування, то погода йому не завадить.

Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач

Записала Наталка Сохан