На борту могли бути «як ракети С-300, так і люди»: ГУР про падіння Іл-76
- Четвер, 25 січня 2024
Російська сторона могла використовувати українських військовополонених як живий щит для транспортування боєкомплектів і озброєння для ракетних комплексів.
Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у коментарі Радіо Свобода.
За його словами, на борту літака Іл-76, що впав у Бєлгородській області, могли бути і ракети, і люди.
«На борту могли бути як ракети для комплексу С-300, так і одночасно ракети і люди. Мова йде про великий військовий літак. Він був завантажений лише на третину, виходячи з їхніх слів. Чи був сенс використовувати саме цей борт? Також паралельно одночасно з ним були й інші літаки – це Ан-26 і Ан-72 в просторі поруч із Ілом, який зазнав авіатрощі. Багато обставин, які потребують розслідування і максимального вивчення», – розповів Юсов.
Він нагадав, що за нормами міжнародного права саме держава, яка утримує військовополонених, є відповідальною за їхню безпеку, в тому числі за транспортування до обміну.
«Україна всі умови і зобов’язання виконала. Ми можемо припустити будь-які сценарії, включно зі свідомою провокацією, також із використанням українських військовополонених фактично як живого щита для транспортування БК і озброєння для ракетних комплексів, які нищать українські міста», – сказав представник ГУР.
Юсов припускає, що Росія могла сама збити цей літак. За його словами, наприклад, російські сили ППО могли сприйняти як ціль український розвідувальний БпЛА, але випущені ракети або розрахунок ПЗРК помилився і збив свій же літак – це одна з версій.
«Станом на зараз ми можемо констатувати, що це фактично зона бойових дій. І, наприклад, в цей час і в цей день було активне застосування безпілотних літальних апаратів з обох боків. Зокрема, мова йде про застосування і Україною розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які, в свою чергу, могли бути ціллю для засобів ППО і протиракетної оборони агресора. Власне, це той сценарій, який уже неодноразово відбувався на Росії, коли так званий «дружній вогонь» знищував їхню авіацію: і транспортну, і військову. І ще раз наголосимо, що мова зараз йде саме про військовий літак, в якому полонених в принципі не повинно було бути», – зазначив він.
Оприлюднені раніше у Росії списки українських військовополонених, які могли бути на борту літака, представник ГУР коментувати не став.
«Коментувати не будемо, тому що для цього мають бути офіційні повідомлення від осіб, які відповідають за поводження з військовополоненими. Ні Сімоньян, ні Шарії до цього стосунку не мають. Тобто інформація офіційна від Міністерства оборони Росії або від інших структур. В іншому випадку це сприймається як свідома інформаційно-психологічна операція ворога», – додав він.
Юсов наголосив, що Україна наполягає на проведенні міжнародного розслідування, щоб точно з’ясувати усі деталі того, що сталось.
25 січня Служба безпеки України повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом падіння Іл-76 у Росії за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених.
Наразі жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
