«Маємо деталізувати свою перемогу». Експерт про допомогу Україні від США, вибори у Польщі та Словаччині
- Вівторок, 10 жовтня 2023
Останнім часом між Росією, Китаєм, Іраном, Північною Кореєю та Сирією спостерігається помітне зближення. Глобальне протистояння між цими авторитарними режимами та західною демократією лише посилюється. Відтак, перед США, як лідером Заходу та країнами ЄС постає щораз більше загроз. Це спонукає до посилення безпеки та накопичення оборонних спроможностей. За таких умов Україна повинна ще частіше нагадувати США та західним партнерам про важливість нашої перемоги.
Що потрібно, аби Україна отримала підтримку Конгресу; чим загрожує прихід до влади у Словаччині проросійської партії Роберта Фіцо; чому українська економіка потребує змін?
Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів експерт-міжнародник Єгор Брайлян.
Відеоверсія розмови – тут.
Від Конгресу США залежить уся подальша підтримка України
– Відставка Кевіна Маккарті, спікера Палати представників Конгресу «заблокувала» прийняття ширшого бюджету США. Зараз є два кандидати-республіканці на цю посаду: Стів Скаліс зі штату Луїзіана та Джим Джордан із Огайо. Що це означає для України?
– Відставка Кевіна Маккарті – безпрецедентна подія. В історії США ніколи не було такого, щоб спікер однією з палат американського парламенту сказав, що бюджет проголосовано і на певний період допомоги не буде. Байден із цим не погодився, відтак Маккартні було відправлено у відставку.
Сподіваюся, що новообраний спікер підтримуватиме Україну, адже від Конгресу залежить уся подальша підтримка. Зараз США стоять у геополітичному шпагаті. Зокрема, є загроза з боку Китаю, який хоче завоювати економічний світ.
У США є різні думки щодо російсько-української війни. Ми весь час повинні нагадувати нашим американським партнерам про суть цієї війни. Пояснювати варто не емоціями. Краще поставити себе на місце американців. Америка це – світова наддержава. Вона стала такою після Другої світової війни, внаслідок побудови військових баз по всьому світу. І тепер перед США, як лідером Заходу є багато загроз: Росія, Китай, Іран, Північна Корея, Сирія. Зараз ці авторитарні країни почали ще тісніше об’єднуватися. Китайські політики відвідують Іран, іранські і сирійські – Китай. США бачать це і розуміють, що в них немає окремої доктрини. Саме тому маємо поставити себе на місце американських політиків, які повинні пояснювати суспільству свої дії. І ми також повинні весь час говорити про важливість нашої перемоги.
– Чи означає це, що для України модель перемоги – одна, а для трансатлантичної спільноти і для кожної окремо взятої країни може виглядати по-іншому?
– Так. Нам потрібно деталізувати стратегію перемоги і пояснювати, чим ця перемога є для нас. Це не лише форма Зеленського. Це – деталізована форма Зеленського.
ЄС зрозумів, що потрібно зміцнювати спільну оборону
– Водночас повномасштабна російсько-українська війна спонукала країни Європейського Союзу більше дбати і про власну безпеку…
– США постійно наголошували європейським країнам на тому, що в плані безпеки та оборони вони, зокрема, повинні опиратися і на власні сили. Відтак, Європейський Союз почав більше уваги приділяти цим питанням.
Після Другої світової війни Європа не воювала. У Великій Британії, Франції, Німеччині та інших провідних країнах Західної Європи постійно скорочувалася армія. Зараз триває не просто конвенційна війна, а війна у багатьох вимірах: кіберпросторі, інформаційному та економічному просторах. Відтак ЄС зрозумів, що потрібно зміцнювати спільну оборону. А оборона це – сфера відповідальності кожної із держав. До прикладу, якщо Німеччина скаже, що не витрачатиме більше коштів на оборону, то ЄС від цього стане слабшим. До речі, Жозеп Боррель, іспанський політик, головний дипломат ЄС дуже добре це розуміє.
– Але в ЄС також назріває внутрішня криза, що може повпливати на виділення для України 50 мільярдів євро. Причина – перемога проросійської партії Роберта Фіцо у Словаччині. Відтак Словаччина може умовно приєднатися до Угорщини. Як це питання розв’язуватимуть в ЄС?
– Думаю, це скидатиметься на політичний пінг-понг. До прикладу, Віктор Орбан каже Брюсселю: «Ми блокуємо допомогу Україні», а Брюссель говорить: «А ми не даємо грошей Угорщині». І тоді Угорщина погоджується.
Українська економіка потребує диверсифікації
– А як на допомогу Україні можуть вплинути вибори у Польщі?
– Нещодавно я повернувся з Варшавського безпекового форуму. Серед учасників були представники аналітичних центрів Великої Британії, Франції, Німеччини, Фінляндії, інших країн, а також чимало опозиційних польських політиків. Однак із польської влади там не було нікого.
На окремій закритій події обговорювалося питання Польщі після виборів. Представники різних політичних сил Польщі запевнили, що усе це – риторика і після виборів усе минеться.
Насправді мене турбує дещо інше. Тема українського зерна спонукає поставити інше запитання, а саме «Якою є українська економіка?». Ми торгуємо ресурсами. Але сучасна економіка полягає у новітніх технологіях: чіпи, напівпровідники, телефони, ноутбуки. І тут знову можемо повернутися до протистояння США та Китаю. Йдеться саме про ці новітні технології. Китай пропонує країнам Африки більш дешеві варіанти техніки.
Вважаю, що в стратегічному плані ситуація із зерном повинна призвести до диверсифікації української економіки. Адже ми не можемо постійно залежати від експорту ресурсів. Тобто ми можемо експортувати борошно.
Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
